Справа: № 826/26575/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.
Іменем України
12 липня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Степанюка А.Г.,
суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі - Ліневській В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінкортрейд» до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправними та скасування постанов і вимоги, -
У грудні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінкортрейд» (далі - Позивач, ТОВ «Фінкортрейд») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - Відповідач, ЦТД НКЦПФР) про:
- визнання протиправною та скасування постанови №1845-ЦД-1-Т від 11.11.2015 року про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів;
- визнання протиправною та скасування постанови №14-ЦД-1-Т-л від 11.11.2015 року накладення санкцій за правопорушення;
- визнання протиправною та скасування вимоги №05-ЦД-1-Т-л від 11.11.2015 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.04.2016 року позов задоволено частково - визнано протиправною та скасовано постанову ЦТД НКЦПФР від 11.11.2015 року №1845-ЦД-1-Т про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
При цьому, задовольняючи позовні вимоги в частині, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Позивачем підтверджено дослідження мети ділових відносин з суб'єктом первинного фінансового моніторингу та її характер, а також віднесено останніх до низького рівня ризику, підстави для винесення оскаржуваної постанови №1845-ЦД-1-Т відсутні. Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд зазначив, що встановлена невідповідність затверджених Правил фінансового моніторингу вимогам чинного законодавства в частині відсутності типології міжнародних організацій, що здійснюють діяльність у сфері легалізації (відмиванню) доходів, свідчить про правомірність прийнятої Відповідачем постанови №14-ЦД-1-Т-л та вимоги №05-ЦД-1-Т-л.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на неповному дослідженні судом всіх фактичних обставин справи та перевірки їх доказами, що спричинило прийняття неправильного рішення. Вказує на неврахування судом факту незабезпечення Позивачем визначення ризику клієнта відповідно до критерію «Надання послуг клієнту, якого включено до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції». Крім того, підкреслює безпідставність стягнення з Відповідача, а не Державного бюджету України витрат, понесених Позивачем у зв'язку зі сплатою судового збору.
У судовому засіданні повноважний представник Апелянта доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд вимоги останньої задовольнити повністю.
Представник Позивача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інтонації - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що у серпні - вересні 2015 року працівниками ЦТД НКЦПФР на підставі доручення від 05-ФМ-ЦД-1 від 06.08.2015 року та від 08.09.2015 року, виданих на підставі наказу №131 від 14.07.2015 року «Про затвердження план-графіка проведення перевірок суб'єктів первинного фінансового моніторингу Центральним територіальним департаментом, територіальними управліннями та центральним апаратом НКЦПФР у ІІІ кварталі 2015 року» проведено планову перевірку ТОВ «Фінкортрейд» з питань дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, результати якої викладені в акті від 30.09.2015 року (т. 1 а.с. 17-31).
У ході перевірки Відповідачем встановлено порушення Позивачем:
- ч. 1 ст. 6 Закону України «Про запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», а саме - встановлення суб'єктом первинного фінансового моніторингу правил проведення фінансового моніторингу від 06.02.2015 року без урахування вимог законодавства;
- пп. «в» п. 2 розділу IV Положення про здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів, затвердженого рішенням НКЦПФР від 19.07.2012 року №995, а саме - під час ідентифікації клієнтів: ПрАТ "Міські інвестиції", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ "КУА "Капітал Груп", ТОВ "П'ята миля", ТОВ "Авіатест", ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ТОВ "Мультіплекс Діджитал", ТОВ "Мегатрансбудекспо", ТОВ "Стратегічні Інвестиції", ТОВ "Вагонобудівельний Інвестиційний Холдинг", ТОВ "КУА "Капітал Груп", що діє від свого імені, в інтересах та за рахунок ПВІФНВЗТ "Національний капітал", ТОВ "КУА "Капітал Груп", що діє від свого імені, в інтересах та за рахунок ПВІФНВЗТ "Зоряний", ТОВ "КУА "Капітал Груп", що діє від свого імені, в інтересах та за рахунок ПВІФНВЗТ "Нові будівельні технології", ТОВ "Терера", суб'єкт первинного фінансового моніторингу не з'ясував наявність клієнтів в переліку осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції.
