01 липня 2016 р.Р і в н е 817/584/16
12год. 54хв.
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Вавелюк А.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Лавренчук Т.В.,
відповідача: представник Юхименко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер"
до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Товариство з обмеженою відповідальністю «Прод Майстер» (далі - ТОВ «Прод Майстер») звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області (далі - ГУ ДФС у Рівненській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000081700 від 20.01.2016 року та №0000792201 від 31.03.2016 року.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві та додаткових поясненнях до неї. В обґрунтування позову зазначив, що у зв'язку з поверненням контрагентами придбаного у позивача товару у звітному 2014 році на загальну суму 538981,14 грн., вказана сума позивачем була відображена по рахунку 704 та у рядку 02 річної декларації з податку на прибуток з урахуванням уточнюючої декларації - дохід з урахуванням перерахунку. Також пояснив, що послуги оператора ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.» надані працівникам позивача на суму 703,79 грн. не є додатковим благом таких працівників, адже були пов'язані виключно із виконанням цими працівниками їх трудових функцій на підприємстві. За таких обставин, вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення необґрунтовані, безпідставні та підлягають скасуванню. З цих підстав, просив позов задовольнити повністю.
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, подали письмові заперечення (том 5 а.с.229-230). В їх обґрунтування зазначив, що за результатами планової виїзної перевірки позивача виявлено ряд порушень податкового законодавства, зокрема, п.44.1 ст.44, пп.135.4.1 п.135.4 ст.135, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9, п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на прибуток в сумі 121271 грн., пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп. «е», пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.171.1 ст.171 Податкового кодексу України, в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб при виплаті (нарахуванні, наданні) платникам податків доходів за період, що перевірявся, а саме: не утриманий і не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб у 2014 році в сумі 703,79 грн. За таких обставин, вважають, що оспорювані податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом обґрунтовано та правомірно. З цих підстав, просили у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши наявні письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на таке.
Судом встановлено, що в період з 01.12.2015 року по 28.12.2015 року посадовими особами фіскального органу на підставі направлень на перевірку від 30.11.2015 року (том 5 а.с.231-236-,237) проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Про Майстер» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складено акт перевірки №1/17-00-22-01-09/37796780 від 05.01.2016 року (том 1 а.с.14-45).
На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №0000062201 від 20.01.2016 року, згідно з яким ТОВ «Прод Майстер» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 126485 грн. за основним платежем та 31621 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;
- №0000072201 від 20.01.2016 року, згідно з яким ТОВ «Прод Майстер» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 32743 грн. за основним платежем та 8186 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;
- №00000081700 від 20.01.2016 року, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 703,79 грн. за основним платежем та 1037,84 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
За результатами адміністративного оскарження позивачем вказаних податкових повідомлень-рішень ДФС України скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.01.2016 року №0000072201 повністю, а №0000062201 в частині 29468 грн. основного платежу та 7367 грн. штрафних (фінансових) санкцій (том 1 а.с.79-86).
У зв'язку з цим відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000792201 від 31.03.2016 року про збільшення ТОВ «Прод Майстер» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 121271 грн., в т.ч. 97017 грн. за основним платежем та 24254 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (том 6 а.с.3).
Не погодившись з правомірністю прийнятих податкових повідомлень-рішень та результатами їх адміністративного оскарження, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню №0000792201 від 31.03.2016 року, суд виходить з такого.
Як свідчить зміст акту перевірки в основу вказаного податкового повідомлення-рішення лягли висновки перевіряючих, відповідно до яких «перевіркою повноти визначення доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року встановлено його заниження всього на суму 538981 грн. за 2014 рік». Так, «дебет рахунку 361 «розрахунки з вітчизняними покупцями», кредит по рахунку 702 «дохід від реалізації товарів», 703 «дохід від реалізації робіт (послуг)» відображено дохід у сумі 44105693 грн., а у декларації в рядку 02 відображено дохід у сумі 43566712 грн.» (том 1 а.с.17).
Суд з зазначеними висновками фіскального органу не погоджується з огляду на таке.
Відповідно до п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:
- доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;
- інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Згідно з п.135.2 ст.135 Податкового кодексу (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
В силу вимог пп.135.4.1 п.135.4 ст.135 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.
Пунктом 137.1 статті 137 Податкового кодексу України встановлено, що дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.
Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.
