10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Шуляк Л.А.
Суддя-доповідач:ОСОБА_1
іменем України
"11" липня 2016 р. Справа № 806/732/16
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Мацького Є.М.
суддів: Євпак В.В.
ОСОБА_2,
за участю секретаря судового засідання Гунько Л.В.,
представника апелянта ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "18" травня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,
У травні 2016 ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області № 370-17 від 30.06.2015 року, яким визначено суму зобов'язання за платежем "транспортний податок з фізичних осіб" в розмірі 25000,00 грн.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.05.2016 позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №370-17 від 30.06.2015.
Стягнуто з Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на користь ОСОБА_4 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 21 коп. сплаченого судового збору.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою. В апеляційній скарзі Коростенська ОДПІ вказує, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушення положень Конституції України, норм податкового законодавства України, висновки суду не відповідають обставинам справи; посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; просить постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга не підлягає до задоволення, враховуючи таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 є власником транспортного засобу марки TOYOTA моделі HIGHLANDER, тип легковий універсал В, з об'ємом двигуна 3456, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2012 року випуску, дата реєстрації 08.06.2012 (а.с.9).
Коростенською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області винесено податкове повідомлення - рішення № 370-17 від 30.06.2015 року, яким ОСОБА_4 визначено суму податкового зобов'язання за платежем "транспортний податок з фізичних осіб" в розмірі 25000,00 грн.(а.с.8).
Крім того 22.01.2015 року тридцять дев'ятою сесією VI скликання Коростенської міської ради прийнято рішення "Про запровадження податку на майно на території міста Коростень на 2015 рік"
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з такого.
01 січня 2015 року, набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28 грудня 2014 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким шляхом викладення в новій редакції ст. 267 ПК України, було введено новий податок - транспортний податок.
Відповідно до пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Згідно приписів пп. 267.2.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України (на день прийняття спірного рішення) об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
Базою оподаткування у відповідності до пп. 267.3.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
При цьому, згідно з п. 267.4 ст. 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Відповідно до пп. 267.5.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 ст. 267 ПК України закріплено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Згідно пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.
Тобто, із набранням чинності вказаними положеннями ПК України 01.01.2015 року, власники транспортних засобів віком до 5 років та об'ємом більше 3000 куб. см є платниками транспортного податку.
При цьому, вказана норма є чинною, Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 року №71-VIII неконституційним визнано не було.
Разом з тим, колегія суддів наголошує, що, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, судом першої інстанції не було враховано, що відповідно до ст. 4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу; презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу; стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року
Пунктом 4.3 ст. 4 Податкового кодексу України передбачено, що податкові періоди та строки сплати податків та зборів установлюються, виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів, з урахуванням зручності виконання платником податкового обов'язку та зменшення витрат на адміністрування податків та зборів.
При цьому, згідно з п. 4.4 ст. 4 ПК України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.
Проте, ст. 19 Конституції України встановлює: “Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України”.
Відповідні повноваження, їх розмежування між Верховною Радою та місцевими радами, зокрема, щодо установлення місцевих податків, визначені ст. 12 ПК України.
Згідно зі ст. 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Приписи пп. 10.1.1 п. 10.1 та п. 10.2 ст. 10 Податкового кодексу України відносять до місцевих податків податок на майно в частині транспортного податку.
Згідно з п. 12.3 ст. 12 ПК України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (пп. 12.3.1 ПК України).
При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом ХІІ цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору (пп. 12.3.2 ПК України).
Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів (пп. 12.3.3 ПК України).
Згідно з п. 12.5 ст. 12 ПК України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, яке набирає чинності з урахуванням строків, передбачених пп. 12.3.4 ст. 12 ПК України.
Відповідно пп. 12.3.4 ст. 12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Разом з цим, п. 5 р. XIX "Прикінцеві положення" ПК України встановлено, що органи місцевого самоврядування зобов'язані забезпечити у місячний термін з дня набрання чинності цим Кодексом прийняття рішень щодо встановлення місцевих податків і зборів, визначених цим Кодексом.
З наведеного вище вбачається, що безпосереднє встановлення місцевих податків, а отже і транспортного податку, віднесено Податковим кодексом до компетенції відповідних сільських, селищних, міських рад у межах їх повноважень.
Встановлення місцевих податків виключно відповідними рішеннями місцевих рад закріплено також п. 24 ч. 1 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та ст.. 143 Конституції України.
Отже, Верховна Рада України може встановлювати тільки перелік дозволених до встановлення місцевими радами місцевих податків і дозволених граничних параметрів таких податків. А, власне, встановлення місцевих податків, із дотриманням встановлених Верховною Радою критеріїв - це є компетенцією відповідних місцевих рад.
Колегія суддів наголошує, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року; при цьому опублікування рішення органу місцевого самоврядування про встановлення транспортного податку, як місцевого податку, пізніше 15 липня року є підставою для застосування відповідних норм оподаткування не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" ухвалений 28.12.2014 року, тобто після 15.07.2014 року, а транспортний податок установлено в місті Кузнецовську та затверджено відповідне Положення про транспортний податок рішенням Коростенської міської ради від 22.01.2015 року №1736. У зв'язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що застосування контролюючим органом положень ПК України з урахуванням внесених Законом змін та рішення з метою оподаткування транспортним податком може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2016 року.
Колегія суддів відповідно до положень ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" враховує при розгляді даної справи висловлену Європейським судом з прав людини у рішеннях від 14.01.2011 року у справі "Щокін проти України" та від 07.10.2011 року у справі "Серков проти України" правову позицію в частині необхідності застосування національного законодавства у разі допущення можливості його неоднозначного тлумачення у найсприятливіший для заявника спосіб.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, з яким погоджується колегія суддів, що спірне податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено у 2015 році податкове зобов'язання із транспортного податку, не ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України, зокрема, підпункту 12.3.4 пункту 12.3 пункту 12.5 статті 12, та не узгоджується із вимогами принципу верховенства права.
Отже, постанова суду першої інстанції відповідає матеріалам справи та нормам чинного законодавства, а тому її належить залишити без змін. Доводи апеляційної скарги спростовуються викладеним вище.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "18" травня 2016 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Є.М. Мацький
судді: В.В. Євпак
ОСОБА_2
Повний текст cудового рішення виготовлено "12" липня 2016 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_4 АДРЕСА_1,11500
3- відповідачу/відповідачам: Коростенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області вул.Коротуна,3,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500
- ,