11 липня 2016 року м. Київ К/800/18486/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Головчук С.В., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 19 травня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області про зобов'язання провести перерахунок пенсії,
У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про зобов'язання провести перерахунок пенсії, згідно з довідкою про заробітну плату за роботу в зоні відчуження. В обґрунтування вимог зазначив, що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та інвалідом другої групи внаслідок захворювання, пов'язаного із роботами по ліквідації аварії і у січні 2015 звернувся до УПФУ в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області про перерахунок пенсії на підставі довідки Товариства з додатковою відповідальністю «Лічмаш - Прилад» від 12 січня 2015 року № 16/015 про заробітну плату за роботу в зоні відчуження на підставі постанов Уряду СРСР, з яких знято гриф «таємно». Проте, листом від 13 лютого 2015 року № 1412/02-06 відповідач відмовив йому у проведенні перерахунку пенсії через неправильне обчислення заробітку за роботу в зоні відчуження.
Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 19 травня 2016 року, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року, в позові відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права, зокрема, норм №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-ХІІ). Вказує, що суди не дали належної правової оцінки обставинам справи та безпідставно піддали сумніву достовірність даних, вказаних у довідці про заробітну плату, видану ТОВ «Лічмаш - Прилад» № 16/015.
Згідно із пунктом 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Із змісту оскаржуваних судових рішень видно, що відмовляючи в позові, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що частиною 1 статті 54 Закону № 796-XII встановлено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
З 01 січня 2012 року набрала чинності постанова КМ України №1210, якою затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, пунктом 7 якої встановлено, що пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.
Водночас, частиною 4 статті 15 Закону № 796-ХІІ встановлено, що видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Отже, розмір призначеної за Законом № 796-ХІІ пенсії, обчислюється виходячи із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, який зазначається у довідках, виданих підприємствами, установами та організаціями на яких працювали особи, що мають право на таку пенсію.
При цьому, пунктом 7 постанови КМ України №1210 визначений перелік обов'язкових відомостей, які повинні бути зазначені у таких довідках. Відсутність таких даних у довідці виключає можливість проведення перерахунку пенсії відповідно до цього пункту.
Відповідно до частини 2 статті 40 Закону № 796-ХІІ військовозобов'язаним, вільнонайманим, призваним та направленим для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а також тим, які несуть службу на території радіаційного забруднення, оплата праці провадиться згідно зі статтею 39 цього Закону за всі календарні дні роботи на підставі довідки, яка надається військовою частиною.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що невід'ємною складовою підстав та порядку перерахунку пенсії є беззаперечне підтвердження відомостей, що містяться в довідці, відповідними первинними документами бухгалтерського обліку про тривалість робочого дня та місце її виконання.
Таку правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 04 листопада 2015 року (справа № 21-3120а15).
Враховуючи те, що первинні документи, що підтверджують відомості, зазначені у довідці ТОВ «Лічмаш - Прилад» від 12 січня 2015 року № 16/015 на підприємстві відсутні, суди дійшли висновку, що позивачу проведено умовний розрахунок заробітної плати, яку він міг би отримати при застосуванні нормативних актів 1986-1988 років, а тому позов задоволенню не підлягає.
У касаційній скарзі відсутнє належне обґрунтування підстав для скасування чи зміни судових рішень, а викладені в ній доводи перевірені судами і не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми процесуального права.
Наведене є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 19 травня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Головчук