За наслідками розгляду справ про правопорушення та на підставі встановлених у ході перевірки порушень Позивачем вимог чинного законодавства Відповідачем 11.11.2015 року винесено:
- постанову №1845-ЦД-1-Т про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів (т. 1 а.с. 47-49), якою за порушення пп. «в» п. 2 розділу IV Положення про здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів, затвердженого рішенням НКЦПФР від 19.07.2012 року №995 у відповідності до п. 5 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» на ТОВ «Фінкортрейд» накладено санкцію у вигляді попередження (далі - постанова №1845-ЦД-1-Т);
- постанову №14-ЦД-1-Т-л про накладення санкції за правопорушення (т. 1 а.с. 50-54), якою на Позивача за порушення ч. 1 ст. 6 Закону України «Про запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» у відповідності до абз. 7 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» накладено штрафну санкцію у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700,00 грн. (далі - постанова №14-ЦД-1-Т-л);
- вимогу №05-ЦД-1-Т-л стосовно усунення порушень законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (т. 1 а.с. 55-56), якою у термін до 18.12.2015 року приписано усунути порушення законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та до 18.12.2015 року письмово повідомити уповноважену особу НКЦПФР про виконання вимоги з наданням підтверджуючих документів (далі - вимога №05-ЦД-1-Т-л).
На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 5, 6, 9, 14, 24 Закону України «Про запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», а також ряду приписів затвердженого рішенням НКЦПФР від 09.07.2012 року №995 Положення про здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів, дійшов до висновку, що оскільки у Правилах проведення внутрішнього фінансового моніторингу від 06.02.2015 року Позивачем не було зазначено типології міжнародних організацій, що здійснюють діяльність у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, оскаржувані постанова №14-ЦД-1-Т-л та вимога №05-ЦД-1-Т-л є правомірними та скасуванню не підлягають. Водночас, оскільки зі змісту наявних у матеріалах справи опитувальників вбачається, що Позивач досліджував мету ділових відносин та їх характер з клієнтами, а також відніс їх до низького рівня ризику, підстав для прийняття постанови №1845-ЦД-1-Т у Відповідача не було.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на наступне.
Закон України «Про запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - Закон) спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки шляхом визначення правового механізму протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а також формування загальнодержавної багатоджерельної аналітичної бази даних для надання правоохоронним органам України та іноземних держав можливості виявляти, перевіряти і розслідувати злочини, пов'язані з відмиванням коштів та іншими незаконними фінансовими операціями.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону внутрішній фінансовий моніторинг - сукупність заходів з виявлення фінансових операцій, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу, із застосуванням підходу, що ґрунтується на проведенні оцінки ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму; ідентифікації, верифікації клієнтів (представників клієнтів), ведення обліку таких операцій та відомостей про їх учасників; обов'язкового звітування до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення про фінансові операції, щодо яких виникає підозра, а також подання додаткової та іншої інформації у випадках, передбачених цим Законом.
Приписи п. 4 ч. 2 ст. 5 Закону серед суб'єктів первинного фінансового моніторингу визначають професійних учасників фондового ринку (ринку цінних паперів).
Частиною 3 статті 5 Закону визначено, що суб'єктами державного фінансового моніторингу є Національний банк України, центральний орган виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, Міністерство юстиції України, центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сфері надання послуг поштового зв'язку, у сфері економічного розвитку, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, спеціально уповноважений орган.
