ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
11 липня 2016 року № 826/19012/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСКАН"
до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОСКАН" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.12.2014 № 0000552204.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач виніс протиправне податкове повідомлення-рішення від 18.12.2014 № 0000552204, оскільки позапланова перевірка ТОВ "ПРОСКАН" з питань правильності нарахування та сплати до бюджету земельного податку (орендної плати) за період з 01.04.2013 по 31.10.2014 була проведена з порушеннями вимог податкового законодавства. Крім того, позивач звертає увагу, що в договір оренди земельної ділянки від 23.05.2000 не вносились зміни щодо збільшення розміру орендної плати, а Київська міська рада, як орендодавець, не мала законних підстав для її збільшення в односторонньому порядку.
Представник позивача у судовому засіданні 23.11.2015 підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила суд задовольнити позов.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, через канцелярію суду подав письмові заперечення на позов, в яких просив відмовити у задоволенні позову. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки від 28.11.2014 № 555/26-57-22-04/21634980.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.
Під час судового розгляду справи, суд,-
23.05.2000 між Київською міською радою (орендодавець) та ТОВ "ПРОСКАН" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки (зареєстрований Київським міським управлінням земельних ресурсів за № 75-6-00007) на 49 років за адресою: Кільцева дорога, 22 в м. Києві розміром 2,1396 га для будівництва та експлуатації виробничої бази (п. 1); річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 2% від її грошової оцінки (п. 2.2); розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін (шляхом внесення змін до цього договору), за винятком випадку, передбаченого пунктом 5 цього договору (п. 2.3); згідно з довідкою Київського міського управління земельних ресурсів від 12.05.2000 за № 182 на час укладання цього договору грошова оцінка земельної ділянки становить 7 771 112,78 грн. (п. 3); зміна грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України (п. 2.4).
Відповідно до пункту 5 договору, орендодавець має право у односторонньому порядку (шляхом надсилання орендареві повідомлення через податкові органи або через інший уповноважений на це орган) збільшити розмір орендної плати у випадку, коли внаслідок змін у законодавстві орендна плата стане меншою від розміру земельного податку.
28.02.2013 Київською міською радою з метою приведення у відповідність до вимог законодавства істотних умов договорів оренди земельних ділянок, відповідно до статті 30 Закону України "Про оренду землі", статей 40, 41, 286, 288 Податкового кодексу України було прийнято рішення №89/9146 «Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України», згідно якого Київська міська рада вирішила:
« 1. Внести зміни до договорів оренди земельних ділянок згідно з додатком до цього рішення, встановивши річну оренду плату у розмірі трьох відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок (справа N А-19747).
2. Орендарям земельних ділянок, зазначеним у додатку до цього рішення, забезпечити оформлення внесення відповідних змін до договорів оренди земельних ділянок.
3. Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) проінформувати про прийняття цього рішення: 3.1. Орендарів земельних ділянок, зазначених у додатку до цього рішення. 3.2. Органи державної податкової служби.
4. Органам державної податкової служби контролювати дотримання орендарями земельних ділянок, зазначених у додатку до цього рішення, вимог цього рішення при подачі суб'єктами господарювання податкових декларацій і обчисленні ними суми орендної плати та при нарахуванні фізичним особам суми орендної плати, а при адмініструванні орендної плати за ці земельні ділянки застосовувати розмір орендної плати, встановлений пунктом 1 цього рішення, з моменту офіційного оприлюднення цього рішення.».
В додатку до вищезазначеного рішення визначений Перелік договорів оренди земельних ділянок, розмір річної плати яких менший від мінімального, встановленого ст. 288 Податкового кодексу України, зокрема, під № 498 зазначено договір № 75-6-00007 від 16.08.2000, землекористувач: Спільне українсько-американське підприємство "ПРОСКАН", адреса ділянки: дорога Кільцева, 22.
Державною податковою інспекцією у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було надіслано ТОВ "ПРОСКАН" запит від 18.08.2014 № 9565/10/26-57-15-03-38 про надання інформації та її документального підтвердження, а саме: інформації щодо оформлення внесення відповідних змін до договорів оренди від 16.08.2000 № 75-6-00007 з наданням відповідних копій документів та попереджено, що ненадання документів та їх документального підтвердження протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту є підставою для проведення документальної позапланової перевірки.
13.11.2014 в.о. начальника Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було прийнято наказ № 2028 стосовно проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ПРОСКАН" з питань правильності нарахування та сплати до бюджету земельного податку (орендної плати) за період з 01.04.2013 по 31.10.2014 та було видано повідомлення від 13.11.2014 № 275/10/26-57-22-04.
В період з 17.11.2014 по 21.11.2014 Державною податковою інспекцією у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "ПРОСКАН" з питань правильності нарахування та сплати до бюджету земельного податку (орендної плати) за період з 01.04.2013 по 31.10.2014.
За результатами перевірки складено акт від 28.11.2014 № 555/26-57-22-04/21634980, яким встановлені порушення підпунктів 14.1.136, 14.1.147 пункту 14.1 статті 14, підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено орендну плату за період з 01.04.2013 по 31.10.2014 в сумі 346 995,16 грн.
На підставі акта перевірки від 28.11.2014 № 555/26-57-22-04/21634980 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 18.12.2014 № 0000552204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на суму 433 743,95, у тому числі за основним платежем - 346 995,16 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 86 748,79 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОСКАН", не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням від 18.12.2014 № 0000552204, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернулося з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 6.2.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Згідно з підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Згідно пункту 78.5 статті 78 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Згідно із статтею 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.
Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Отже, з аналізу вищенаведених норм можна дійти висновку, що документальні позапланові перевірки поділяються на виїзні та невиїзні; виїзна перевірка проводиться на підставі наказу про її призначення і направлення на проведення такої перевірки, а невиїзна - на підставі наказу про її призначення та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, в.о. начальника Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було прийнято наказ від 13.11.2014 №2028 стосовно проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ПРОСКАН" з питань правильності нарахування та сплати до бюджету земельного податку (орендної плати) за період з 01.04.2013 по 31.10.2014 та було видано повідомлення від 13.11.2014 № 275/10/26-57-22-04, крім того, позивач наголошує, що перевірка проводилась не за місцезнаходженням товариства.
Відтак, можна дійти висновку, що Державною податковою інспекцією у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ПРОСКАН", а в акті перевірки від 28.11.2014 № 555/26-57-22-04/21634980 відповідачем було допущено технічну описку, що було здійснено виїзну перевірку.
У зв'язку з чим, суд звертає увагу, що описки в акті перевірки від 28.11.2014 № 555/26-57-22-04/21634980 не можуть бути підставами для визнання перевірки протиправною, якщо податковим органом дотримано процедуру та вимоги податкового законодавства щодо її проведення.
Ні підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем було правомірно та в межах правового поля проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ПРОСКАН" з питань правильності нарахування та сплати до бюджету земельного податку (орендної плати) за період з 01.04.2013 по 31.10.2014, за результатами якої було складено акт від 28.11.2014 № 555/26-57-22-04/21634980.
За змістом підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України - це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
Отже, Податковий кодекс України визначив обов'язки орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата).
Відповідно до вимог пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Згідно із пунктом 288.4 статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, але річна сума платежу, відповідно до підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; а в редакції від 27.03.2014 - не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.
Положеннями пункту 274.1 статті 274 вказаного Кодексу передбачено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 285.1 статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Отже, у зв'язку із набранням чинності Податковим кодексом України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати. Таким чином, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.
При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, а саме: трикратного розміру земельного податку.
Аналогічна позиція міститься також в постанові Верховного Суду України від 02.12.2014 року у справі № 21-274а14, ухвалі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2015 № К/800/20664/14 та ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2016 № 826/5130/15.
Як вбачається з матеріалів справи, Київською міською радою з метою приведення у відповідність до вимог законодавства істотних умов договорів оренди земельних ділянок, відповідно до статті 30 Закону України "Про оренду землі", статей 40, 41, 286, 288 Податкового кодексу України було прийнято рішення від 28.02.2013 №89/9146 «Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України», яким було зобов'язано внести зміни до договорів оренди земельних ділянок згідно з додатком до цього рішення, встановивши річну оренду плату у розмірі трьох відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок (справа N А-19747), орендарям земельних ділянок, зазначеним у додатку до цього рішення, забезпечити оформлення внесення відповідних змін до договорів оренди земельних ділянок, а органи державної податкової служби зобов'язано контролювати дотримання орендарями земельних ділянок, зазначених у додатку до цього рішення, вимог цього рішення при подачі суб'єктами господарювання податкових декларацій і обчисленні ними суми орендної плати та при нарахуванні фізичним особам суми орендної плати, а при адмініструванні орендної плати за ці земельні ділянки застосовувати розмір орендної плати, встановлений пунктом 1 цього рішення, з моменту офіційного оприлюднення цього рішення.
Зазначене рішення 02.04.2013 опубліковано в друкованих засобах масової інформації - газеті «Хрещатик» № 45, тобто Київська міська рада вищезазначеним рішенням у односторонньому порядку збільшила розмір орендної плати так, як внаслідок змін у податковому законодавстві орендна плата стала меншою (2%) від розміру земельного податку (3%).
У зв'язку з чим, ТОВ "ПРОСКАН" з 02.04.2013 зобов'язане було забезпечити оформлення внесення відповідних змін до договору оренди земельної ділянки, яке 16.08.2000 зареєстроване Київським міським управлінням земельних ресурсів за № 75-6-00007 у книзі записів державної реєстрації договорів) та з 02.04.2013 незалежно від внесення/невнесення змін у договір сплачувати річну орендну плату за земельну ділянку у розмірі 3% від її грошової оцінки.
Водночас, як вбачається із позиції позивача, останній зазначає, що зміни у договір оренди земельної ділянки щодо розміру орендної плати не вносились, а тому товариство сплачувало річну орендну плату за земельну ділянку у розмірі 2% від її грошової оцінки, як це було передбачено умовами договору.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що ТОВ "ПРОСКАН" сплачувало річну орендну плату за земельну ділянку у розмірі меншому (2%), ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (3%).
Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 18.12.2014 № 0000552204 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб за період з 02.04.2013 по 31.10.2014 є правомірним, водночас в частині стосовно періоду з 01.04.2013 по 02.04.2013 підлягає скасуванню, оскільки рішення Київською міською радою «Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України» від 28.02.2013 №89/9146 було оприлюднено 02.04.2013, то саме з 02.04.2013, а не з 01.04.2013 при адмініструванні орендної плати за земельну ділянку позивач зобов'язаний був застосовувати розмір орендної плати, встановлений пунктом 1 цього рішення.
З огляду на викладене, керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
1.Адміністративний позов - задовольнити частково.
2.Визнати протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві від 18.12.2014 № 0000552204 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб за період з 01.04.2013 по 02.04.2013.
3. В решті позовних вимог - відмовити.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Огурцов