Копія
07 липня 2016 р. Справа №818/3732/13-a
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Прімової-Крикуненко О.В.,
представника позивача - Сивенка В.М.,
представника відповідача - Пишного Р.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 818/3732/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Горобина"
до Державної податкової інспекції у м. Сумах
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Горобина" (далі - позивач, ТОВ "Горобина") звернулося до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Сумах (далі - відповідач, ДПІ у м. Сумах), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 30.11.2012:
- № 0000802250/61532 за платежем "податок на прибуток" на загальну суму 2 591 184,00 грн., з яких основний платіж - 2 591 184,00 грн., штрафні санкції - 0,0 грн;
- № 0000812250/61535 за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 244 277,00 грн., з яких основний платіж - 186 584,00 грн., штрафні санкції - 58 093,00 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що податковий орган дійшов безпідставного висновку про нікчемність укладеної позивачем угоди з ТОВ "Сан-Кор Трейд" на поставку товарів лише у зв'язку з тим, що ТОВ "Сан-Кор Трейд" діяло без належної обачності і йому мало бути відомо про те, що його контрагенти не мали реальної можливості здійснювати господарські операції в силу відсутності основних засобів, управлінського та технічного персоналу, транспортних засобів, при цьому, самим позивачем виконано всі вимоги податкового законодавства.
Також стосовно правовідносин із ТОВ "Донметсплав" зазначає, що ТОВ "Горобина" згідно укладених угод із даним контрагентом правомірно було збільшено валові витрати підприємства за перевіряємий період. Стосовно зменшення податковим органом від'ємного значення з податку на прибуток, позивач посилається на судові рішення по справі №2а-1870/4827/12 згідно яких висновки податкового органу про порушення податкового законодавства по правовідносинам із ТОВ "Фаворит-Д Плюс" та ТОВ "МКПК "Агентія Трейд" визнані неправомірними та скасовані податкові повідомлення-рішення, прийняті після проведеної перевірки.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що Державною податковою інспекцією у місті Сумах була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Горобина" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011р. по 30.06.2012р., за результатами якої складено акт від 13.11.2012 р. №3613/2250/31162928/40 (т.1 а.с.14-96).
Після проведеної перевірки, податковим органом встановлено порушення ТОВ "Горобина" п.п. 153.2.1, 153.2.3 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України, п.п. 1.20.2 п. 1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" , в результаті чого ДПІ у м. Сумах встановлено заниження позивачем податку на прибуток за 2 квартал 2011 року на суму 12510 гривень; п. 44.1, 44.2 ст. 44, п. 137.5 ст. 137, п.п. 138.1.1 п.138.1, п.138.2, 138.4, п.п. 138.10.3 п.138.10 ст. 138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139, п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України, п.3 ст.5 та п.1 ст.7 Господарського Кодексу України; пункт 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 2591184 грн., у тому числі за 2 квартал 2011 року - 233282 грн., за 3 квартал 2011 року - 52008 грн., за 4 квартал 2011 року - 2305894 грн.; пункт 185.1 статті 185, пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за квітень 2011 року на суму 10878 грн.; п.п. 192.1.1 п.192.1, п.192.3 статті 192, п.198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, п.3 статті 5 та п.1 статті 7 Господарського Кодексу України, статтю 216 Цивільного кодексу України, , в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 186635 грн., у тому числі за: червень 2011 року - 70000 грн., липень 2011 року - 451 грн., вересень 2011 року - 45225 грн., січень 2012 р. - 70959 грн.
На підставі акту перевірки ДПІ у м. Сумах було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000802250/61532 від 30.11.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2591184 грн. основного платежу (т.1 а.с.97-98), №0000812250/61535 від 30.11.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 186635грн. основного платежу, 58318,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (т.1а.с.100-101), №0002392240/61537 від 30.11.2012р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 9025 грн. (т.1 а.с.99).
