07 липня 2016 року
м. Дніпропетровськ
справа № 804/7625/15
Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Богданенко І.Ю., ознайомившись з матеріалами справи, апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
У червні 2015 року публічне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04 червня 2015 року №0000305103, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 2343471,39 гривень та застосовані фінансові санкції у розмірі 1171735,70 гривень.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року задоволено позовні вимоги.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, 25 лютого 2016 року Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2016 року апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС повернуто, у зв'язку з неусуненням недоліків скарги. Копію ухвали отримано відповідачем 05 травня 2016 року (т. 2 а.с. 207).
06 травня 2016 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС повторно подана апеляційна скарга на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року.
До повторної апеляційної скарги пред'являються вимоги статей 186, 187 Кодексу адміністративного судочинства України, як до нової апеляційної скарги.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2016 року відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху, в зв'язку з невідповідністю вимогам частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
З метою вирішення питання дотримання строку апеляційного оскарження, відповідачу запропоновано надати інформацію щодо дати отримання копії оскаржуваної постанови суду першої інстанції із поданням підтверджуючих доказів та відповідного обґрунтування підстав для поновлення строку.
Для усунення недоліку та подання інформації, доказів, обґрунтування з питання строку апеляційного оскарження встановлений 30 денний строк з моменту отримання ухвали.
Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС отримала копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 23 травня 2016 року (т. 2 а.с. 212).
У межах строку, встановленого для усунення недоліків апеляційної скарги, відповідач подав клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
У клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження, відповідач зазначив обставини подання первинної апеляційної скарги та її повернення, подав копію супровідного листа про надіслання копії оскаржуваної постанови суду першої інстанції, з якої вбачається отримання останньої 01 березня 2016 року (т. 2 а.с. 215).
Частиною 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Як підтверджується матеріалами справи, оскаржувану постанову ухвалено судом із застосуванням частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
З урахуванням отримання копії оскаржуваної постанови суду першої інстанції 01 березня 2016 року, строк подання відповідачем апеляційної скарги розпочався 02 березня 2016 року та закінчився 11 березня 2016 року.
Отже, апеляційна скарга повторно подана відповідачем 06 травня 2016 року з пропуском десятиденного строку з дня отримання копії постанови.
Згідно з частиною 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У силу закону, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Наведені підстави для поновлення строку апеляційного оскарження є неповажними, оскільки не свідчать про неможливість своєчасно, у встановленому порядку подати апеляційну скаргу з дня отримання відповідачем копії оскаржуваної постанови, а неналежне оформлення апеляційної скарги, що призвело до її повернення не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження.
Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Також, клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги обґрунтовано відсутністю коштів для сплати судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
За змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може звільнити від сплати судового збору.
При цьому, заявник відповідного клопотання повинен навести доводи і подати докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» наголошено, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
За таких обставин, клопотання про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору свідчать положення 129 Конституції України та статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин (у тому числі органами державної влади) своїх прав та обов'язків, передбачених законами України, у зв'язку з чим звільнення від його сплати окремих державних органів може негативно позначитися на стані виконання належних їм за законом повноважень.
Позивачем при зверненні до суду з позовом, судовий збір було сплачено, а тому звільнення відповідача від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги, буде розцінено як надання йому певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір саме при подачі позову, що на практиці означатиме звуження їхнього права на звернення до суду.
Тобто, звільнивши відповідача від сплати судового збору, принцип рівності сторін буде нівельовано, що є неприпустимим.
Отже, недолік апеляційної скарги відповідачем не усунений.
Враховуючи наведене, необхідно відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року.
Керуючись статтями 189, 212 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Відмовити у задоволенні клопотання Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду протягом двадцяти днів.
Суддя І.Ю. Богданенко