Водночас, згідно з п.140.2 ст.140 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо після продажу товарів, виконання робіт, надання послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, в тому числі перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок доходів або витрат (балансової вартості основних засобів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.
Судом встановлено, що протягом 2014 року позивачем здійснено продаж товару (мармелад, молоко згущене, кукурудза цукрова, сувенірні набори, цукерки, чай, вафлі, печиво, ванілін, крохмаль, сухарі панірувальні та ін.) на загальну суму 44105693 грн., що не заперечується представниками відповідача в судовому засіданні та зафіксовано актом перевірки.
Одночасно, як вбачається з наявних у справі доказів (копії накладних на повернення товарів, актів невідповідності (розбіжності), актів приймання-передачі товару), частина придбаного у позивача товару на загальну суму 538981 грн. було повернуто контрагентами (ТОВ «Бест Фуд Луцьк», ТОВ «Північ-Центр», ТОВ «Ратекс», ПП «Зорепад-Люкс», ПП «ТД «Солодкий світ», ТОВ «Континіум-Трейд», ТОВ «ГК «Ровекс», ТОВ «Експансія» та ін.) (том 1 а.с.238-250, том 2 а.с.1-250, том 3 а.с.1-153).
У зв'язку з цим позивачем як постачальником товарів було виписано розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до відповідних податкових накладних (том 3 а.с.165-250, том 4 а.с.1-250, том 5 а.с.1-226).
Матеріали справи свідчать, що 27.02.2015 року позивачем подано річну податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2014 рік, у якій в рядку 02 «доходи від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)» зазначено 43547638 грн.(том 1 а.с.87-99).
30.11.2015 року ТОВ «Прод Майстер» подано уточнюючу річну декларацію з податку на прибуток підприємств за 2014 рік (том 1 а.с.100-207), в рядку 02 якої «доходи від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)» зазначено 43566712 грн.
Таким чином, позивачем у річній декларації з податку на прибуток з урахуванням уточнюючої декларації задекларовано доходи від операційної діяльності, зокрема від реалізації товарів, за мінусом суми товарів, що були йому повернуті контрагентами (44105693 грн. - 43566712 грн. = 538981 грн.), що також підтверджується відомостями Журналу по субконто по рахунку 704 (том 1 а.с.113).
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року №291, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 року за №893/4186, для узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг, доходів від оренди об'єктів інвестиційної нерухомості, доходів від страхової діяльності, про доходи від грального бізнесу, від проведення лотерей, а також про суму знижок, наданих покупцям, та про інші вирахування з доходу призначено рахунок 70 "Доходи від реалізації".
Рахунок 70 "Доходи від реалізації" має такі субрахунки: 701 "Дохід від реалізації готової продукції"; 702 "Дохід від реалізації товарів"; 703 "Дохід від реалізації робіт і послуг"; 704 "Вирахування з доходу"; 705 "Перестрахування"
За кредитом субрахунків 701-703 відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом - належна сума непрямих податків (акцизного податку, податку на додану вартість та інших, передбачених законодавством); результат операцій перестрахування (у кореспонденції з субрахунком 705 "Перестрахування"); результат зміни резервів незароблених премій (у страхових організаціях); та списання у порядку закриття на рахунок 79 "Фінансові результати". На субрахунку 701 "Дохід від реалізації готової продукції" узагальнюється інформація про доходи від реалізації готової продукції. На субрахунку 702 "Дохід від реалізації товарів" підприємства торгівлі та інші організації узагальнюють інформацію про доходи від реалізації товарів. На субрахунку 703 "Дохід від реалізації робіт і послуг" підприємства і організації, що виконують роботи і надають послуги, узагальнюють інформацію про доходи від реалізації робіт і послуг, зокрема, дохід від орендних платежів за оренду об'єктів інвестиційної нерухомості, про результати зміни резервів незароблених премій.
На субрахунку 704 "Вирахування з доходу" за дебетом відображаються суми надходжень за договорами комісії, агентськими та іншими аналогічними договорами на користь комітентів, принципалів; сума наданих після дати реалізації знижок покупцям, вартість повернених покупцем продукції та товарів та інші суми, що підлягають вирахуванню з доходу. За кредитом субрахунку 704 відображається списання дебетових оборотів на рахунок 79 "Фінансові результати".