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що 25.10.2011р. ТОВ "Горобина" (покупець) укладено договір з ТОВ "Сан-Kop Трейд" (постачальник) №952, за умовами якого в жовтні - грудні 2011 року позивачу поставлено 353,550 тон горіхів волоських (т.1 а.с.102).
На підтвердження здійснення вказаних господарських операцій за угодою позивачем надано акти приймання - передачі, видаткові накладні, специфікації, податкові накладні та банківські виписки (т.1, а.с.42-132).
Отриманий за вказаною угодою товар реалізовано позивачем за договором комісії № К-2510/15 від 25.10.2011 р., укладеним між ТОВ "Горобина" (комітент) та ТОВ "Ріад" (комісіонер) (т.1, а.с.103-106).
Реальність операцій за угодою підтверджено суду вантажно-митними деклараціями, звітами комісіонера (т.1, а.с.106-236).
На думку відповідача, зазначені взаємовідносини між TOB "Сан-Кор Трейд" з TOB "Горобина" мають безтоварний характер, виходячи із висновків акту документальної планової виїзної перевірки TOB "Сан-Кор Трейд", відповідно до якої встановлено відсутність реальності здійснення фінансово-господарських операцій, а також об'єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні та продажу товарів.
Так, ДПІ у м. Сумах від ДПІ у Київському районі м. Одеси було отримано акт від 16 березня 2012 року №102/23-34/32896290/14 про результати позапланової документальної виїзної перевірки TOB "Сан-Кор Трейд", з питань у правових відносин з TOB "Агенція Досконалих Рішень", за період жовтень 2011 року, згідно якого податковим органом було встановлено відсутність у TOB "Сан-Кор Трейд" об'єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні товару (горіх волоський) від постачальника TOB "Агенція Досконалих Рішень" та продажу відповідного товару в жовтні 2011 року покупцям. Постачальником горіхів волоських для TOB "Сан-Кор Трейд" у жовтні 2011 року було TOB "Агенція Досконалих Рішень".
ДПІ у Печерському районі міста Києва було складено акт від 15 лютого 2012 року №683/23-9/37100851 про неможливість проведення зустрічної звірки даних TOB "Агенція Досконалих Рішень", відповідно до якого місцезнаходження товариства не встановлено. Свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано 12 грудня 2011 року. Також, ДПІ у м. Сумах був отриманий акт від 19 березня 2012 року №116/23-34/32896290/15 про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "Сан-Кор Трейд" з питань правових відносин з сільськогосподарським підприємством "Харьковпчелопродукт" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, та з ТОВ "Артеміса" за період грудень 2011 року.
Згідно вказаного акту постачальниками горіхів волоських для ТОВ "Сан-Кор Трейд" у грудні 2011 року були СП "Харьковпчелопродукт" у формі ТОВ, ТОВ "Артеміса". Відповідні податкові інспекції міста Харкова склали акти про неможливість проведення зустрічних звірок цих товариств, оскільки підприємства не знаходяться за місцезнаходженням. В той же час були надані відомості про відсутність трудових ресурсів, основних фондів, транспортних засобів, складських приміщень, у зв"язку з чим вказані підприємства не могли постачати товариству "Сан-Kop Трейд" горіха волоського.
Тому податковим органом при перевірці ТОВ "Сан-Kop Трейд" був зроблений висновок про відсутність у вказаного товариства об'єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні товару (горіх волоський) від постачальників СП "Харьковпчелопродукт", ТОВ "Артеміса".
У зв'язку з не підтвердженням фінансово - господарських відносин TOB "Агенція Досконалих Рішень" з TOB "Сан-Кор Трейд" та по ланцюгу постачання, ДПІ у м. Сумах встановлено, що TOB "Горобина" до складу податкового кредиту в перевіряємому періоді безпідставно включено суму податку на додану вартість та відображено у складі валових витрат підприємства, що враховувалися при визначенні об'єкта оподаткування.
Проте, суд не погоджується з такими висновками Державної податкової інспекції у м. Сумах виходячи з наступного.
