ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
11 липня 2016 року № 826/19461/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до третя особа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Комунальне підприємство "Вишнівськводоканал" Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області
про визнання нечинною з моменту прийняття постанови № 1252 від 16.04.2015,
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа - Комунальне підприємство "Вишнівськводоканал" Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі - КП "Вишнівськводоканал") про визнання нечинною з моменту прийняття постанови від 16.04.2015 №1252.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 16.04.2015 № 1252 "Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення КП "Вишнівськводоканал" Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області" має бути визнана судом нечинною, оскільки не пройшла державну реєстрацію, як нормативно-правовий акт та не може створювати будь-яких прав чи обов'язків по її виконання для позивача. На думку позивача, оскаржувана постанова зачіпає її соціально-економічні, особисті та інші права, свободи та законні інтереси, так як нарахування оплати за отримані послуги здійснюється за тарифами, встановленими вказаною постановою.
Представник позивача у судове засідання 01.12.215 не прибув, подавши заяву про розгляд справи за відсутності позивача та представника позивача.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти позовних вимог, через канцелярію суду подала письмові заперечення проти позову, в яких просила відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що постанова від 16.04.2015 № 1252 не встановлює, змінює чи скасовує норми права і застосовується лише до КП "Вишнівськводоканал", а, отже, є актом індивідуальної дії. Крім того, відповідач наголошував, що спірна постанова не є рішенням, яке встановлює тарифи для населення, а тому не підлягає державній реєстрації у Міністерстві юстиції України.
Представник третьої особи у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, через канцелярію суду подав письмові заперечення проти позову, в яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю, оскільки Закон України «Про житлово-комунальні послуги» на господарську діяльність КП "Вишнівськводоканал" стосовно централізованого водопостачання та централізованого водовідведення не поширюється, а постанова від 16.04.2015 № 1252 є актом індивідуальної дії (поширюється тільки на КП "Вишнівськводоканал"), то дана постанова державній реєстрації у Міністерстві юстиції України не підлягає.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.
Під час судового розгляду справи, суд,
06.04.2015 КП "Вишнівськводоканал" подало до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг заяву про встановлення тарифів, а саме: коригування тарифів з централізованого водопостачання та водовідведення.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, керуючись Законом України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 «Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги», прийняла постанову від 16.04.2015 №1252, якою установила Комунальному підприємству "Вишнівськводоканал" Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області" тарифи: на централізоване водопостачання - 5,06 грн за 1 куб. м (без ПДВ); на централізоване водовідведення - 5,30 грн за 1 куб. м (без ПДВ). Визнала такою, що втратила чинність, постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 01 серпня 2014 року N 1126 "Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення КП "Вишнівськводоканал" Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області".
ОСОБА_1, не погоджуючись з постановою від 16.04.2015 №1252, вважаючи, що вона повинна бути визнана нечинною з моменту її прийняття, звернулася з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" органом державного регулювання у сфері комунальних послуг є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.
Стаття 5 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" передбачає, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, застосовує такі засоби регуляторного впливу на суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, як встановлення тарифів на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках.
Згідно із статтею 6 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг здійснює встановлення тарифів на комунальні послуги суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.
Відповідно до пункту 13 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715, рішення, прийняті НКРЕКП, оформлюються постановами і розпорядженнями. Рішення НКРЕКП, прийняті у межах її повноважень, обов'язкові до виконання суб'єктами природних монополій. Рішення НКРЕКП, які є нормативно-правовими актами, підлягають обов'язковій державній реєстрації в установленому законодавством порядку, за винятком рішень з питань установлення цін та тарифів (крім установлення цін та тарифів для населення) та рішень з питань функціонування оптового ринку електричної енергії.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:
1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);
2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);
3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);
4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року №493/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.
Згідно із пунктом 3 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №731 від 28 грудня 1992 року, на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб'єктами нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами "Для службового користування", "Особливої важливості", "Цілком таємно", "Таємно" та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.
Пунктом 1.4 розділу І Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №34/5 від 12 квітня 2005 року, встановлено, що нормативно-правовий акт - офіційний документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законом формі та порядку, який встановлює норми права для неозначеного кола осіб і розрахований на неодноразове застосування.
Отже, з аналізу вищенаведених норм можна дійти висновку, що державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які встановлюють норми права для неозначеного кола осіб, в тому числі і рішення НКРЕКП, якими установлюються ціни та тарифи для населення щодо централізованого постачання холодної води, централізованого постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова прийнята за заявою КП "Вишнівськводоканал" про встановлення тарифів від 06.04.2015 щодо централізованого водопостачання та водовідведення; при цьому КП "Вишнівськводоканал" здійснює діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення на підставі ліцензії серії АВ №582478 від 02.06.2011.
Зміст спірної постанови свідчить, що її дія поширюється на обмежене коло суб'єктів, а саме: на КП "Вишнівськводоканал".
Крім того, постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 16.04.2015 № 1252 не встановлює та не змінює чи скасовує норми права, тобто не відповідає ознакам нормативно-правового акта, що виключає необхідність її реєстрації на підставі норм Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року №493/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року №731, та Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року №34/5.
Оскаржувана постанова є актом індивідуальної дії та породжує права і обов'язки виключно у КП "Вишнівськводоканал" та жодним чином не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів позивача.
Доводи позивача про сплату послуг за тарифами, встановленими оскаржуваною постановою, суд вважає недоведенними, оскільки матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували існування будь-яких правових відносин між ОСОБА_1 та КП "Вишнівськводоканал".
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 16.04.2015 № 1252 "Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення КП "Вишнівськводоканал" Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області" прийнята на підставі та у межах повноважень, встановлених Законом України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 28.10.2015 №К/800/18902/15 (справа № 826/16830/14).
З урахуванням наведеного, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Огурцов