"07" липня 2016 р. м. Київ К/800/27409/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :
Пасічник С.С.,
Іваненко Я.Л.,
Кочана В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної екологічної інспекції України на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку на час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
У вересні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Державної екологічної інспекції України та Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області (залученої до участі у справі ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.10.2014р.) про визнання незаконним та скасування наказу голови Державної екологічної інспекції України від 27.08.2014р. №307-о про оголошення догани та наказу голови Державної екологічної інспекції України від 09.09.2014р. №337-о про його звільнення з посади; поновлення на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області; стягнення з Державної екологічної інспекції України середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди в розмірі 10000,00грн.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.11.2014р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2015р., позов задоволено частково: визнано незаконними та скасовано наказ голови Державної екологічної інспекції України від 27.08.2014р. №307-о про оголошення догани ОСОБА_4 та наказ Державної екологічної інспекції України від 09.09.2014р. №337-о про звільнення ОСОБА_4 з посади начальника Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області; поновлено ОСОБА_4 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області з 10.09.2014р.; стягнуто з Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 9334,52 грн. та з Державної екологічної інспекції України - моральну шкоду в сумі 500,00 грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна екологічна інспекція України звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просила рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просив залишити останню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки вони, на його думку, ухвалені відповідно до норм чинного законодавства й на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.
Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що відповідно до наказу Голови Державної екологічної інспекції України від 22.12.2011р. №108-о позивача з 22.12.2011р. призначено на посаду начальника Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області Державної екологічної інспекції України.
Наказом Голови Державної екологічної інспекції України №154-о від 02.06.2014р. за неналежне виконання службових обов'язків, відсутність належної організації та здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища, належного контролю за виконанням службових обов'язків підлеглими, начальнику Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області - Головному державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області Державної екологічної інспекції України ОСОБА_4 оголошено догану. Підставою для видання вказаного наказу стало рішення розширеного засідання колегії Державної екологічної інспекції України від 15.05.2014р. №2/1.
Правомірність наказу №154-о від 02.06.2014р. була предметом дослідження у справі №П/811/1892/14, за результатами розгляду якої постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.09.2014р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2015р., зазначений наказ в частині притягнення ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності визнано протиправним та скасовано.
Наказом Голови Державної екологічної інспекції України №307-о від 27.08.2014р. відповідно до подання Генеральної прокуратури України від 18.06.2014р. про усунення порушень вимог Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про засади запобігання і протидії корупції», на підставі ст.ст.147 - 149 Кодексу законів про працю України, доповідної записки заступника голови Державної екологічної інспекції України та актів про відмову від ознайомлення з документами і надання пояснень від 27.08.2014р. позивачу оголошено догану.
Наказом же Голови Державної екологічної інспекції України №337-о від 09.09.2014р. відповідно до Рішення розширеного засідання колегії Державної екологічної інспекції України від 15.05.2014р., наказу Голови Державної екологічної інспекції України №154-о від 02.06.2014р. про оголошення догани, подання Генеральної прокуратури України від 18.06.2014 про усунення порушень вимог Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про засади запобігання і протидії корупції» та наказу голови Державної екологічної інспекції України №307-о від 27.08.2014р. про оголошення догани ОСОБА_4 09.09.2014р. звільнено з посади начальника Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області Державної екологічної інспекції України відповідно до п.3 ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю України.
Згідно ж із наказом №419-о від 03.11.2014р. голова Державної екологічної інспекції України преамбулу наказу №337-о від 09.09.2014р. про звільнення ОСОБА_4 доповнено словами: «на підставі рішення розширеного засідання колегії від 05.08.2014р. №3/1, №3/7, уведеного в дію наказом Державної екологічної інспекції України від 13.08.2014р. №119 «Про рішення колегії Державної екологічної інспекції України від 05.08.2014р. №3», а також службової записки заступника Голови Державної екологічної інспекції України Горобця Т.О. від 27.08.2014р.».
Приймаючи рішення у справі, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку про відсутність законних підстав для видання Державною екологічною інспекцією України наказів як про оголошення позивачеві догани, так і про звільнення його з посади у відповідності до п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій та вважає їх передчасними з огляду на наступне.