Згідно акту перевірки, підставою для прийняття таких висновків документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Горобина" стало отримання результатів позапланових документальних виїзних перевірок відносно ТОВ "Сан-Kop Трейд" щодо відсутності реальності здійснення фінансово-господарських операцій, а також об'єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні та продажу товарів та, як наслідок, встановлення результатами автоматизованого співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість за відповідні періоди на рівні ДПС України розбіжностей між податковими зобов'язаннями цього контрагента та податковому кредиту ТОВ "Горобина".
Також ДПІ у м. Сумах, посилаючись на висновки вказаних актів про не підтвердження фінансово - господарських відносин СП "Харьковпчелопродукт" у формі ТОВ, ТОВ "Артеміса" з ТОВ "Сан-Kop Трейд", приходить до висновку про нікчемність угоди між ТОВ "Сан-Kop Трейд" та ТОВ "Горобина" з поставки горіха волоського, а також про безпідставність формування позивачем податкового кредиту в результаті виконання вказаних господарських операцій, оскільки вони не пов"язані з господарською діяльністю позивача. Тобто, в акті перевірки ТОВ "Горобина" висновок про нікчемність угоди між ТОВ "Сан-Kop Трейд" та ТОВ "Горобина" з поставки горіха волоського та про безпідставність формування позивачем податкового кредиту в результаті виконання вказаних господарських операцій, ґрунтується лише на порушеннях податкового законодавства контрагентами ТОВ "Горобина" у другій ланці.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в України встановлено Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Статтею 1 вказаного Закону визначено поняття первинного бухгалтерського документу, яким є документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов"язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Суд зазначає,що зазначені договори (Договір поставки та Договір комісії) укладені з товариствами, які зареєстровані у встановленому чинним законодавством, підписані їх уповноваженими особами (керівниками) і містять всі істотні умови, встановлені чинним законодавством для договорів даного виду.
Отже господарські операції виконані у відповідності до умов вищевказаних договорів і підтверджуються відповідними документами, такими як видаткові накладні, акти приймання-передачі, податкові накладні, акти приймання-передачі на комісію, ВМД та звіти комісіонера.
Крім того, суд наголошує, що в межах розгляду справи №2а-1870/9239/12 досліджувалася правомірність визначення позивачу податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Сан-Кор Трейд" за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2011 р. та збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 2417707,50грн., в тому числі за основним платежем - 1934166грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 483541,50грн.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 22.01.2013р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 р. позовні вимоги ТОВ "Горобина" задоволені в повному обсязі та визнано недійсними та скасовано податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Сумах від 08.08.2012року №0000542260/0/35117 та від 04.09.2012року №0000802260, прийняті на підставі висновків акту перевірки від 19.06.2012р. №1803/2260/31162928/43.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а за змістом п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України , бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Відповідно до п.п.198.1, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів /послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 139.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням основних фондів ( основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно вимог п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.
З матеріалів справи, а саме з акту перевірки, вбачається, що позивач виконав вимоги ПК України, сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у безпосереднього постачальника, який, в свою чергу, виконав вимоги п. 201.10 ст. 201 ПК України - видали покупцеві, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені покупцем суми податку.
Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Податковий орган не надав суду безпосередніх доказів і того що вказані операції по придбанню товару мали фіктивний чи безтоварний характер, всі первинні документи були досліджені при проведенні перевірки, зауважень податкового органу були відсутні, податковим органом не надані суду також докази того, що безпосередній контрагент позивача, був виключений з реєстру платників податку на додану вартість, а його свідоцтво платників податку на додану вартість було анульоване у встановленому чинним законодавством порядку.
Оскільки податок на додану вартість є непрямим податком, то обов'язком покупця є сплата податку на додану вартість у ціні товару продавцю товару, а обов'язок утримання такого непрямого податку із вартості проданого товару та перерахування його до бюджету несе продавець такого товару. Обов'язок покупця товару в сплаті непрямого податку завершується із сплатою вартості придбаного товару, обов'язку покупця при включенні сум податку, сплаченого в ціні товару або послуги, до податкового кредиту пересвідчитися у фактичному надходженні таких сум до бюджету та не наділено її відповідними повноваженнями для таких дій. Незважаючи на це, відповідачем право позивача на формування податкового кредиту поставлено в залежність від добросовісності осіб, з деякими позивач навіть не перебував у правовідносинах.
