Головуючий у 1 інстанції - Колядов В.Ю.
Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.
13 липня 2016 року справа №431/2579/16-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Жаботинської С.В., суддів Васильєвої І.А., Казначеєва Е.Г., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Старобільського районного суду Луганської області від 08 червня 2016 року у адміністративній справі № 431/2579/16-а за позовом ОСОБА_2 до Старобільської районної ради Луганської області, Голови Старобільської районної ради Луганської області Кулачка Миколи Олександровича, третя особа - ОСОБА_4 про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних рішень, -
07 червня 2016 року позивач звернулась до Старобільського районного суду з заявою про забезпечення позову у порядку ст. 117 КАС України, в якій просила забезпечити позов шляхом зупинення дії оскаржуваних рішень, які є предметом позову, а саме шляхом зупинення на час розгляду справи дії п. 1 рішення Старобільської районної ради від 25.12.2015 року № 3/13 в частині припинення з 01.01.2016 року дії контракту з керівником комунальної установи «Старобільський РЦ ПМСД»; п. 3 рішенння Старобільської районної ради від 25.12.2015 року № 3/13, зі змінами внесеними рішенням Старобільської районної ради від 22.01.2016 року № 4/14-2 якими доповнено пункт словами та зазначено, що вважати цей пункт пунктом 2, в частині доручення виконання обов'язків керівника комунальної установи «Старобільський РЦ ПМСД» нині діючим керівникам з 01.01.2016 року і до призначення нових керівників за результатами конкурсу; повністю всього рішення Старобільської районної ради від 27.05.2016 року № 9/8 про призначення ОСОБА_4 на посаду головного лікаря КУ «Старобільський РЦ ПМСД» та укладення з нею контакту.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначила, що вказані рішення стосуються позивача безпосередньо, оскільки вона працює на посаді головного лікаря КУ «Старобільський РЦ ПМСД» на підставі трудового контракту та не звільнена з займаної посади, і оскаржуваними рішеннями порушено її права, без її звільнення призначено на її посаду іншу особу.
Тобто, у випадку не зупинення дії оскаржуваних рішень існує вирогідність того, що позивача буде звільнено з займаної посади.
Крім того, вказує на те, що ознаки протиправності рішень є очевидними - не вирішуючи питання про продовження з позивачем трудового контракту або ж про звільнення позивача, райрада рішенням від 25.12.2015 року припиняє дію трудового контракту позивача і в подальшому райрада приймає рішення про призначення іншої особи на посаду позивача.
За таких обставин, просила задовольнити заяву про забезпечення позову у порядку ст. 117 КАС України.
Ухвалою Старобільського районного суду Луганської області від 08 червня 2016 року в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у порядку ст. 117 КАС України відмовлено.
При цьому, суд вказує на те, що не встановлено очевидних ознак протиправності зазначених позивачем рішень. Таким чином, зупинення на час розгляду справи пунктів рішення Старобільської районної ради від 25.12.2015 року № 3/13, від 22.02.2016 року № 4/14-2 та повністю всього рішення від 27.05.2016 року № 9/8 є передчасними та має бути розглянуто під час судового розгляду.
Позивач з ухвалою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову ухвалу, якою задовольнити заяву про забезпечення позову.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а саме не викликано позивача до судового засідання з розгляду заяви про забезпечення позову. Крім того, вказує на те, що ознаки протиправності рішень є очевидними - не вирішуючи питання про продовження з позивачем трудового контракту або ж про звільнення позивача, райрада рішенням від 25.12.2015 року припиняє дію трудового контракту позивача і в подальшому райрада приймає рішення про призначення іншої особи на посаду позивача.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ст. 197 КАС України, апеляційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів встановила наступне.
Рішенням Старобільської районної ради від 25 грудня 2015 року № 3/13 «Про припинення дії контрактів з керівниками комунальних підприємств та установ, що перебувають у спільній власності територіальних громад Старобільського району» вирішено з 01.01.2016 року припинити дію контрактів з керівниками комунальних підприємств та установ, а саме, зокрема, Комунальної установи «Старобільський РЦ ПМСД».
З 04.01.2016 року оголосити конкурс на заміщення вакантних посад керівників комунальних підприємств та установ, а саме, зокрема, Комунальної установи «Старобільський РЦ ПМСД» ( п. 2 Рішення).
Згідно п. 3 Рішення доручено виконання обов'язків керівників комунальних підприємств та установ, вказаних у п. 2 даного рішення, нині діючим керівникам з 01.01.2016 року і до призначення нових керівників ( а.с. 3).
Рішенням Старобільської районної ради від 22 січня 2016 року № 4/14-2 внесено зміни до рішення Старобільської районної ради від 25.12.2015 року № 3/13 «Про припинення дії контрактів з керівниками комунальних підприємств та установ, що перебувають у спільній власності територіальних громад Старобільського району», а саме п. 2 зазначеного рішення-виключити, п. 3 зазначеного рішення, після слів «нових керівників» доповнити словами - «за результатами конкурсу» і вважати цей пункт відповідно пунктом 2; відповідно, п. 4 рішення № 3/13 вважати п. 3 ( а.с. 4).
Рішенням Старобільської районної ради від 27 травня 2016 року № 9/8 вирішено призначити ОСОБА_4 на посаду головного лікаря комунальної установи «Старобільський районний центр ПМСД» та укласти з нею контракт ( а.с. 5).
