Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/1818/16-ц
Номер провадження2/711/849/16
19 травня 2016 року
Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:
головуючий суддя: Дунаєв С.О.
при секретарі Нарадько Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Черкаської міської ради, ОСОБА_2 про скасування рішення про надання дозволу на оформлення права власності, скасування свідоцтва про права власності, скасування державної реєстрації права власності на квартиру, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3,
Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому зазначила, квартира за адресою: АДРЕСА_1, - є об'єктом спільної сумісної власності її та ОСОБА_3. Натомість у відповідачки виникло право власності на спірну квартиру на підставі договору від 14.01.2008р., укладеного між ПП «Надія» та ОСОБА_3, та додаткової до нього угоди від 31.08.2009р., укладеної між ПП «Надія», ОСОБА_3 та ОСОБА_2. Рішенням суду від 25.09.2015р. визнано недійсною додаткову угоду від 31.08.2009р.. У зв'язку з цим вона просить скасувати пункт 1.4 рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради №530 від 07.04.2010р. в частині оформлення у власність ОСОБА_2 спірної квартири, скасувати свідоцтво про право власності на спірну квартиру, видане 14.04.2010р. на ім'я ОСОБА_2; скасувати ОСОБА_2 державну реєстрацію на право власності на спірну квартиру.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Представник позивачки - ОСОБА_4 - надав суду заяву, в якій зазначив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить розглянути справу у його відсутність та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила. Судовий виклик направлявся відповідачці за зареєстрованим місцем проживання, разом з тим адресована кореспонденція повернулась до суду без вручення через відсутність адресата за зазначеною адресою та його неявкою до відділу поштового зв'язку для отримання кореспонденції, що в контексті положень ч.5 ст.74 Цивільно-процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суд вважає як повідомлення відповідача належним чином. Таким чином, будучи належним чином повідомленою про час і місце судового розгляду справи відповідачка не з'явилась у судові засідання 28.03.2016р., 12.04.2016р., 05.05.2016р., 19.05.2016р..
Представник виконавчого комітету Черкаської міської ради - ОСОБА_5 - надав суду заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність та зазначив, що при вирішенні спору покладається на думку суду.
Третя особа - ОСОБА_3 - надав суду заяву, в якій зазначив, що не визнає позовні вимоги та просить суд розглядати справу у його відсутність.
Відповідно до ст.224 ЦПК судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.
Дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.
Право власності на квартиру за адресою: вул. Героїв Дніпра, 23/19, м. Черкаси (далі - спірна квартира), - зареєстровано за ОСОБА_2 з 04.06.2010р. /а.с.13/. Свідоцтво про право власності на квартиру видане виконавчим комітетом Черкаської міської ради 14.04.2010р. /а.с.12/ на підставі його рішення від 07.04.2010р. №530.
Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 07.04.2010р. №530 дозволено оформлення права власності фізичним особам, в тому числі і ОСОБА_2, на квартири в будинку №23 по вул. Героїв Дніпра в м. Черкаси. Підставою ухвалення виконкомом зазначеного рішення стали матеріали на право власності, а саме: договір на пайову участь в будівництві квартири, акт прийому-передачі у власність квартири, рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради про затвердження акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту, свідоцтво про відповідність збудованих об'єктів проектній документації, вимогам державних стандартів будівельних норм і правил /а.с.11/.
Рішення про надання дозволу ОСОБА_2 на оформлення права власності на спірну квартири ухвалювалося, зокрема, на підставі договору №51-23/07 від 14.01.2008р., укладеного між ПП «Надія» та ОСОБА_3 (відповідно до умов якого ПП «Надія» зобов'язується на свій ризик, своїми силами і засобами виконати будівельно-монтажні роботи згідно проектно-кошторисної документації за адресою: м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, 23 та після закінчення будівництва і здачі будівлі в експлуатацію передати у власність інвестору об'єкт інвестування га умовах, встановлених у даному договорі) та додаткової до цього договору угоди №1 від 31.08.2009р., укладеної між ПП «Надія», ОСОБА_3 та ОСОБА_6, про зміну об'єкту інвестування (відповідно до якої сторони домовилися про те, що ОСОБА_3 уступає право вимоги на об'єкт інвестування та відповідно передає усі свої зобов'язання за даним договором ОСОБА_6, при цьому право власності на об'єкт інвестування переходить відповідно до умов договору до ОСОБА_6М.) /а.с.5-7/.
25.09.2015р. Придніпровським районним судом м. Черкаси ухвалено рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ПП «Надія», та визнано недійсною додаткову угоду №1 від 31.08.2009р. укладену між ПП «Надія», ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до договору №51-23/07 від 14.01.2008р., укладеного між ПП «Надія» та ОСОБА_3. Рішення суду набрало законної сили 06.10.2015р.. /а.с.8-10/.
Ухвалюючи зазначене рішення суд встановив, що на час укладення додаткової угоди № 1 від 31.08.2009р. до договору №51-23/07 ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі, тому відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, що є предметом даного договору належить їм на праві спільної сумісної власності, а тому ОСОБА_3 не міг розпоряджатися спільним майном - спірною квартирою - без письмової згоди дружини, яка є обов'язковою при укладанні договору стосовно цінного майна.