Невиконання такими особами свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, тягне негативні наслідки саме для цих осіб. На переконання суду, своїми рішеннями відповідач встановив для позивача додаткові обмеження, що суперечить вимогам ст. 19 ч. 2 Конституції України, яка зобов'язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди.
З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що спір виник з тих підстав, що по постачальникам позивача по ланцюгам до товаровиробника не завершені перевірки, що робить неможливим підтвердження сплати податкового зобов'язання по операціям з поставки позивачу товарів по ланцюгу до виробника, встановлення порушення ведення податкового обліку у контрагента позивача.
Згідно вимог ст.ст.15, 16 ПК України платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Статтею 61 цього Кодексу встановлено, що контроль за правильністю нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів до бюджету здійснюється контролюючим (податковим) органом.
Тобто, обов'язки з контролю за дотримання достовірності та своєчасністю визначення сум податку, за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість контрагентами позивача, відповідно до Закону, покладаються на податкові ограни, а не на позивача.
Дані висновки узгоджуються із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності".
Отже, факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Сан-Кор Трейд" у перевіряємий період підтверджується документально, судом встановлено відповідність даних податкових накладних фактичним обставинам. За результатами дослідження матеріалів справи, судом не встановлено наміру отримати за вищевказаним договором поставки інший результат, ніж придбання товару.
Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів відповідачем не надано, а судом, відповідно до вимог ст. 11 КАС України, не виявлено.
При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за цим договором поставки, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач до суду не надав.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач виконав вимоги ПК України, сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у безпосереднього постачальника, який, в свою чергу, виконав вимоги п. 201.10 ст. 201 ПК України - видав покупцеві, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені покупцем суми податку.
Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Враховуючи наведені норми законодавець поставив в залежність право платника податку включити до складу валових витрат звітного періоду, лише ті витрати, які пов'язані з виробничою діяльністю та підтверджені відповідними документальними доказами.
Відсутність однієї із зазначених умов (пов'язаності з виробничою діяльністю та наявність документального підтвердження) не дає платникові податків включати суми витрат до валових витрат бази оподаткування податку на прибуток.
Однак, при цьому судом встановлено, що досліджені первинні документи свідчать про використання придбаного товару у власній господарській діяльності, подальше використання у власній господарській діяльності придбаного товару по договору комісії, та як наслідок правомірне формування валових витрат щодо взаємовідносин по дослідженим періодам ТОВ "Горобина" та ТОВ "Сан-Кор Трейд".
Отже, належних та допустимих в розумінні ст. 70 КАС України доказів на підтвердження тверджень суб'єкта владних повноважень про порушення позивачем вимог цивільного та податкового законодавства при здійсненні господарської діяльності акт перевірки не містить.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. При цьому, слід зазначити, що ч. 1 ст. 72 КАС України зазначений обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи вищевикладене, податковий орган не довів правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2305902 грн. та податку на додану вартість сумі 70959 грн. основного платежу та 35479,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій по взаємовідносинам ТОВ "Горобина" та ТОВ "Сан-Кор Трейд" за перевіряємий період, а також збільшення суми від'ємного значення з податку на прибуток в розмірі 152782грн., в зв'язку із чим в судовому порядку підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах № 0000802250/61532 від 30.11.2012р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2458684 грн. основного платежу та податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах №0000812250/61535 від 30.11.2012р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 70959 грн. основного платежу, 35479,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Також, судом встановлено, що підставою для збільшення ТОВ "Горобина" 152782 грн. суми податку на прибуток за 2 кв.2011р. стало неврахування позивачем висновків акту планової перевірки, згідно якої від'ємне значення об'єкта оподаткування було зменшено в результаті порушень по фінансово-господарським операціям з TЦB "Фаворит-Д Плюс", TOB "МКПК "Агентія Трейд" за вересень 2010 року, грудень 2010 року, січень 2011 року та лютий 2011р. та відображення TOB "Горобина" у декларацій по податку на прибуток за 2 квартал 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року у сумі 664268 грн. та прийняття в зв'язку із чим податкових повідомлень-рішень від 30 листопада 2012 року №0000802250/61532 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток на суму 2591184 грн., №0000812250/61535 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 186635 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 58318,50 гривень.