07 червня 2016 року позивач звернулась до Старобільського районного суду з заявою про забезпечення позову у порядку ст. 117 КАС України, у зв'язку з поданням до Старобільського районного суду адміністративного позову до Старобільської районної ради, Голови Старобільської районної ради про визнання бездіяльності протиправною, визнання рішень протиправними та їх скасування, зобов'язання вчинення дій, в якій просила забезпечити позов шляхом зупинення дії оскаржуваних рішень, які є предметом позову, а саме шляхом зупинення на час розгляду справи дії п. 1 рішення Старобільської районної ради від 25.12.2015 року № 3/13 в частині припинення з 01.01.2016 року дії контракту з керівником комунальної установи «Старобільський РЦ ПМСД»; п. 3 рішенння Старобільської районної ради від 25.12.2015 року № 3/13, зі змінами внесеними рішенням Старобільської районної ради від 22.01.2016 року № 4/14-2 якими доповнено пункт словами та зазначено, що вважати цей пункт пунктом 2, в частині доручення виконання обов'язків керівника комунальної установи «Старобільський РЦ ПМСД» нині діючим керівникам з 01.01.2016 року і до призначення нових керівників за результатами конкурсу; повністю всього рішення Старобільської районної ради від 27.05.2016 року № 9/8 про призначення ОСОБА_4 на посаду головного лікаря КУ «Старобільський РЦ ПМСД» та укладення з нею контакту.
При вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.
У відповідності до ч. 1 ст. 117 КАС України суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде покласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, для постановлення ухвали про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову необхідним є: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів; 3) для відновлення прав, свобод та інтересів необхідно буде покласти значних зусиль та витрат; 4) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Тобто, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся з позовом про зупинення на час розгляду справи дії п. 1 рішення Старобільської районної ради від 25.12.2015 року № 3/13 в частині припинення з 01.01.2016 року дії контракту з керівником комунальної установи «Старобільський РЦ ПМСД»; п. 3 рішенння Старобільської районної ради від 25.12.2015 року № 3/13, зі змінами внесеними рішенням Старобільської районної ради від 22.01.2016 року № 4/14-2 якими доповнено пункт словами та зазначено, що вважати цей пункт пунктом 2, в частині доручення виконання обов'язків керівника комунальної установи «Старобільський РЦ ПМСД» нині діючим керівникам з 01.01.2016 року і до призначення нових керівників за результатами конкурсу; повністю всього рішення Старобільської районної ради від 27.05.2016 року № 9/8 про призначення ОСОБА_4 на посаду головного лікаря КУ «Старобільський РЦ ПМСД» та укладення з нею контакту.
В оскарженій ухвалі суддею не встановлено очевидних ознак протиправності зазначених рішень та вказано, що зупинення на час розгляду справи пунктів рішення Старобільської районної ради від 25.12.2015 року № 3/13, від 22.01.2016 року № 4/14-2 та повністю всього рішення від 27.05.2016 року № 9/8 є передчасними та має бути розглянуто під час судового розгляду.
Крім того, п. 17 постанови Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» зазначено, що забезпечуючи позов у справах щодо визнання незаконним рішення про звільнення з посад шляхом зупинення дії правового акта індивідуальної дії про звільнення з посади, суд фактично продовжує службові відносини між позивачем та роботодавцем (суб'єктом владних повноважень) з відповідними наслідками - виконанням службових обов'язків, виплатою заробітної плати тощо. Судом у такому випадку фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням зазначеного адміністративного позову в такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, передбачених частиною першою статті 117 КАС України , що є неприпустимим.
Щодо вимог апеляційної скарги стосовно порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме відсутність виклику позивача до судового засідання з розгляду заяви про забезпечення позову, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 118 КАС України клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 118 КАС України питання про забезпечення адміністративного позову, про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або про скасування заходів забезпечення адміністративного позову, крім випадків, встановлених частинами першою і другою цієї статті, вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові таких питань.
З матеріалів справи вбачається, що заява про забезпечення позову в порядку ст. 117 КАС України надійшла 07.06.2016 року, а 08.06.2016 року в задоволенні заяви було відмовлено. Таким чином, строки розгляду заяви не порушено.
З вимог ч. 1 ст. 118 КАС України вбачається, що якщо суд визнає клопотання обґрунтованим і обставини вимагатимуть термінового вжиття заходів забезпечення позову, суд негайно без повідомлення сторін у справі вирішує питання про забезпечення цього позову. В інших випадках питання про забезпечення адміністративного позову суд вирішує в судовому засіданні, яке проводиться в межах розумного строку з повідомленням осіб, які беруть участь у справі.
Питання про забезпечення адміністративного позову може бути вирішено також під час попереднього судового засідання або під час судового розгляду справи по суті.
В ухвалі Старобільського районного суду від 08 червня 2016 року зазначено, що клопотання про забезпечення позову має бути розглянуто під час судового розгляду.
Таким чином, порушення прав та інтересів позивача не відбулось.
З урахування вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у порядку ст. 117 КАС України.
Згідно п. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, заява по суті вирішена правильно і підстави для скасування або зміни ухвали відсутні.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Старобільського районного суду Луганської області від 08 червня 2016 року у адміністративній справі № 431/2579/16-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя С.В.Жаботинська
Судді І.А.Васильєва
Е.Г.Казначеєв