Судом встановлено, що відомості щодо поверненого товару відображалися головним бухгалтером ТОВ «Прод Майстер» по рахунку 704, який, в свою чергу, не було взято до уваги перевіряючими в ході перевірки. Покликання відповідачів, що в оборотно-сальдовій відомості підприємства за 2014 рік відсутній рахунок 704, судом оцінюються критично, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що у загальну відомість по підприємству в електронному вигляді не попадають обороти по рахунку 704, про що перевіряючі були повідомлені, однак цей рахунок відображається у головній книзі підприємства, що ведеться в електронному вигляді (том 6 а.с.12-16).
Частина 1 статті 19 Конституції України гарантує, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи встановлені в ході розгляду справи обставини, суд дійшов висновку, що фіскальний орган, приймаючи податкове повідомлення-рішення №0000792201 від 31.03.2016 року про збільшення ТОВ «Прод Майстер» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 121271 грн., діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню №00000081700 від 20.01.2016 року, суд виходить з наступного.
Зі змісту податкового повідомлення-рішення вбачається, що позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 1741,63 грн. не , в т.ч. 703,79 грн. за основним платежем та 1037,84 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, оскільки в податкових розрахунках за 1,2,3,4 кв. 2014 року не відображені суми додаткових благ, надані фізичним особам, у вигляді оплати підприємством згідно з розрахунками оператора Київстар додаткових послуг мобільного зв'язку за межами контракту, не пов'язаних з виробничою діяльністю підприємства на загальну суму 703,79 грн. (том 1 а.с.35-37)
Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 цієї ж статті встановлено, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу);
В силу вимог п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Згідно з пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді:
а) вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах;
б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.
Додатково до винятків, передбачених підпунктом "а" цього підпункту, не вважаються додатковим благом платника податку доходи, одержані у формі та розмірах, що підлягають включенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг згідно із розділом III цього Кодексу, а також кошти, вартість послуг, проживання, проїзду, харчування, спортивного одягу, аксесуарів, взуття та інвентарю, колясок для інвалідів, у тому числі які призначені для участі інвалідів в фізкультурно-реабілітаційних та спортивних заходах, лікарських та медико-відновлюваних засобів та інших доходів, наданих (виплачених) платнику податку - учаснику спортивних (крім професійного спорту), фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізкультурно-оздоровчої діяльності та фізкультурно-спортивної реабілітації, що фінансуються з бюджету та/або бюджетними організаціями, іншими неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату надання таких коштів;
в) вартості послуг домашнього обслуговуючого персоналу, безоплатно отриманих платником податку, включаючи працю підпорядкованих осіб, а також осіб, що перебувають на військовій службі чи є заарештованими або ув'язненими.
г) суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом;
ґ) суми безповоротної фінансової допомоги (крім суми процентів умовно нарахованих на таку допомогу);
д) суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації;
е) вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.
Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 цієї статті;
Водночас, суд звертає увагу, що абзацом «ґ» підпункту 138.10.2 пункту 138.10 ст.138 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, зокрема, витрати на оплату послуг зв'язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв'язок та інші подібні витрати).
В ході розгляду справи встановлено, що упродовж 2014 року ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.» надавалися для ТОВ «Прод Майстер» послуги мобільного зв'язку., що підтверджуються деталізованою інформацією по рахунках (том 1 а.с.208-221).
Як з'ясовано судом, послуги оператора ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.» надані працівникам позивача виключно у виробничих цілях та у зв'язку з виконанням останніми своїх функціональних обов'язків, а отже є іншими витратами підприємства, не є додатковим благом. При цьому, доводи відповідача про неможливість використання у таких цілях міжнародних дзвінків та контент послуг, судом оцінюються критично, так як зважаючи на характер діяльності позивача та співпрацю з іноземними контрагентами, у його працівників виникає необхідність у міжнародних дзвінках, використання контент послуг оператора мобільного зв'язку: інформаційних, довідкових, замовних тощо.
В силу вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Беручи до уваги встановлені обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000792201 від 31.03.2016 року на загальну суму 1741,63 грн. не відповідає вказаним критеріям правомірності, необґрунтоване, прийняте без урахування усіх обставин, що має значення для прийняття рішення, а отже підлягає скасуванню.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.
В силу вимог ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області №0000081700 від 20.01.2016, №0000792201 від 31.03.2016.
Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер" із за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області судовий збір у розмірі 1819 грн. 06 коп.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Жуковська Л.А.