Відповідно до ст.148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Згідно зі ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення; за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення; при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника; стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Разом з тим, пунктом 3 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Такими, що системно порушують трудову дисципліну, визнаються працівники, які мали дисциплінарне стягнення чи громадське стягнення за порушення трудової дисципліни і порушили її знову протягом року з дня застосування стягнення за перше порушення.
Виходячи з цього, при звільненні працівника з підстав, передбачених даною нормою закону, роботодавець повинен навести конкретні факти допущеного цим працівником невиконання обов'язків, зазначити, коли саме вони мали місце, які проступки вчинила особа після застосування до нього стягнення та коли.
Отже, підставою звільнення може бути лише безпосереднє порушення трудової дисципліни чи невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором, або правилами внутрішнього трудового розпорядку, за наявності застосованого й такого, що не втратило юридичної сили за давністю або не знятого заходу дисциплінарного чи громадського стягнення, а не фактична наявність сукупності застосованих заходів дисциплінарного стягнення.
За змістом п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992р. №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40 і п.1 ст.41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
Як встановили суди, прокуратурою Кіровоградської області на ім'я начальника Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області ОСОБА_4 25.01.2014р. було направлено подання про усунення порушень вимог природоохоронного законодавства «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про відходи» та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області, в якому зазначалось, що на території Новгородківського району тваринництвом займаються 10 господарств, діяльність яких може негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища, й лише 1 із них оформило дозвільні документи на утворення та розміщення відходів тваринного походження; також прокурорською перевіркою встановлено факт незаконного утворення та розміщення відходів тваринного походження на території Верблюзької сільської ради Новгородківського району в зв'язку з тим, що в ПП «ПАФ «МЮННТ», яке здійснює свою діяльність на території цієї сільської ради, станом на 01.12.2013р. загинуло 1295 одиниць худоби, а відповідного договору з підприємством, що здійснює утилізацію таких відходів, ПП «ПАФ «МЮННТ» не укладалось; аналогічна ситуація склалась і в ТОВ «Прогрес»; проте, здійсненою Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області перевіркою порушень вимог законодавства в частині утворення та розміщення відходів тваринного походження не виявлено.
Зазначені у поданні факти щодо ПП «ПАФ «МЮННТ» стали підставою для притягнення Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області до відповідальності чотирьох головних спеціалістів відділу екологічного контролю земельних ресурсів, за поводженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами, які здійснювали перевірку ПП «ПАФ «МЮННТ», - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, яким оголошено догани; крім того, за порушення законодавства «Про відходи» відносно посадових осіб зазначеного підприємства 12.03.2013р. та 31.07.2013р. було складено протоколи та постанови про адміністративні правопорушення.
Проте, надалі в поданні Генеральної прокуратури України на ім'я Голови Державної екологічної інспекції України від 18.06.2014р. було відзначено про відсутність реагування Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області (начальник ОСОБА_4) на порушення законодавства про відходи 9-ма підприємствами Новгородківського району, які здійснювали діяльність протягом 2013 року без дозвільних документів на утворення та розміщення відходів тваринного походження, а також вказано й на те, що в ПП «ПАФ «МЮННТ» упродовж року загинуло 1,3 тис. голів худоби, а поблизу місця його діяльності утворено несанкціоноване розміщення відходів тваринного походження.
Проаналізувавши зміст вказаних подань, суди прийшли до висновку, що зазначені в поданні першого заступника Генерального прокурора України від 18.06.2014р. порушення вже були предметом подання першого заступника прокурора Кіровоградської області від 25.01.2014р., наслідком якого стало, зокрема, застосування до службовців територіального органу дисциплінарної відповідальності, що, в свою чергу, не могло бути невідоме центральному органу; крім того, прокурорське реагування на порушення законодавства мало місце в січні 2014 року, тоді як дисциплінарне стягнення у вигляді догани до ОСОБА_4 застосовано 27.08.2014р., тобто поза межами встановленого ч.2 ст.148 КЗпП України шестимісячного строку накладення дисциплінарного стягнення.
