15 червня 2016 року м. Київ К/800/35181/15
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,
за участю секретаря Загороднього А.А.
та представників сторін:
позивача - Левченка О.В.,
відповідача - Баталової О.-М.В.,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - Інспекція)
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.01.2015
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2015
у справі № 808/1528/13-а
за позовом публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (далі - Товариство)
до Інспекції
про скасування податкового повідомлення-рішення.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
У лютому 2013 року Товариство звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.01.2013 № 0000440026.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.01.2015, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2015, позов задоволено. Судові акти зі спору мотивовані тим, що з огляду на факт оскарження платником в судовому порядку податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками проведення попередньої податкової перевірки, та з урахуванням факту подальшого скасування відповідних податкових повідомлень-рішень судом у позивача був відсутній обов'язок враховувати висновки попереднього акта податкової перевірки при формуванні даних податкової звітності з податку на прибуток за три квартали 2012 року.
Не погоджуючись з наведеними висновками судів попередніх інстанцій, Інспекція звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові акти та повністю відмовити у задоволенні позову Товариства. Мотивуючи касаційні вимоги, скаржник зазначає, що попередньою податковою перевіркою встановлено факт реалізації позивачем феросплавної продукції за цінами нижчими ніж звичайні, що виключає правомірність відображення у податковому обліку позивача витрат, які формують собівартість цієї продукції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог з урахуванням з такого.
Попередніми судовими інстанціями під час розгляду справи встановлено, що оспорюване податкове повідомлення-рішення, згідно з яким Товариству визначено суму завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 32 243 212 грн., було прийнято Інспекцією за наслідками проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства як платника податку на прибуток за три квартали 2012 року з питання достовірності визначення об'єкта оподаткування.
Результати перевірки висвітлені в акті від 16.01.2013 № 29/26-0/00186542, в якому викладено висновок податкового органу про протиправне ігнорування платником факту зменшення Товариству від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за період з 01.01.2011 по 31.03.2012 на 62 745 709 грн. за актом документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства від 05.07.2012 № 206/26-0/00186542 з причин штучного заниження бази оподаткування цим податком шляхом експорту продукції за цінами нижчими, ніж звичайні.
Судами також встановлено, що на підставі акта перевірки від 05.07.2012 № 206/26-0/00186542 Інспекцією були прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.07.2012 № 0000290026 та від 19.07.2012 № 0000280026, які були своєчасно оскаржені платником у судовому порядку; постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.12.2012 у справі № 0870/7317/12 (яку залишено без змін за наслідками її перегляду в апеляційному та касаційному порядку) зазначені податкові повідомлення-рішення скасовано з причин недоведеності податковим органом факту формування платником ціни продажу феросплавної продукції на експорт з порушенням правил застосування звичайних цін.
Приймаючи рішення про задоволення даного позову, суди попередніх інстанцій цілком об'єктивно зазначили про відсутність у платника обов'язку враховувати результати попередніх перевірок при формуванні даних податкового обліку. Адже джерелом формування податкової звітності є дані бухгалтерського обліку підприємства, тоді як акт перевірки не належить до документів бухгалтерської звітності. Виходячи зі змісту положень стаття 86 Податкового кодексу України, акт податкової перевірки, складений за результатами перевірки, є лише засобом фіксування фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів та їх особистої думки з приводу відповідності поведінки платника у сфері податкових правовідносин вимогам чинного законодавства. Такий акт має констатуючий, а не владно-зобов'язуючий характер, позаяк не містить обов'язкових приписів, розпоряджень, що породжують юридичні наслідки для платника; за відсутності узгодженого в установленому порядку податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі акта перевірки, власне висновки останнього не є обов'язковими для платника.
Також у даному випадку суди об'єктивно послалися на частину першу статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), згідно з якою обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Адже в силу наведеної норми учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.
І хоча передбачене аналізованою нормою КАС звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні, втім у справі, що переглядається, Інспекцією не подано будь-яких доказів, що не були досліджені судами під час розгляду справи № 0870/7317/12 та спростовували б висновки щодо відсутності з боку позивача порушень правил застосування звичайних цін, покладені в основу прийняття судових рішень з цієї справи.
З урахуванням викладеного Вищий адміністративний суд України погоджується з наданою судами правовою оцінкою обставин справи щодо незаконності податкового повідомлення-рішення від 31.01.2013 № 0000440026.
Норми матеріального права було правильно застосовано судами попередніх інстанцій, їх висновки відповідають установленим у справі обставинам та наявним у ній доказам, а відтак підстави для скасування оскаржуваних рішень зі спору відсутні.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України
1. Касаційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС залишити без задоволення.
2. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.01.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2015 у справі № 808/1528/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді:І.О. Бухтіярова
І.В. Приходько