Суд зазначає, що постановою Сумського окружного адміністративного суду від 13.09.2012р., залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2012р. по справі №2а-1870/4827/12, позовні вимоги ТОВ "Горобина" задоволені, скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в місті Суми №0000312314/0/23313 від 15.03.2012 р., яким ТОВ "Горобина" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 1674938 грн. 00 коп.; №0000922314/19816 від 01.06.2012 р.; № 0000982314/19815 від 01.06.2012 р.
Податковим органом було збільшено суму грошового зобов'язання враховуючи те, що на час винесення спірного податкового повідомлення-рішення в цій частині ДПІ у м. Сумах не було отримано доказів того, що судові рішення по справі №2а-1870/4827/12 переглянуті в касаційному порядку, про що також відображено і в рішенні ДПС України при розгляді скарги, поданої в межах адміністративного оскарження.
Проте, суд зазначає, що ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2012р. по справі №2а-1870/4827/12 набрала законної сили з моменту проголошення, доказів зупинення її виконання чи скасування в установленому порядку відсутні, отже судом підтверджена правомірність відображення в бухгалтерському та податковому обліку фінансово-господарські операції з TЦB "Фаворит-Д Плюс", TOB "МКПК "Агентія Трейд" за перевіряємий період.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, податковий орган не довів правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 152782 грн., в зв'язку із чим в судовому порядку підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах № 0000802250/61532 від 30.11.2012р. в частині збільшення ТОВ "Горобина" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 152782 грн. основного платежу.
Також, суд не погоджується з висновком відповідача в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 132500 грн., виходячи з наступного.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до Договору комісії на експорт №ДМС/ГРН-02/9 від 5 червня 2009 року укладеному між TOB "Горобина" (Комітент) з TOB "Донметсплав" (Комісіонер), Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента від свого імені за його рахунок за обумовлену дійсним договором винагороду здійснити продаж продукції на експорт, яка є власністю Комітента, передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених дійсним договором. Комісійна винагорода за реалізацію продукції відповідно до додатків до договору складає 0,3 % (у тому числі ПДВ) від вартості продукції реалізованої на експорт.
Додатковою угодою від 28 березня 2011 року до зазначеного договору комісії було визначено, що у 2010 році товар "сплав алюмінієвий вторинний в чушках марки АК5М2" було реалізовано за ціною вище мінімальної. Додаткова сума винагороди Комісіонера, що підлягає до сплати Комітентом до 30 червня 2011 року складає 420000,0 грн., у тому числі ПДВ - 70000,0 грн. Дана операція оформлена Актом приймання-передачі виконаних робіт від 1 квітня 2011 року.
Додатковою угодою від 30 вересня 2011 року до зазначеного вище договору комісії було визначено, що у 2010 році товар "сплав алюмінієвий вторинний в чушках марки АК5М2" було реалізовано за ціною вище мінімальної. Додаткова сума винагороди Комісіонера, що підлягає до сплати Комітентом до 31 жовтня 2011 року складає 271350,0 грн., у тому числі ПДВ - 45225,0 грн. Дана операція оформлена Актом приймання-передачі виконаних робіт від 30 вересня 2011 року.
Перевіркою встановлено, що TOB "Горобина" в перевіряємому періоді сформувало витрати та податковий кредит від TOB "Донметсплав" по операціям (договору комісії), які були проведені фактично у 2010 році.