Як вірно вказав суд першої інстанції з посиланням на п. 2 ч. 1 ст. 14 Закону державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення здійснюються щодо професійних учасників фондового ринку (ринку цінних паперів) (крім банків) Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у відношенні професійних учасників ринку цінних паперів в межах своїх повноважень зобов'язана, зокрема, здійснювати нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення за діяльністю відповідних суб'єктів первинного фінансового моніторингу, зокрема шляхом проведення планових та позапланових перевірок, у тому числі безвиїзних, у порядку, встановленому відповідним суб'єктом державного фінансового моніторингу, який згідно з цим Законом виконує функції регулювання і нагляду за суб'єктом первинного фінансового моніторингу; вимагати від суб'єктів первинного фінансового моніторингу виконання вимог законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а в разі виявлення порушень вимог законодавства вживати заходів, передбачених законом. Порядок застосування до суб'єктів первинного фінансового моніторингу та/або їх посадових осіб передбачених цим Законом санкцій, пред'явлення вимог, а також здійснення контролю за їх виконанням визначається відповідними суб'єктами державного фінансового моніторингу, які згідно з цим Законом виконують функції державного регулювання і нагляду за суб'єктами первинного фінансового моніторингу.
Відтак, в силу положень Закону НКЦПФР є суб'єктом державного фінансового моніторингу у сфері, що стосується її діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону суб'єкт первинного фінансового моніторингу (крім спеціально визначених суб'єктів первинного фінансового моніторингу, які провадять свою діяльність одноособово, без утворення юридичної особи) з урахуванням вимог законодавства розробляє, впроваджує та постійно з урахуванням законодавства оновлює правила фінансового моніторингу, програми здійснення фінансового моніторингу та інші внутрішні документи з питань фінансового моніторингу (далі - внутрішні документи з питань фінансового моніторингу) та призначає працівника, відповідального за його проведення (далі - відповідальний працівник).
Загальні вимоги щодо організації та проведення первинного фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів регламентуються Положенням про здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів, затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.07.2012 року №995 (далі - Положення №995).
Пунктом 1 розділу ІІІ Положення №995 встановлено, що правила проведення фінансового моніторингу (далі - Правила) являють собою окремий єдиний внутрішній документ суб'єкта первинного фінансового моніторингу, який визначає порядок та умови проведення заходів, спрямованих на недопущення використання суб'єкта первинного фінансового моніторингу і його відокремлених підрозділів для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.
Відповідно до пп. «к» п. 8 розділу ІІІ Положення №995 правила містять такий окремий розділ як типології міжнародних організацій, що здійснюють діяльність у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму. У Правилах не допускається посилання на Інтернет - ресурси.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено у ході перевірки, розділ 12 Правил проведення внутрішнього фінансового моніторингу, затверджених директором ТОВ «Фінкортрейд» 06.02.2015 року (т. 1 а.с. 57-159) із назвою «Типології міжнародних організацій, що здійснюють діяльність у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму», не містить типологій міжнародних організацій, що здійснюють діяльність у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
Оцінюючи критично посилання Позивача на те, що пп. «к» п. 8 розділу ІІІ Положення №995 не відповідають вимогам ст. 18 Закону, якою передбачено проведення спеціально уповноваженим органом типологічних досліджень, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що наділення Держфінмоніторингу повноваженнями здійснювати типологічні дослідження не припиняє обов'язок суб'єктів первинного фінансового моніторингу зазначати у правилах проведення фінансового моніторингу професійних учасників ринку цінних паперів окремий розділ - типології міжнародних організацій, що здійснюють діяльність у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму. При цьому зміст такого розділу має відповідати його назві. Крім того, як вірно підкреслив Окружний адміністративний суд м. Києва, Держфінмоніторинг не є міжнародною організацією.
З урахуванням наведеного судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що розділ 12 Правил проведення внутрішнього фінансового моніторингу не містить типології міжнародних організацій, що здійснюють діяльність у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а назва такого розділу не відповідає його змісту.
Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що у додатку №7 до Правил фінансового моніторингу (т. 1 а.с. 148) також не міститься перелік осіб, пов'язаних із запровадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції.
Відповідно до абз. 7 ч. 3 ст. 24 Закону у разі невиконання (неналежного виконання) суб'єктом первинного фінансового моніторингу вимог цього Закону, інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, до нього застосовуються такі штрафні санкції за порушення обов'язків, визначених цим Законом та/або нормативно-правовими актами у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та не зазначених в абзацах другому - шостому цієї частини, - у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для суб'єктів первинного фінансового моніторингу, які не є юридичними особами, - у розмірі до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
З урахуванням наведеного, а також зважаючи на підтвердження матеріалами справи факту порушення Позивачем ч. 1 ст. 6 Закону, колегія суддів повністю погоджується з висновками Окружного адміністративного суду м. Києва про відсутність правових підстав для визнання протиправними та скасування постанови №14- ЦД-1-Т-л та вимоги №05- ЦД-1-Т-л.
