Справа № 802/4111/15-а
Головуючий у 1-й інстанції: Чернюк А. Ю.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
05 липня 2016 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Сторчака В. Ю. Мельник-Томенко Ж. М. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Тарасенко А.М.,
представника позивача: ОСОБА_2,
представника третьої особи: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплик-Агро" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча Компанія "Зоря Поділля" (далі - позивач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_4 (далі - третя особа 1) до Реєстраційної служби Теплицького районного управління юстиції у Вінницькій області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплик - Агро" (далі - третя особа 2) про скасування рішення про державну реєстрацію,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 10798973 від 10.02.2014 прийнятого Реєстраційною службою Теплицького районного управління юстиції у Вінницькій області на підставі укладеного договору оренди землі між Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплик - Агро" та фізичною особою ОСОБА_4 укладеного 18.09.2013.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 02.02.2016 адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, третя особа 2 подала апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Представник третьої особи в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив колегію суддів її задовольнити.
Представник позивача заперечив проти апеляційної скарги
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено 01.11.2010 між ОСОБА_4 та ТОВ "Зоря Поділля" було укладено договір оренди землі площею 2,6002 га, яка розташована на території Маломочульської сільської ради Теплицького району Вінницької області терміном на 5 років.
24.12.2010 відділом Держземагенства у Теплицькому районі Вінницької області згідно Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, зареєстровано договір оренди за реєстраційним №041005900036.
18.09.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю "Теплик-Агро" та ОСОБА_4 укладено договір оренди спірної земельної ділянки, яке вже було зареєстроване і на час проведення оскаржуваних реєстраційних дій договір оренди від 01.11.2010 укладений між ОСОБА_4 та ТОВ "Зоря Поділля" був чинним.
10.02.2014 між товариством з обмеженою відповідальністю "Теплик-Агро" та ОСОБА_4 відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний №10798973 зареєстровано вказаний договір оренди.
Підтвердженням вказаних обставин є інформаційна довідка Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 04.12.2015.
Інформацією про укладений договір між товариством з обмеженою відповідальністю "Теплик-Агро" та ОСОБА_4 від 18.09.2013 року, позивач не володів до моменту отримання вищевказаної довідки. Лише після її отримання позивач дізнався про порушення своїх прав.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що реєстрацію права оренди земельної ділянки за договором від 18.09.2013 року між ТОВ «Теплик - Агро» та ОСОБА_4 відповідачем проведено без дотримання вимог чинного законодавства, внаслідок чого істотно порушено законні права та інтереси позивача.
Колегія судів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.
Правовідносини, пов'язані з набуттям права оренди на земельні ділянки, укладенням договорів оренди землі та їх реєстрацією на час вчинення відповідачем оскаржуваних дій регулювалися Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", Законом України "Про Державний земельний кадастр", Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №703 від 22.06.2011 року.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Державний реєстр речових прав на нерухоме майно це єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.
Частиною 2 ст. 9 Закону вказано, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.
Згідно зі ст.15 Закону, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Відповідно до ч. 4 вказаної статті, державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Статтею 24 Закону визначено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.
Листом № 2951/05-15-13 від 06.08.2013 "Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними набувачами" Державна реєстраційна служба України роз'яснила, з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013 року, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).
Отже, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування подвійної державної реєстрації.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що реєстрація договорів оренди землі за новим орендарем можлива лише після реєстрації угод про розірвання договорів оренди землі з попереднім орендарем.
Оскільки укладений сторонами договір від 01.11.2010 достроково розірваний не був, проведення вдруге реєстрації правочину між тим самим орендодавцем та ТОВ "Теплик-Агро" щодо спірної земельної ділянки є протиправним.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що реєстрацію права оренди земельної ділянки за договором від 18.09.2013 року між ТОВ «Теплик - Агро» та ОСОБА_4 проведено без дотримання вимог чинного законодавства.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заявлених позовних вимог у спосіб та межах передбачених законодавством.
Оскільки доводи апеляційної скарги третьої особи 2 не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплик-Агро" залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 12 липня 2016 року.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6