справа № 760/12002/16-к
провадження № 1-кс/760/9334/16
11 липня 2016 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
за участю слідчого ОСОБА_4 ,
за участю адвоката ОСОБА_5 ,
за участю перекладача ОСОБА_6 ,
за участю підозрюваного ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Солом'янського УП ГУ НП в місті Києві ОСОБА_4 , яке погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на підставі матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100090007984 від 09 липня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статтею 185 КК, відносно
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина Республіки Грузія,
уродженця м. Кутаісі, (Республіки Грузія),
зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
без визначеного місця проживання на території України, офіційно не працюючого, одруженого, раніше не судимого
11.07.2016 до Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого Солом'янського УП ГУ НП в місті Києві ОСОБА_4 , яке погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на підставі матеріалів досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12016100090007984 від 09.07.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статтею 185 КК.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначене клопотання було передане судді 11.07.2016.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , 09.07.2016 о 13:40 знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , з метою таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням в чуже житло, вступив в злочинну змову з невстановленою досудовим слідством особою.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме - майна, що належить ОСОБА_8 , підозрюваний ОСОБА_7 , діячи спільно та за домовленістю з невстановленою досудовим слідством особою, піднялись на п'ятий поверх вказаного будинку.
Після чого, впевнившись що за їх діями ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження замків вхідних дверей проникли до квартири АДРЕСА_3 , звідки таємно викрали особисті речі, належні потерпілому ОСОБА_8 .
Всього в результаті своїх незаконних дій, які виразилися в таємному викрадені чужого майна, ОСОБА_7 , діючи спільно та за домовленістю з невстановленою досудовим розслідуванням особою, таємно викрали чуже майно, а саме: чоловічий перстень із золота з камінцями, чоловічий перстень із золота без камінців, хрестик (розп'яття) із золота, кулон (хрестик) виготовлений із срібла.
Заволодівши викраденим, ОСОБА_7 , із місця скоєння злочину намагався втекти, та мав реальну можливість розпорядитися ними по власному розсуду, але його було затримано, а викрадене було вилучено.
Викрадене майно належить потерпілому ОСОБА_8 . Загальна сума завданої матеріальної шкоди становить 20 000 грн.
Таким чином, своїми умисними діями які виразились в таємному викрадені чужого майна (крадіжка), поєднаному із проникненням в житло, ОСОБА_7 , вчинив кримінальне правопорушення передбачене частиною третьою статтею 185 КК.
В скоєнні даного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Кутаісі, (Республіка Грузія), грузин, громадянин Республіки Грузія, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , без визначеного місця проживання на території України, офіційно не працюючий, одружений, раніше не судимий.
10.07.2016 підозрюваному ОСОБА_7 , пред'явлено підозру в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого частиною третьою статтею 185 КК.
Вина ОСОБА_7 , підтверджується зібраними на початку досудового розслідування доказами рапортом ІПП 9 роти 2 батальйону УПП в м. Києві ОСОБА_9 , протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_8 , протоколом ОМП за адресою: АДРЕСА_4 , протоколом ОМП за адресою: м. Київ, пр. Лобановського, 5, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 , протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , протоколом допиту свідка ОСОБА_9 .
Таким чином, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 , вчинив тяжкий злочин, який передбачений частиною третьою статтею 185 КК, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.
Слідчий та прокурор у судовому засіданні зазначили, що відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 184 КПК під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених частиною першою статтею 177 КПК, а саме: можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний є громадянином іншої держави та не має місця реєстрації в Україні, незаконно впливати на потерпілого і свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інший злочин.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 подане клопотання підтримали та просили його задовольнити.
Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували та просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Захисник підозрюваного вказав, що відсутні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та просив звернути увагу на те, що ОСОБА_7 раніше не судимий, не переховувався від органів досудового розслідування, має на утриманні двох малолітніх дітей та готовий відшкодувати завдану потерпілому шкоду. Проте, у разі застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у мінімальному розмірі.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, розглянувши обґрунтування клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити з таких підстав.
09.07.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100090007984 було внесено відомості, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статтею 185 КК. Цей факт встановлений на підставі витягу з кримінального провадження № 12016100090007984.
За правилами статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 176 КПК тримання під вартою є запобіжним заходом.
Згідно з частиною першою статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частина друга статті 177 КПК регламентує, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
У судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_7 є раніше не судимий та підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років.
Відповідно до статті 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Отже, враховуючи мету і підстави клопотання про застосування забіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дослідивши матеріали справи та оцінивши в сукупності обставини, які встановленні у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки прокурор у судовому засіданні довів наявність всіх обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК.
Слідчий суддя констатує, що менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку в рамках даного кримінального провадження. ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а тому слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення даного клопотання, при цьому приймаючи таке рішення, враховує, що тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має задовольняти вимогу пропорційності, що викладено у рішення ЄСПЛ від 18 березня 2008 року у справі «Ладент проти Польщі» (Ladent v. Poland), заява № 11036/03, пункт 55), а тому тримання підозрюваного під вартою є необхідним для забезпечення його присутності в суді, та інші, менш суворі заходи, не є достатніми для досягнення цієї цілі.
Слідчий суддя не вважає за доцільне застосовувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання у зв'язку з тим, що підозрюваний є громадянином іноземної держави, не має місця реєстрації в Україні, офіційно не працевлаштований, має міцні соціальні зв'язки за межами території України, оскільки має на утриманні двох малолітніх дітей, які проживають у Грузії.
У частині третій статті 183 КПК України зазначено, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 182 КПК розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , його майновий стан, розмір завданої шкоди потерпілому та ризики, передбачені статтею 177 КПК, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 20 мінімальних заробітних плат, тобто 29 000 грн.
Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованого злочину і правильності кваліфікації його дій слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
Керуючись статтями 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 309 КПК, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого Солом'янського УП ГУ НП в місті Києві ОСОБА_4 , яке погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на підставі матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100090007984 від 09 липня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статтею 185 КК - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі - строком до 07 вересня 2016 року до 13 години 50 хвилин.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 закінчується о 13 годині 50 хвилин 07 вересня 2016 року.
Розмір застави визначити у межах 20 мінімальних заробітних плат у сумі 29 000 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва: Банк УДК м. Києва, МФО 820019, депозитний рахунок 37319001004186, отримувач Солом'янський районний суд міста Києва, Код ЄДРПОУ 02896762, та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_7 наступні обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду та прибувати до вказаних осіб негайно за викликом;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити 60 діб з моменту внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1