11 липня 2016 року м. Київ К/800/18686/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Приходько І.В.,
перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.01.2016 р.
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2016 р.
у справі № 826/23115/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арофел Семікор»
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування вимоги і рішення, -
Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, не погоджуючись з рішенням судів попередніх інстанцій, направила поштою до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві в межах встановленого ухвалою строку на усунення недоліків звернулася до суду з заявою про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 р. року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
В зв'язку з чим, суддя-доповідач, розглянувши дану заяву, не вбачає підстав для її задоволення.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Частиною 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2016 р. виготовлена у повному обсязі 14.06.2016 р. В той час як касаційну скаргу було подано скаржником до суду касаційної інстанції 08.07.2016 р., тобто з порушенням строку на касаційне оскарження. Однак, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та доказів, з огляду на які суд може визнати поважними підстави пропуску такого строку, матеріали касаційної скарги не містять.
Відповідно до ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених ст. 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 3 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 213 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Виходячи з наведеного та відповідно до приписів ч. 4 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення вказаних недоліків у строк протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Керуючись ст.ст. 108, 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Відмовити Державній податковій інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві у задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору.
2. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без руху.
3. Встановити Державній податковій інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві строк для усунення недоліків касаційної скарги - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
4. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого адміністративного
суду України (підпис) І.В. Приходько