08 липня 2016 року м. Київ К/800/18562/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Заїка М.М., перевіривши можливість розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Харківської області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку,
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом в якому просив скасувати наказ прокурора Харківської області №3337к про звільнення з органів прокуратури Харківської області від 14.12.2015; поновити його на посаді прокурора у органах прокуратури Харківської області та стягнути з прокуратури Харківської області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 14.12.2015 до дня поновлення на роботі.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року позов ОСОБА_1 було залишено без задоволення.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що звільнення ОСОБА_1 із займаної посади ґрунтується на вимогах Закону, оскільки орган прокуратури в якому працював позивач реорганізований, усі штатні посади цієї прокуратури є ліквідованими, а можливість працевлаштування в новоутвореній місцевій прокуратурі виключається у зв'язку з неуспішним проходженням тестування.
Крім того, посилання ОСОБА_1 на те, що він має переважне право щодо залишення на роботі не взяті судом до уваги, оскільки положеннями Закону України "Про прокуратуру" не передбачено жодних пільг чи переваг особі, яка не пройшла конкурсний відбір в новоутворену прокуратуру.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обгрунтування касаційної скарги зазначає, що основним показником, що тягнуло за собою звільнення за скороченням, судами першої та апеляційної інстанцій визнано "неуспішне" проходження тестування, незважаючи на те, що критерію визнання "неуспішності" або "успішності" проходження тестування не встановлено.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Обставини, які зазначені скаржником у касаційній скарзі, досліджувалися та перевірялися судами попередніх інстанцій з наданням їм належної правової оцінки. Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
З огляду на викладене та керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Харківської області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя М.М. Заїка