12 липня 2016 року Справа № 904/967/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Ткаченко Н.Г.
Суддів - Куровського С.В.
Погребняка В.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО СІТІ"
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 по справі № 904/967/16 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинський автомобільний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО СІТІ", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання угоди недійсною, -
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2016 по справі №904/967/16 передано позовну заяву за позовом ВАТ "Дніпродзержинський Автомобільний Завод" до ТОВ "Техно Сіті" про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу від 20.12.2012, зареєстрованого в реєстрі за № 3238, за територіальною підсудністю до господарського суду м. Києва.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 по справі № 904/967/16 ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2016 по справі № 904/967/16 скасовано. Провадження за позовною заявою від 15.02.2016 Відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинський Автомобільний Завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно Сіті" про визнання недійсним
Суддя - доповідач Ткаченко Н.Г.
договору купівлі-продажу майнового комплексу від 20.12.2012, зареєстрованого в реєстрі за № 3238 припинено. Позовну заяву ВАТ "Дніпродзержинський Автомобільний Завод" до ТОВ "Техно Сіті" про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу від 20.12.2012, зареєстрованого в реєстрі за №3238, - передано до господарського суду Дніпропетровської області для розгляду в порядку ч.8 ст.44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
В касаційній скарзі ТОВ "ТЕХНО СІТІ" просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 по справі № 904/967/16 скасувати, посилаючись на те, що вона постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, залишивши в силі ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2016 по справі № 904/967/16.
Представники сторін в судове засідання не З"явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвала господарського суду першої інстанції від 19.02.2016 про передачу позовної заяви ВАТ "Дніпродзержинський Автомобільний Завод" до ТОВ "Техно Сіті" про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу від 20.12.2012, за територіальною підсудністю до господарського суду м. Києва, обґрунтована тим, що згідно ч. 1 ст. 15 ГПК України спори про визнання недійсними договорів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, а тому коли місце знаходження відповідача - ТОВ "Техно Сіті" у даній справі є : 03124, м. Київ, вул. Івана Лепсе, 6, місцевий господарський суд, з урахуванням положень ст. 17 ГПК України, дійшов висновку про непідсудність даної справи господарському суду Дніпропетровської області, і необхідність надсилання матеріалів цієї справи до господарського суду м. Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції від 12.04.2016, якою скасовано зазначену ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2016, мотивована тим, що вказана ухвалу суду першої інстанції прийнята з порушенням норм ст. ст. 12, 16 ГПК України,ст.ст.10,44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо визначення підсудності даного спору.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2002 по справі № Б24/40/15/176/02 порушено провадження про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинський Автомобільний Завод".
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2010 по справі № Б24/40/15/176/02 ВАТ "Дніпродзержинський Автомобільний Завод" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі.
В подальшому, ухвалою господарського суду першої інстанції від 08.05.2012 по справі №Б24/40/15/176/02 провадження у справі про банкрутство ВАТ "Дніпродзержинський Автомобільний Завод" припинено.
За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 по справі № Б24/40/15/176/02, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду у даній справі від 28.10.2014, ухвалу господарського суду першої інстанції від 08.05.2012 скасовано, провадження по справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинський Автомобільний Завод" поновлено, а справу направлено до господарського суду Дніпропетровської області для розгляду.
Ухвалою господарського суду першої інстанції від 15.09.2015 по справі № Б24/40/15/176/02 строк ліквідаційної процедури продовжено на три місяці, новим ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Зибіна А.О.
Із наявних у справі матеріалів вбачається, що у лютому 2016 ліквідатор боржника - ВАТ "Дніпродзержинський Автомобільний Завод" арбітражний керуючий Зибін А.О. звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позов до ТОВ "Техно Сіті" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 20.12.2012, посилаючись на неправомірне відчуження майнового комплексу, що належало банкруту.
Згідно із ст. 41 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України передбачено, що господарським судам підвідомч справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
За приписами ч. 9 ст. 16 ГПК України, Справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
З огляду на зазначене, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про те, що позов ліквідатора ВАТ "Дніпродзержинський Автомобільний Завод" про визнання недійсним договору купівлі-продажу повинен розглядатися господарським судом Дніпропетровської області, межах справи про банкрутство ВАТ "Дніпродзержинський Автомобільний Завод" господарським судом Дніпропетровської області, згідно положень ч. 9 ст. 16 ГПК України, а не в порядку окремого позовного провадження, як про це зазначив суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі від 19.02.2016 по справі № 904/967/16.
Відповідна правова позиція щодо підвідомчості спорів за участю боржника викладена і у постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 по справі № 911/4212/14, за якою положення ст. ст. 12, 16 ГПК України, в силу приписів ч. 1 ст. 58 Конституції України, застосовуються і до справ про банкрутство, провадження у яких здійснюється за Законом про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013.
Крім того, як вбачається із матеріалів справи, боржник визнаний банкрутом і відносно нього відкрита ліквідаційна процедура постановою господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2010 і провадження по справі про банкрутство ВАТ "Дніпродзержинський Автомобільний Завод" здійснюється за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19 січня 2013.
Згідно з прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції, яка набрала чинності з 19.01.2013, положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом. Також, положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Відтак, провадження по даній справі про банкрутство ВАТ "Дніпродзержинський Автомобільний Завод" здійснюється за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013 і лише продаж майна в ліквідаційній процедурі має відбуватись за вимогами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ,в редакції, яка набрала чинності з 19.01.2013.
Разом з тим, апеляційний господарський суд в мотивувальній частині постанови помилково послався на положення ст. ст. 10, 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" редакції, чинній з 19.01.2013, але такі помилкові посилання апеляційного суду не впливають на законність апеляційної постанови з підстав, викладених вище.
Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на наведене вище, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 по справі № 904/967/16 не вбачається.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваному судовому рішенні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117 - 1119, 11110-11113 ГПК України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО СІТІ" залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 по справі № 904/967/16 залишити без змін.
Головуючий - Ткаченко Н.Г.
Судді - Куровський С.В.
Погребняк В.Я.