29 червня 2016 рокусправа № 173/807/16-а (2-а/173/16/2016)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.
суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Пушкарівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області про визнання бездіяльності незаконної,-
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2016 року позовна заява ОСОБА_1 до Пушкарівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області про визнання бездіяльності незаконної залишена без руху, з підстав невідповідності приписам 106 КАС України, а саме у зв'язку з несплатою судового збору.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу скасувати, оскільки вона винесена з порушенням норм процесуального права та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги позивач зазначив, що відповідно до чинного законодавства у справах про стягнення заробітної плати позивачі звільняються від сплати судового збору.
Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час судового розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не виплати позивачу вихідної допомоги. При цьому позивач не сплатив судовий збір з тих підстав, що від сплати судового збору він звільнений на підставі Закону України «Про судовий збір».
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, дійшов помилкового висновку, зобов'язавши позивача сплатити судовий збір згідно приписів ч. 3 ст.6 Закону України "Про судовий збір".
Так, приписами ст. 2 Закону України "Про оплату праці" визначено структуру заробітної плати. Основна заробітна плата це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Така винагорода встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати включають виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Позивач звернувся до суду з даним позовом з метою захисту порушеного права на виплату належних йому сум вихідної допомоги, яка є складовою заробітної плати як компенсаційна виплата, передбачена ст.41, ст.44 КЗпП України.
Отже колегія суддів вважає, що позивач на підставі п.1ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати передбачених цим Законом платежів, а тому ухвала суду від 16 травня 2016 року як така, що ухвалена з порушенням норм процесуального права, зокрема ч.3 ст. 107 КАС України, підлягає скасуванню.
Відповідно до п.3, п. 4 ч.1 ст. 204 КАС України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду від 16 травня 2016 року та направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання про можливість відкриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 197, 204, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2016 року у справі № 173/807/16-а (2-а/173/16/2016) - скасувати .
Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пушкарівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області про визнання бездіяльності незаконної - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: С.В. Чабаненко
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: А.В. Шлай