Крім іншого, суд апеляційної інстанції наголошує, що дана частина рішення сторонами не оскаржувалася, проте, оскільки Апелянтом заявлено вимогу про скасування постанови суду першої інстанції повністю, за правилами ст. 195 КАС України перегляд с удового рішення здійснювався у межах апеляційної скарги, тобто у повному обсязі.
Оцінюючи висновки Окружного адміністративного суду м. Києва в частині необхідності визнання протиправною та скасування постанови №1845-ЦД-1-Т, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до п. п. 17, 18 ч. 1 ст. 1 Закону ідентифікаційні дані - це: для фізичної особи - відомості, зазначені у пунктах 1 частин дев'ятої та десятої, у частинах одинадцятій і дванадцятій статті 9 цього Закону; для фізичної особи - підприємця - відомості, зазначені у пункті 2 частини дев'ятої, у частині дванадцятій статті 9 цього Закону; для юридичної особи - відомості, зазначені у пункті 3 частини дев'ятої та пункті 2 частини десятої статті 9 цього Закону; дані, перелік яких визначений суб'єктами державного фінансового моніторингу, - у випадках, визначених частиною шістнадцятою статті 9 цього Закону; ідентифікація - отримання суб'єктом первинного фінансового моніторингу від клієнта (представника клієнта) ідентифікаційних даних.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону суб'єкт первинного фінансового моніторингу відповідно до законодавства зобов'язаний на підставі поданих клієнтом (представником клієнта) офіційних документів або засвідчених в установленому порядку їх копій (якщо інше не передбачено цим Законом) здійснювати ідентифікацію та верифікацію клієнта (представника клієнта).
Суб'єкт первинного фінансового моніторингу в процесі обслуговування клієнта зобов'язаний уточнювати інформацію про клієнта в порядку, встановленому суб'єктом державного фінансового моніторингу, який відповідно до цього Закону виконує функції державного регулювання та нагляду за відповідним суб'єктом первинного фінансового моніторингу.
Приписи ч. 3 ст. 9 Закону закріплюють, що ідентифікація та верифікація клієнта здійснюється у разі: встановлення ділових відносин (за винятком ділових відносин, встановлених на підставі договорів страхування за видами страхування іншими, ніж страхування життя, за якими клієнтом є фізична особа та загальний страховий платіж не перевищує 5 000 гривень або його сума еквівалентна зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті; ділових відносин, які виникають на підставі договорів про участь в лотереї за умови, що розмір ставки гравця не перевищує 5 000 гривень; проведення платіжною організацією, учасником чи членом платіжної системи, банком, філією іноземного банку фінансових операцій, що здійснюються без відкриття рахунка, на суму, що є меншою ніж 150 000 гривень, або сума якого еквівалентна зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості); виникнення підозри; проведення фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу; проведення переказів (у тому числі міжнародних) фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, що здійснюється без відкриття рахунка, на суму, що дорівнює чи перевищує 15 000 гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості, але є меншою за суму, передбачену частиною першою статті 15 цього Закону; проведення разової фінансової операції без встановлення ділових відносин з клієнтами на суму, що дорівнює чи перевищує 150 000 гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах.
Залежно від рівня ризику проведення фінансової операції ідентифікація, верифікація клієнта здійснюються також у разі проведення ним фінансової операції на суму, визначену частиною першою статті 15 цього Закону, незалежно від того, проводиться така фінансова операція одноразово чи як кілька фінансових операцій, які можуть бути пов'язані між собою.
Частиною 8 статті 9 Закону закріплено, що ідентифікація та верифікація клієнта здійснюються до/або під час встановлення ділових відносин, вчинення правочинів (крім випадків, передбачених цим Законом), але до проведення фінансової операції, відкриття рахунка.
