10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Герасимчук М.К.
Суддя-доповідач:Капустинський М.М.
іменем України
"12" липня 2016 р. Справа № 569/17294/15-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Капустинського М.М.
суддів: Мацького Є.М.
Шидловського В.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Житомирі апеляційну скаргу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від "14" березня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
В грудні 2015р. ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 18 грудня 2015 року №361-ф, закриття провадження у справі, визнання незаконними дій головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Дубова А.М., стягнення з відповідача судових витрат.
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 14.03.2016р. адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано винесену головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Дубовим А.М. постанову №361-ф від 18 грудня 2015 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.96 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 4 250 грн.. Провадження в справі про адміністративне правопорушення - закрито.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області звернулось до суду зі скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду від 14.03.2016р. скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові. Апеляційну скаргу мотивує тим, що позивач порушила вимоги п.1, ч.1, ч.4 ст.34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме: здійснила капітальний ремонт літньої кухні без повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дослідивши докази, зібрані в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Судом встановлено, що в результаті проведення відповідачем позапланової перевірки об'єкта будівництва літньої кухні АДРЕСА_1 встановлено порушення, передбачене ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яке виявилось виконанням будівельних робіт з капітального ремонту без направлення повідомлення про початок виконання зазначених робіт, що оформлено протоколом про адміністративне правопорушення від 14.12.2015р. (а.с.11-12).
В результаті цього відповідачем винесено припис №392 від 14.12.2015р. про зупинення підготовчих робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема, будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (а.с.13).
За результатами перевірки та на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 14.12.2015р. і припису №392 від 14.12.2015р. відповідачем прийнято спірну у цій справі постанову №361-Ф від 18.12.2015р. про визнання позивача винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розміні 4250,00 грн..
Не погоджуючись із зазначеною постановою позивач звернулась до суду з позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувана постанова від 18.12.2015р. винесена відповідачем, як за невиконання припису, - є передчасною, так як в приписі зазначено дату його виконання - 18.01.2016 року.
Колегія суддів погоджуючись з резолютивною частиною оскарженої постанови суду першої інстанції але не погоджується з його мотивацією. Крім того, задовольняючи позовну вимогу в частині закриття провадження у адміністративній справі, на думку колегії суддів, суд вийшов за межі наданих йому повноважень.
Так, відповідно до матеріалів справи, відповідачем винесено оскаржену постанову не за невиконання припису (як зазначено судом першої інстанції), а за вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Колегія суддів вважає, що при наявності в діях позивача зазначеного складу правопорушення то винесена Відповідачем постанова не могла б вважатися передчасною.
Виходячи з наявних матеріалів справи, надаючи правову оцінку діям сторін, колегія суддів вважає зазначити наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон ) встановлено правові та організаційні основи містобудівної діяльності, що спрямовано на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Частинами 1 та 2 статті 41 Закону визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За приписами ч.4 ст.41 Закону, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури визначено Постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (далі - Порядок).
Так, за приписами п.7 Порядку, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Статтею 34 Закону визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після : 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Також, цією статтею визначено, що реконструкцію, реставрацію або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані, а також реконструкцію або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а так само нове будівництво відповідно до містобудівної документації об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури на замовлення органів державної влади та органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності, може бути проведено за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
Згідно з п.3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 127 від 24.05.2011, при виявленні об'єктів, які відповідно до цієї Інструкції вважаються об'єктами самочинного будівництва, суб'єкт господарювання зобов'язаний повідомити про це органи державного архітектурно-будівельного контролю, а для квартир багатоквартирних житлових будинків, одноквартирних (садибних), дачних та садових будинків, гуртожитків - також місцеві органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування за формою згідно з додатком 19.
Не належить до самочинного будівництва для громадських та виробничих будівель (приміщень): перепланування, пов'язані зі зміною загальної, основної та допоміжної площі за рахунок демонтування та влаштування перегородок (без порушення несучих конструкцій); збільшення або зменшення площі за рахунок демонтування чи влаштування перегородок (без порушення несучих стін, несучих конструкцій, опор, балок), комор, утеплення і оздоблення стін; збільшення або зменшення площі за рахунок демонтування печей, грубок, камінів (без перекривання вентиляційних шахт, димоходів); зведення на земельній ділянці тимчасових господарських будівель та споруд, навісів, альтанок, тамбурів, терас, веранд, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, воріт, хвірток, відкритих басейнів та із накриттям полегшеної конструкції, погребів, ганків тощо; зміна призначень невиробничих приміщень; улаштування чи закриття віконних або дверних прорізів у внутрішніх не капітальних стінах; перестановка обладнання в межах призначення приміщень; влаштування допоміжних приміщень санвузлів, душових, ванних; заміна матеріалу частини стін без збільшення розміру фундаменту; засклення балконів і лоджій, крім будинків, що занесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Пунктами 25, 27 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 109 від 07.07.2011, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 липня 2011 року за № 912/19650, яким затверджено "Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються", встановлено перелік об'єктів будівництва для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, до яких, зокрема, віднесені:
- реконструкція житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації, улаштування в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових будівлях підприємств та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення;
- реставрація, капітальний ремонт будівель і споруд та перепланування приміщень.
З огляду на зазначене, колегія суддів зазначає, що в даному випадку отримання містобудівних умов та обмежень законодавством не передбачено, на що відповідач при проведенні позапланової перевірки та прийнятті оскарженої постанови про притягнення позивача до юридичної відповідальності уваги не звернув.
В матеріалах справи відсутні докази про те, що позивач при проведенні капітального ремонту змінювала геометричні розміри літньої кухні (розміри та розміщення вікон та дверей). ОСОБА_3 замінено лише стропильну систему, влаштовано покрівлю (про що зазначає сам відповідач в своїй скарзі), а тому в контексті наведених правових норм, колегія суддів вважає, що остання не порушувала норми законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, а тому її не може бути притягнуто до адміністративної відповідальності з цього приводу.
Отже, колегія суддів дійшла до висновку, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності саме за порушення вимог п.1 ч.4 ст.34 Закону №3038-VI, натомість, відповідачем не доведено наявність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_3.
З урахуванням наведеного вище та встановлених судом обставин, колегія суддів приходить до висновку про недоведеність факту вчинення порушення вищевказаних норм чинного законодавства позивачем, та безпідставність винесення оскаржуваної постанови, тому остання підлягає скасуванню.
При цьому, розглядаючи спір, суд першої інстанції скасовуючи оскаржувану постанову закрив провадження у справі. Аапеляційний суд вважає, що закриваючи провадження уставі суд допустив порушення норм матеріального права з огляду на таке.
Адміністративні суди згідно ст.162 КАС України не наділені повноваженнями щодо закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тому, визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, а саме постанови є, в даному випаду, належним способом захисту прав позивача, оскільки в повній мірі поновлює його права.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір та задовольняючи позов, допустився помилкової підставності прийняття такого рішення та, крім того, помилково закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення. Тому, апеляційний суд визнає правильним задовольнити апеляційну скаргу частково та змінити постанову суду першої інстанції.
Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В силу п.1 ч.1 ст.201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 201, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області задовольнити частково, постанову Рівненського міського суду Рівненської області від "14" березня 2016 р. змінити, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції:
"Позов ОСОБА_3 задовольнити.
Визнати протиправною та скасовати постанову №361-ф від 18 грудня 2015 року по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.96 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 4 250 грн."
В іншій частині позову - відмовити."
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя М.М. Капустинський
судді: Є.М. Мацький
В.Б. Шидловський
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1
3- відповідачу/відповідачам: Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області вул. 16 Липня,38,м.Рівне,33028
- ,