Так, між TOB "Донметсплав", як комісіонером та Товариством, як комітентом, укладено договір комісії на експорт № ДМС/ГРН-02/9 від 05.06.2009 р. (далі - Договір комісії) відповідно до умов якого комісіонер зобов'язувався за дорученням комітента від свого імені та за рахунок комітен та укласти угоди про продажу продукції на експорт.
У зв'язку з тим, що ТОВ "Донметсплав" здійснив реалізацію товару сплаву алюмінієвого вторинного в чушках марки АК5М2 за ціною вище мінімально встановленої Товариством останнє на підставі пункту 3.2. Договору комісії (в редакції додаткової угоди від 17.06.2009 р.) та за домовленістю з TOB "Донметсплав" здійснив виплату додаткової винагороди у розмірі 691 350.00 грн. в т.ч. ПДВ 115225 грн.
Підставами для виплати Товариством додаткової комісійної винагороди на користь ТОВ "Донметсплав" є укладені Товариством з TOB "Донметсплав" додаткові угоди від 28.03.2011 р. та від 30.09.2011 р. до Договору комісії, що і призвели до зміни зобов'язань за Договором комісії, які були оформлені актами приймання-передачі виконаних робіт від 01.04.2011 р. та від 30.09.2011 р. по договору комісії .
Суд зазначає, що в судовому засіданні представник відповідача підтвердив факт реалізації товару сплаву алюмінієвого вторинного в чушках марки АК5М2 за ціною вище мінімально встановленої Товариством. Зазначену обставину підтвердив і представник позивача.
Згідно ч.3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
У відповідності до статті 651 Цивільного Кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями статті 653 Цивільного Кодексу України передбачено, що у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.
У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Статтею 627 Цивільного Кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, а тому Товариство має право у будь-який час протягом дії договору вносити до нього зміни, у встановленому чинним законодавством та самим договором, зміни.
Положеннями пункту 198.3. статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів, послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
З вказаної норми вбачається, що право на податковий кредит залежить від сплати сум податку протягом звітного періоду і не пов'язується з часом здійснення самої господарської операції.
Крім того, відповідно до положень пункту 192.1 статті 192 ПК якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Підпунктом 192.1.2 пункту 192.1 статті 192 ПК передбачено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату про веде пня перерахунку.
Таким чином, податкове законодавство дозволяє платнику податків змінювати суми винагороди своїм контрагентам за договорами по яким вже відбулась поставка товарів, послуг з подальшим коригуванням платником податків своїх податкових зобов'язань чи кредиту.
Крім того, відповідно до пункту 1 розділу XIX Прикінцевих положень ПК цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім: розділу 111 (Податок на прибуток підприємство) цього Кодексу, який набирає чинності з 1 квітня 2011 року.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 9 лютого 1999 року N І-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що за загальновизнаним часовим принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так. що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, піл час дії якого настали або мали місце.
Отже, у зв'язку з тим, що збільшення суми додаткової комісійної винагороди на користь ТОВ "Донмегсплав" у розмірі 420000.00 грн. відбулося за додатковою угодою від 28.03.2011 року на вказані правовідносини не поширюється дія норм розділу III Податкового кодексу України, а застосовуються положення Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який не містить обмежень щодо можливості віднесення платником податків понесених втрат до Ділових лише в тому звітному періоді, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Виходячи з вищевикладеного суд приходить висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 30.11.2012 № 0000802250/61532 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 2 591 184,00 грн. та податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 30.11.2012 № 0000812250/61535 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 244 277,00 грн., з яких основний платіж - 186 584,00 грн., штрафні санкції - 58 093,00 грн.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Горобина" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 30.11.2012 № 0000802250/61532 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 2 591 184,00 грн.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 30.11.2012 № 0000812250/61535 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 244 277,00 грн., з яких основний платіж - 186 584,00 грн., штрафні санкції - 58 093,00 грн.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складений та підписаний 12.07.2016.
Суддя (підпис) О.А. Прилипчук
З оригіналом згідно
Суддя О.А. Прилипчук