12 липня 2016 р. Справа № 876/3266/16
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.
при секретарі судового засідання: Дутка І.С.
за участю представника позивача: Посікіра Р.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс", Львівське міське управління юстиції про визнання протиправним і скасування рішення,-
У грудні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс", Львівське міське управління юстиції про визнання протиправним і скасування рішення.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що у Відповідача відсутні правові підстави проводити державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки, а тому прийняте рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме, на квартиру АДРЕСА_1 є незаконним та підлягає скасуванню. Зазначає, що на момент здійснення Відповідачем державної реєстрації права власності на спірну квартиру за ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» був наявний запис про заборону відчуження вказаного майна в Єдиному реєстрі заборон, що є перешкодою для проведення оскаржуваний дій приватного нотаріуса. Крім цього, позивач покликається на те, що у квартирі зареєстровані неповнолітні діти: ОСОБА_4 і ОСОБА_5, однак дозволу органу опіки та піклування на відповідний правочин не отримувався. Вказує, що при прийнятті оскарженого рішення відповідач вийшов за межі наданих йому законом повноважень, оскільки прийняття рішення щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, які виникли на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, належить до повноважень державних реєстраторів прав на нерухоме майно Укрдержреєстру, а не до компетенції нотаріусів. Просив позов задоволити.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, №25169964 від 09.10.2015, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою Аллою Михайлівною стосовно об'єкту нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1. Скасовано запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №11540578 від 09.10.2015, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою Аллою Михайлівною про реєстрацію речового права власності на квартиру АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» (код ЄДРПОУ 38004195).
Постанову суду першої інстанції оскаржило товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс". Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладеній у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що між ВАТ "Сведбанк", яке згодом змінило своє найменування на ПАТ "Сведбанк" та ОСОБА_2 15.08.2008 укладено кредитний договір №1304/0808/71-008, відповідно до якого останній отримав кредит в розмірі 77000 доларів США на строк з 15.08.2008 по 15.08.2038.
Разом з тим, між вказаними сторонами було укладено іпотечний договір за реєстровим №4411 від 15.08.2008, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П., згідно з яким Іпотекодавець (Позивач) передала Іпотекодержателю (банк) в іпотеку нерухоме майно, а саме, квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
28.11.2012 між ПАТ "Сведбанк" та ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" укладено договір факторингу №15, договір про відступлення прав за іпотечним договором, відповідно до яких ПАТ "Сведбанк" відступило ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" свої права та вимоги за зобов'язаннями Позивачки по кредитному договору від 15.08.2008 №1304/0808/71-008 та по іпотечному договору за реєстровим №4411 від 15.08.2008.
ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" звернулось до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. із заявою з реєстраційним номером: про проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень (щодо права власності) на квартиру за адресою: АДРЕСА_1.
Як вбачається з інформаційної довідки 50577467 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від року позивачу стало відомо, що 15.09.2015 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 25169964, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс", номер запису про право власності 11540578.
Статтею 7 Закону України "Про нотаріат" встановлено, що нотаріуси під час вчинення нотаріальних дій повинні дотримуватися Законів України, постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України.
Відповідно до 1 ст.15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав: 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження. Згідно із ч.1 ст.9 Закону №1952-IV, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.
Згідно ч.5 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчиняється така дія. Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.
Пунктом 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року №868 передбачено, що нотаріус проводить державну реєстрацію права власності на нерухоме майно або на об'єкт незавершеного будівництва виключно у випадку вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном.
Судовою колегією апеляційного суду встановлено, що ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. із заявою про державну реєстрацію права власності на підставі Іпотечного договору № 4411 від 15.08.2008 року, який містить застереження про можливість іпотекодержателя задовольнити свої вимоги шляхом передачі йому права власності на предмет іпотеки.
Частиною 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено виключний перелік підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, а саме, у державній реєстрації може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.
Частиною 4 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.
Апеляційний суд також звертає увагу, що Сихівським відділом державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції накладено арешт (об'єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно) на все нерухоме майно, що належить позивачу ОСОБА_2, на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження, № 19209858 від 14.05.2010р.
Зазначене обтяження було зареєстровано 08.07.2010р. за реєстраційним номером 10014443 ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, про що міститься відповідний запис в Єдиному реєстрі заборон.
Станом на час прийняття оскаржуваного рішення та внесення відповідного запису зазначене обтяження було чинним.
Відтак, апеляційний суд вважає, що державний реєстратор повинен був відмовити ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" у державній реєстрацій прав та їх обтяжень на нерухоме майно: квартиру за адресою АДРЕСА_1.
Пунктом 5 частини 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону.
Наявність в Єдиному реєстрі заборон запису про заборону відчуження майна є перешкодою для здійснення державним реєстратором реєстраційних дій до того часу, поки таке обтяження не буде зняте.
Наведений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій в постановах: від 11 листопада 2014 року (справа № 21-357а14), від 19 травня 2015 року (справа № 21-121а15), від 9 лютого 2016 року (справа №803/74/15-а).
Згідно Указу Президента України від 06.04.2011 №401/2011 "Про затвердження Положення про Державну реєстраційну службу України" Державна реєстраційна служба України (Укрдержреєстр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України та входить до системи органів виконавчої влади. Укрдержреєстр є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сферах державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади міста Києва, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.
Згідно з пунктом 7 зазначеного Положення Укрдержреєстр здійснює свої повноваження безпосередньо та через структурні підрозділи головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, а також районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру.
У реєстраційному записі, внесеному на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелевої А.М. від 09 жовтня 2015 року, підставою виникнення права власності значиться договір іпотеки № 4411 від 15.08.2008 року, видавник приватний нотаріус Львівського МНО Новосад О.П.
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М.. нотаріальна дія з нерухомим майном - предметом іпотеки не вчинялась, посвідчення факту виникнення, переходу або припинення права на нерухоме майно не мало місця, а тому у нотаріуса не було повноважень на прийняття оскаржуваного рішення та проведення реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Як вбачається з рішення відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідач провів державну реєстрацію права власності ТзОВ ФК "Вектор Плюс" на квартиру АДРЕСА_1, з відкриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна.
Таким чином, при прийнятті оскарженого рішення відповідач вийшов за межі наданих йому повноважень в частині відкриття реєстраційної справи на спірний об'єкт нерухомого майна.
За таких обставин, судова колегія апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що квартира за адресою АДРЕСА_1, яка має загальну площу 49,2 кв.м. не може бути примусово стягнута на підставі Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
Також, беручи до уваги той факт, що на момент подання заяви ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо права власності на нерухоме майно обтяження з зазначеного майна знято не було, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобелєва А.М. неправомірно зареєструвала право власності на нерухоме майно: квартиру за адресою АДРЕСА_1 за ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс", а тому рішення від 09.10.2015р. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 25169964 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарг являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 року у справі №813/6366/15 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В. Улицький
Судді: Р. Гулид
С. Кузьмич
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 13.07.2016 року