На підставі ч.3 ст.61 ЦПК обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи а бо особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, на теперішній час право власності на спірну квартиру зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі правочину, який визнаний судом недійсним, а тому позивачка звернулась до суду з зазначеним позовом з вимогою про застосування наслідків недійсності правочину.
Тож між сторонами існує спір з приводу права власності, що регулюється нормами Цивільного кодексу України (далі -ЦК), Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004р. №1952-IV (далі - Закон №1952-IV).
Згідно ст.15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 4 ЦПК передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до положень ст.11 ЦК цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, із договорів та інших правочинів. Статтею 204 ЦК передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ч.3 ст.215 ЦК якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Частиною першою статті 216 ЦК передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до ч.3 ст.216 ЦК правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.
Таким чином, враховуючи принцип диспозитивності регулювання цивільних відносин, у разі визнання судом правочину недійсним право заявити вимогу про застосування наслідків недійсності правочину мають сторони такого правочину чи інші заінтересовані особи. Отже позивачка, як заінтересована особа у майнових відносинах до спірної квартири, має право заявляти вимогу про застосування наслідків недійсності правочину.
Як вбачається з рішення суду від 25.09.2015р. позивачка має речове право на спірну квартиру, а тому на підставі ст.396 ЦК має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.386 ЦК власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Судом встановлено, що право позивачки на спірну квартиру не визнається відповідачкою. Існування правовстановлюючих документів, підтверджуючих право власності відповідачки на спірну квартиру, та наявність державної реєстрації такого права порушує право позивачки, оскільки дозволяє відповідачці вчинити дії з розпорядження зазначеним майном на користь добросовісного набувача, що ускладнить право позивачки на витребування такого майна, та позбавляє позивачку можливості зареєструвати її право власності на 1/2 частку спірної квартири. За таких обставин право позивачки підлягає захисту.
Визначаючи обраний позивачкою спосіб захисту, суд зауважує, що відповідно до ст.16 ЦК способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення правовідношення і визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.1 ст.21, ч.1 ст.393 ЦК суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує цивільні права або інтереси особи, яка має речове право щодо майна.
Як вже зазначалося недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч.1 ст.216 ЦК). Згідно ст.236 ЦК правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. За таких обставин всі правовстановлюючі документи, які отримані відповідачкою на підставі угоди №1 від 31.08.2009р. до договору №51-23/07 від 14.01.2008р. є незаконними і підлягають скасуванню, оскільки видані без належних правових підстав. Такими документами, зокрема, є рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради №530 від 07.04.2010р. в частині, що стосується ОСОБА_2, та свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує право власності відповідачки на спірну квартиру.
Розглядаючи вимоги позивача до виконавчого комітету Черкаської міської ради суд зауважує, що спір у справі, що розглядається, стосується визнання незаконним та скасування пункту 1.4 рішення виконкому від 07.04.2010р. №530 «Про оформлення права власності на квартири» з видачею свідоцтва про право власності на ім'я ОСОБА_2, тобто рішення суб'єкту владних повноважень. Разом з тим, оскільки зазначеним рішенням вирішено питання щодо права власності на квартиру, то зазначені вимоги підлягають розгляду саме у порядку цивільної юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право. Зазначений висновок узгоджується із правовою позицією викладеною в постанові Верховного Суду України від 29.03.2016р. по справі №21-5430а15.
Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане відповідно до закону, належить до документів, на підставі яких згідно зі статтею 19 Закону 1952-IV провадиться реєстрація права власності, яке вони посвідчують.
Враховуючи, що п.1.4 рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 07.04.2010р. №530 та свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 14.04.2010р. серії САС 463878, виданим виконавчим комітетом Черкаської міської ради, підтверджується право власності відповідачки на спірну квартиру, яке виникло внаслідок недійного правочину, то такі акти є незаконним і підлягають скасуванню.
Відповідно до ч.2 ст.26 Закону №1952-IV у разі скасування на підставі рішення суду документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. Отже скасування державної реєстрації прав є наслідком скасування документу на підставі якого було здійснено таку реєстрацію. За таких обставин позовні вимоги щодо скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації права власності відповідачки на спірну квартиру підлягають задоволенню.
Тож на підставі вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.88 Цивільно-процесуального кодексу України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Натомість статтею 11 ЦПК передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. В позовній заяві позивачка не вимагала відшкодування понесених нею судових витрат, а тому суд розцінює зазначене як клопотання про покладення судових витрат на неї.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.7, 10-12, 27, 31, 61, 88, 209, 212-215, 218, 224 Цивільно-процесуального кодекс України, суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Скасувати пункт 1.4 рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради №530 від 07.04.2010р. в частині надання дозволу на оформлення права власності ОСОБА_2 на трикімнатну квартиру АДРЕСА_2.
Скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САС 463878, видане 14.04.2010р. виконавчим комітетом Черкаської міської ради, про право власності ОСОБА_2 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1.
Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 30177662.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд міста Черкаси. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги чи заяви відповідача про його перегляд, якщо апеляційну скаргу чи заяву не було подано.
Головуючий: С.О. Дунаєв