Верифікація клієнта здійснюється також в інших випадках, встановлених Національним банком України для суб'єктів первинного фінансового моніторингу, за якими він відповідно до цього Закону здійснює державне регулювання і нагляд.
Відповідно до ч. 9 ст. 9 Закону суб'єкти первинного фінансового моніторингу під час ідентифікації та верифікації резидентів встановлюють:
1) для фізичної особи - прізвище, ім'я та по батькові, дату народження, номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що його видав, реєстраційний номер облікової картки платника податків України (або ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів) або номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України, в якому проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України чи номер паспорта із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України в електронному безконтактному носії;
2) для фізичної особи - підприємця - прізвище, ім'я та по батькові, дату народження, номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що його видав, реєстраційний номер облікової картки платника податків (або ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів) або номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України, в якому проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України чи номера паспорта із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України в електронному безконтактному носії; дату та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про проведення державної реєстрації; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер поточного рахунка (за наявності);
3) для юридичної особи - повне найменування, місцезнаходження; дату та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про проведення державної реєстрації, відомості про виконавчий орган; ідентифікаційні дані осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та/або майном, дані, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів); ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер поточного рахунка.
Відповідно до п. 2 розділу IV Положення №995 під час ідентифікації клієнта суб'єкт первинного фінансового моніторингу з'ясовує:
а) мету ділових відносин з суб'єктом первинного фінансового моніторингу (отримання прибутку за рахунок інвестицій в цінні папери, пенсійні накопичення, : гримання послуг або товарів за цільовими облігаціями, придбання пакета акцій, що дозволяє брати участь у контролі юридичної особи, викуп емітентом власних акцій тощо);
б) характер ділових відносин з суб'єктом первинного фінансового моніторингу перелік послуг, які клієнт бажає отримати, одноразова операція, постійні відносини тощо);
в) наявність клієнта в переліку осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції, та змін до нього, який формується згідно з Порядком формування переліку осіб, які пов'язані з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року №745;
г) відношення клієнта до публічної особи.
Відомості щодо мети та характеру ділових відносин отримуються шляхом письмового опитування клієнта (уповноваженого представника, в разі якщо клієнтом є юридична особа) у порядку, визначеному Правилами.
Тобто, виключно відомості щодо характеру ділових відносин та мети отримуються шляхом письмового опитування клієнта (уповноваженого представника, в разі якщо клієнтом є юридична особа). Припису щодо обов'язковості фіксації інформації про результати перевірки наявності клієнта в переліку осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції, та змін до нього, який формується згідно з Порядком формування переліку осіб, які пов'язані з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року №745, наведений п. 2 розділу IV Положення №995 не містить.
Як було вірно встановлено судом першої інстанції, на виконання вимог Правил фінансового моніторингу ТОВ «Фінкортрейд» затверджені опитувальники (додаток 1, додаток 2 до Правил) (т. 1 а.с. 120-139), які заповнюються клієнтами чи зі слів клієнта, та підписуються клієнтом.
Зі змісту наявних в матеріалах справи опитувальників, які заповнювались ПрАТ "Міські інвестиції", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ "КУА "Капітал Груп", ТОВ "П'ята миля", ТОВ "Авіатест", ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ТОВ "Мультіплекс Діджитал", ТОВ "Мегатрансбудекспо", ТОВ "Стратегічні Інвестиції", ТОВ "Вагонобудівельний Інвестиційний Холдинг", ТОВ "КУА "Капітал Груп", що діє від свого імені, в інтересах та за рахунок ПВІФНВЗТ "Національний капітал", ТОВ "КУА "Капітал Груп", що діє від свого імені, в інтересах та за рахунок ПВІФНВЗТ "Зоряний", ТОВ "КУА "Капітал Груп", що діє від свого імені, в інтересах та за рахунок ПВІФНВЗТ "Нові будівельні технології", ТОВ "Терера» (т. 2 а.с. 190-250; т. 3 а.с. 1-89), вбачається, що Позивачем здійснювалося дослідження мети ділових відносин з клієнтами та характер ділових відносин з ними, про що свідчать відповідні відмітки.
