11 липня 2016 рокусправа № 808/1008/16
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.
суддів: Білак С.В. Шальєвої В.А.
за участю секретаря судового засідання: Шелепової Ю.О.
За участю представників:
Відповідача - Проценко Ю.В. ( довіреність від 16.05.2016 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2016 р.
у справі № 808/1008/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліон"
до Запорізької митниці ДФС
про визнання протиправними та скасування рішень,-
У березні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кліон" звернулось до суду з адміністративним позовом до Запорізької митниці ДФС , в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000276/1 від 22.09.2015; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00537 від 22.09.2015.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені постанови в повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просить суд апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та PPH PIRS SP. Z.O.O., Польща, укладено контракт №196F/2015P від 30.04.2015
Відповідно до умов контракту PPH PIRS SP. Z.O.O продає, а ТОВ "КЛІОН" придбає свіжозаморожену та охолоджену рибу різних видів та морепродуктів.
Згідно контракту позивачем на митну територію України ввезений вантаж - морожена камбала.
Відповідно до інвойсу компанії PPH PIRS SP. Z.O.O. №FAP/141/2015/MRM від 16.09.2015 товар постачався за ціною 0,730 доларів США за кг, на умовах FCA Дарлово, Польща.
Для проведення митного оформлення поставленого за зазначеним контрактом товару, згідно вищевказаного інвойсу, позивачем до митного органу 21.09.2015 позивачем засобами електронного зв'язку до митного посту "Запоріжжя - центральний" Запорізької митниці ДФС подано митну декларацію по формі МД-2 №112050000/2015/016216, відповідно до якої заявлена митна вартість товару у розмірі 317036,73 гривень (тобто 16,26 грн. або 0,75 доларів США за 1 кг), тобто за ціною договору (перший метод визначення митної вартості). Позивачем також надано пакет документів, а саме: контракт №196F/2015P від 30.04.2015; інвойс №FAP/141/2015/MRM від 16.09.2015; проформа-інвойс №FPF/000032/2015 від 07.09.2015; калькуляція постачальника від 16.09.2015; прайс-лист від 05.09.2015; міжнародна товарно-транспортна накладна №122449 від 16.09.2015; довідка про транспортні витрати від 16.09.2015; договір міжнародного експедирування №2015МЭ1Т від 02.01.2015; договір про транспортно-експедиційне обслуговування №4648 від дублікат ветеринарного свідоцтва від 21.09.2015 серії ЄРД-00 №090872; ветеринарний сертифікат від 16.09.2015 №3213/15400/15/08/UA; сертифікат походження №PL/MF/AL 0598486 від 16.09.2015; сертифікат якості від 16.09.2015;лист постачальника від 03.12.2014 про виробника.
Митний орган за результатами розгляду поданих документів дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару, містять розбіжності, а саме:
- згідно пункту І додаткової угоди б/н від 30.04.2015 оплата за товар здійснюється шляхом 100% передоплати перед відвантаженням партії товару, також, 100% передплату передбачено інвойсом від 16.09.2015 №FAP/141/2015/MRM та проформою-інвойсом від 07.09.2015 №FPF/000032/2015, але жодного документа, що підтверджував би факт сплати рахунку до митного оформлення не надано, тобто порушено п.4 ч.2 ст.53 Митного кодексу України, а саме не надано банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- наявні розбіжності в складових вартості, що зазначені в пункті 5.1 контракту №196F/2015P від 30.04.2015 та калькуляції б/н від 16.09.2015, а саме, згідно пункту 5.1 контракту №196F/2015P від 30.04.2015 вартість товару включає вартість упаковки, маркування, доставку, оформлення товаросупровідних документів, податки та збори в країні продавця, а згідно калькуляції б/н від 23.07.2015 вартість товару включає вартість сировини, заморожування, пакування, маркування та маржу компанії;
- згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) який був наданий до митного оформлення має містити відомості щодо умов продажу товару, зокрема, характер тари та упаковки, відомості про країну виробника/походження, виробника товару. Наданий до митного оформлення прайс-лист від 05.09.2015 не містить інформації про виробника товару, відомості про країну виробництва/походження, відсутня інформація щодо особливостей стану товару (наявність/відсутність харчових домішок та приправ);
- відповідно до умов п.1.5 контракту від 20.08.2015 №251F/2015І перелік товаросупровідних документів включає, зокрема, такий документ, як експортна декларація (пп.1.5.7), яку до митного оформлення надано не було, що може свідчити про неналежне виконання продавцем умов контракту від 30.04.2015 №196F/2015P.
Митницею витребувано додаткові документи для підтвердження заявленої вартості товару, а саме : виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; інформацію біржових організацій про вартість товару та сировини.
Додаткові документи, які було витребувано Митницею, входять до переліку, визначеного частиною 3 статті 53 МК України та надавались позивачем, а саме: висновок Запорізької ТПП №ОИ-481 від 16.09.2015; експортна декларація №15PL422010E0017783 від 10.09.2015; платіжне доручення №1631 від 15.09.2015; лист постачальника від 22.09.2015 з даними бухгалтерського обліку, про відсутність каталогів та з поясненнями щодо виявлених розбіжностей.
Крім того, позивачем 22.09.2015 року до митного оформлення було додатково надано платіжне доручення №1631 від 15.9.2015 року та експортну декларацію №15PL422010E0017783 від 10.09.2015 року, у зв'язку з чим вказані розбіжності були усунуті.
Статтею 53 МК України обумовлено, що у разі якщо документи, надані декларантом для підтвердження митної вартості товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Відповідно до статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Право митного органу здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України у випадках, коли виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів обумовлено статтею 55 МК України.
Аналіз наведених норм, а також положень наказу Мінфіну від 24.05.2012р. N598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.
Разом з тим, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.
Як встановлено під час судового розгляду справи, з рішення митниці про визначення митної вартості товару за другорядним методом не вбачається, в чому саме полягала неможливість визначення митної вартості за першим методом, на підставі документів поданих ТОВ "Кліон".
В оскаржуваному рішенні не вказано, якою саме ціновою інформацією та за який період керувалася Запорізька митниця при визначенні митної вартості товару.
Судом під час перегляду справи, встановлено, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Подані документи належним чином ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
При цьому митним органом не було спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об'єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 Митною кодексу України.
Відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.
Посилання відповідача як на підставу для виникнення у нього сумнівів щодо правильності визначення позивачем митної вартості товарів на розбіжності в поданих позивачем розрахункових документах спростовані дослідженими судами попередніх інстанцій доказами, зокрема, специфікаціями до договорів, інвойсами, платіжними дорученнями, меморіальними ордерами.
Будь-яких інших доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем під час судового розгляду не надано.
Враховуючи викладене, зважаючи на обставини, встановлені судом першої інстанції на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, у тому числі, щодо надання декларантом митному органу достовірних відомостей про визначення митної вартості за ціною угоди, які базувалися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддавалися обчисленню, колегія суддів погоджується із позицією суду першої інстанції щодо протиправності оскаржуваних рішень відповідача.
Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують.
Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року у справі № 808/1008/16 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Повний текст ухвали виготовлено 12.07.2016 року.
Головуючий: Н.А. Олефіренко
Суддя: С.В. Білак
Суддя: В.А. Шальєва