Таким чином, прийшовши до висновку про незаконність виданого Державною екологічною інспекцією України наказу №307-о від 27.08.2014р. та зважаючи на скасування постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.09.2014р. наказу Державної екологічної інспекції України №154-о від 02.06.2014р. в частині притягнення ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, суди зазначили про відсутність правових підстав для звільнення позивача на підставі п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України в зв'язку з систематичним невиконанням ним без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення та, як наслідок - видання наказу №337-о від 09.09.2014р. про звільнення позивача з посади начальника Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області Державної екологічної інспекції України.
Однак, вказуючи, що зазначені в поданні першого заступника Генерального прокурора України від 18.06.2014р. порушення вже були предметом подання першого заступника прокурора Кіровоградської області від 25.01.2014р., наслідком якого стало, зокрема, притягнення службовців територіального органу до дисциплінарної відповідальності, а посадових осіб ПП «ПАФ «МЮННТ» - до адміністративної, суди не врахували, що підставою подання від 18.06.2014р. зазначена саме відсутність реагування ОСОБА_4 як начальника Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області на порушення законодавства про відходи 9-ма підприємствами Новгородківського району, які здійснювали діяльність протягом 2013 року без дозвільних документів на утворення та розміщення відходів тваринного походження, тобто, бездіяльність останнього (триваюче порушення), як і не дослідили питання вжиття позивачем будь-яких заходів для усунення наведеного порушення, що призвело до передчасних висновків про оголошення позивачеві наказом №307-о від 27.08.2014р. догани поза межами встановленого ч.2 ст.148 КЗпП України шестимісячного строку накладення дисциплінарного стягнення.
До того ж, зазначаючи, що наказ №307-о від 27.08.2014р. виданий Державною екологічною інспекцією України відповідно до подання Генеральної прокуратури України від 18.06.2014р. про усунення порушень вимог Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про засади запобігання і протидії корупції», суди залишили поза увагою інші документи, вказані в останньому як підстава для його видання (зокрема, доповідну записку заступника голови Держекоінспекції України Горобця Т.О.), а отже не надали оцінки правомірності оскаржуваного наказу про оголошення позивачеві догани в контексті визначених у них порушень.
Водночас, не з'ясовували суди й питання щодо того, яке саме вчинене позивачем порушення стало підставою для видання головою Державної екологічної інспекції України наказу №337-о від 09.09.2014р. про звільнення ОСОБА_4 з посади начальника Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області.
Крім того, розглядаючи справу й встановлюючи наявність (відсутність) фактів порушення позивачем своїх службових обов'язків, суди не встановлювали, що саме віднесено до кола таких його обов'язків посадовою інструкцією, положенням про інспекцію тощо.
Приписи ст.43 КЗпП України, згідно з якою розірвання трудового договору з підстав, передбачених, зокрема, п.3 ч.1 ст.40 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, при розгляді даної справи й оцінці законності наказу №337-о від 09.09.2014р. судами також взяті до уваги не були.
Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з Державної екологічної інспекції України на користь позивача відшкодування моральної шкоди в сумі 500,00 грн., суд першої інстанції не навів будь-яких мотивів та обґрунтувань, за яких він прийшов до такого висновку (зокрема, зважаючи на ту обставину, що в позовній заяві ОСОБА_4 ставилась вимога про відшкодування йому моральної шкоди в сумі 10000,00 грн.). Вказаний недолік судом апеляційної інстанції також усунутий не був.
Відповідно до вимог ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З викладеного вбачається, що рішення судів попередніх інстанцій не відповідають вимогам наведеної статті; касаційний же суд, в силу положень ст.220 КАС України, позбавлений можливості самостійно встановлювати відповідні обставини та досліджувати докази.
Зазначене є підставою для скасування оскаржуваних рішень судів та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції у відповідності до вимог ч.2 ст.227 КАС України, згідно з якою підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст.210, 220, 222, 223, 227, 230, 231 КАС України, колегія суддів
Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції України задовольнити частково.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2015 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і оскарженню не підлягає.
Судді: Пасічник С.С.
Іваненко Я.Л.
Кочан В.М.