Крім того, судовою колегією враховується, що згідно п. 3 розділу IV Положення №995 для визначення заходів, які вживаються під час ідентифікації, суб'єкт первинного фінансового моніторингу розробляє критерії класифікації клієнтів щодо ризику проведення ними операцій, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, з урахуванням критеріїв, визначених Держфінмоніторингом України та НКЦПФР.
Критерії класифікації ризиків клієнтів розробляються на підставі характеристики клієнта: резидент/нерезидент; країна походження або реєстрації клієнта; особи, які беруть участь у фінансовій операції клієнта; об'єкт фінансової операції; тривалість ділових відносин з суб'єктом первинного фінансового моніторингу; соціальний статус або відносини з органами державної влади; характеристика ділової активності; фінансовий стан; репутація, інші показники, що можуть бути використані для визначення ризику.
Відповідно до розроблених критеріїв класифікації клієнтів суб'єкти первинного фінансового моніторингу встановлюють категорії клієнтів, які мають низький, середній або високий ризик проведення ними операцій, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму.
Суб'єкт первинного фінансового моніторингу забезпечує визначення ризику клієнта відповідно до розроблених критеріїв до/або під час встановлення ділових відносин.
За результатами ділових відносин та заходів із вивчення клієнта характеристика клієнта може бути уточнена та рівень ризику змінений.
Результати оцінки критеріїв ризику клієнта та їх управління фіксуються письмово в паперовому вигляді та зберігаються разом з документами, що підтверджують факт проведення ідентифікації клієнта.
Зі змісту опитувальників вбачається, що Позивачем відповідно до розроблених критеріїв ризику в ТОВ «Фінкордтрейд» (додаток №3 до Правил) (т. 1 а.с. 140-143) проводилася оцінка ризиковості вказаних вище осіб та віднесено останніх до низького рівня ризику, про що свідчать відповідні відмітки в опитувальниках: «попередня оцінка рівня ризику - «низький»).
Відтак твердження Апелянта про відсутність письмового відображення факту проведення ідентифікації клієнта на предмет оцінки критерії ризику є безпідставним та спростовується наявними у матеріалах справи доказами. Крім того, суд апеляційної інстанції наголошує, що, вказуючи на порушенні Позивачем приписів абз. 6 п. 3 розділу IV Положення №995, ЦТД НКЦПФР не врахувала, що за результатами перевірки ТОВ «Фінкортрейд» було притягнуто до відповідальності за порушення пп. «в» п. 2 розділу IV Положення №995. При цьому доказів непроведення перевірки наявності клієнта в переліку осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції, та змін до нього, який формується згідно з Порядком формування переліку осіб, які пов'язані з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року №745, Відповідачем як суб'єктом владних повноважень надано не було.
З урахуванням наведеного, а також зважаючи на встановлений у ході судового розгляду факт відсутності з боку Позивача порушень вимог пп. «в» п. 2 розділу IV Положення №995, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість твердження суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання протиправною та скасування постанови №1845-ЦД-1-Т.
Твердження Відповідача щодо безпідставного стягнення з останнього судом першої інстанції судових витрат є необґрунтованим, з огляду на те, що відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
При цьому, на переконання судової колегії, надходження коштів, сплачених юридичними особами на виконання постанов про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів перераховується безпосередньо до Державного бюджету, а не на рахунки ЦТД НКЦПФР, не може бути підставою для покладення обов'язку зі відшкодування судових витрат б безпосередньо на Державний бюджет України, оскільки фінансування Відповідача як органу державної влади і здійснюється за рахунок Державного бюджету України і саме з цих коштів витрати, пов'язані зі сплатою судового збору Позивачем, підлягають відшкодуванню.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінкортрейд» до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправними та скасування постанов і вимоги - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.
Головуючий суддя А.Г. Степанюк
Судді В.В. Кузьменко
О.І. Шурко
Головуючий суддя Степанюк А.Г.
Судді: Шурко О.І.
Кузьменко В. В.