8.1
Іменем України
12 липня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/299/16
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Смішливої Т.В.,
при секретарі судового засідання: Кравцовій Т.О.,
за участю
представника позивача ОСОБА_1, дов. № 3-Д від 26.01.2016
представників відповідача ОСОБА_2, дов № 5689/12-14-10 від 06.05.2016
ОСОБА_3 дов № 6822/12-14-10 від 08.06.2016
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Сєвєродонецької міської ради Луганської області до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про скасування рішення № НОМЕР_1 від 03.12.2015, -
07 квітня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Сєвєродонецької міської ради Луганської області (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач, ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області) про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску № НОМЕР_1 від 03.12.2015.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 07 липня 2014 року Сєвєродонецькою міською радою в казначействі зареєстровано заяву на видачу готівки та перерахування грошових коштів на вкладені рахунок, але грошові кошти на сплату єдиного внеску фінансовим управлінням Сєвєродонецької міської ради перераховано тільки 20 та 22 серпня 2014 року, що підтверджується копіями виписок по рахунку позивача в УДКСУ у м. Сєвєродонецьку Луганської області сформованим станом на 21.08.2014 та 26.08.2014. З огляду на вищевикладене та виходячи з Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.08.2012 № 938, Сєвєродонецька міська рада не мала іншої можливості сплатити єдиний соціальний внесок, відповідно відсутні підстави для настання господарсько-правової відповідальності позивача згідно ст. 218 Господарського кодексу України.
На момент виникнення правовідносин з приводу застосування штрафних санкцій та нарахування пені на Сєвєродонецьку міську раду пунктом 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» було передбачено, що відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Відповідно до витягу з ЄДР місцезнаходженням Сєвєродонецької міської ради є м. Сєвєродонецьк, який згідно додатку до розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р віднесено до населених пунктів Луганської області, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Таким чином, на думку позивача, відповідно до п. 9-4 Розділу VIII Закону № 2464 достатньою підставою для звільнення платника єдиного внеску від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених цим Законом за невиконання (несвоєчасне виконання) обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, є перебування на обліку в податкових органах, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону № 1669, що вказує на відсутність у відповідача законних підстав для застосування штрафних санкцій та нарахування пені за періоди та в сумах, зазначених в Рішенні від 03.12.2015.
На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити повністю.
У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог, про що надали письмові заперечення проти позову, у яких зазначив, що Сєвєродонецьку міську раду взято на облік як платник податків в ДПІ в м. Сєвєродонецьку, тому остання зобов'язана до 20 числа місяця, наступного за звітним сплачувати єдиний внесок. Щодо посилання Позивача на зміни, внесені Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зазначили, що позивач не надавав до відповідача ні заяви про звільнення від відповідальності, пені та штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов'язань ні сертифіката Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини. Тому у Відповідача були відсутні підстави для незастосування штрафних санкцій та пені по єдиному соціальному внеску (а.с. 56-58, 152-153).
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив таке.
Сєвєродонецька міська рада є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та перебуває на обліку в ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області.
Базовим звітним періодом для позивача є календарний місяць.
Відповідно до поданих позивачем звітів з нарахування єдиного внеску за липень 2014 року позивач повинен сплатити єдиний внесок в загальній сумі 218673,52 грн.; за вересень - 218673,52 грн.; за жовтень - 218673,52 грн. (а.с. 58-61).
03 грудня 2014 року відповідачем прийнято рішення за № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, згідно з яким до позивача застосований штраф у розмірі 17566,67 грн. за період з 21.08.2014 по 01.12.2014 та нарахована пеня у розмірі 872,03 грн. (а.с. 7).
Згідно розрахунку фінансової санкції та пені (а.с. 8) позивачем єдиний внесок за липень 2014 року у розмірі 175476,44 грн., з граничним строком сплати до 20.08.2014, фактично сплачений у період з 22.08.2014 по 03.09.2014, а саме:
- 22.08.2014 відбулося зарахування єдиного внеску у сумі 45717,25 грн. На вказану суму за 2 дні затримки нарахована пеня у розмірі 91,43 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 4571,73 грн.;
- 26.08.2014 відбулося зарахування єдиного внеску у сумі 129631,21 грн. На вказану суму за 6 днів затримки нарахована пеня у розмірі 777,79 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 12963,12 грн.
- 03.09.2014 відбулося зарахування єдиного внеску у сумі 127,98 грн. На вказану суму за 14 днів затримки нарахована пеня у розмірі 1,79 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 12,80 грн.
Згідно розрахунку фінансової санкції та пені позивачем єдиний внесок за вересень 2014 року у розмірі 70,3 грн., з граничним строком сплати до 20.10.2014, фактично сплачений у період з 22.10.2014 по 24.10.2014, а саме:
- 22.10.2014 відбулося зарахування єдиного внеску у сумі 36,12 грн. На вказану суму за 2 дні затримки нарахована пеня у розмірі 0,07 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 3,61 грн.;
- 24.10.2014 відбулося зарахування єдиного внеску у сумі 34,18 грн. На вказану суму за 4 дні затримки нарахована пеня у розмірі 0,14 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 3,42 грн.
Згідно розрахунку фінансової санкції та пені позивачем єдиний внесок за жовтень 2014 року у розмірі 119,84 грн., з граничним строком сплати до 20.11.2014, фактично сплачений у період з 25.11.2014 по 01.12.2014, а саме:
- 25.11.2014 відбулося зарахування єдиного внеску у сумі 85,67 грн. На вказану суму за 5 днів затримки нарахована пеня у розмірі 0,43 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 8,57 грн.;
- 01.12.2014 відбулося зарахування єдиного внеску у сумі 34,17 грн. На вказану суму за 11 днів затримки нарахована пеня у розмірі 0,38 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 3,42 грн.
Судом також встановлено, що позивачем платіжні доручення про сплату єдиного внеску за липень, вересень та жовтень 2014 року подані до УДКСУ у м. Сєвєродонецьку Луганської області 22 та 26 серпня 2014 року, 03 вересня 2014 року, 22 та 24 жовтня 2014 року, 25 листопада 2014 року та 01 грудня 2014 року, що підтверджено відбитками штампів про реєстрацію та взяття на облік казначейською службою відповідних платіжних доручень, а також виписками з бюджетного рахунку позивача (а.с. 91-105).
Вирішуючи адміністративну по суті заявлених позовних вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною 2 статті 6 Закону № 2464 встановлено обов'язок платника єдиного внеску своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати такий внесок.
Відповідно до ч. 5, ч. 7 ст. 9 Закону № 2464 сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
При цьому в ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів (п. 1 ч. 10 ст. 9 Закону № 2464).
Однак, особливістю даної справи є те, що на час виникнення спірних правовідносин, а саме у період серпня- грудня 2014 року позивач знаходився на території проведення антитерористичної операції, а тому норми Закону № 2464 необхідно застосовувати з урахуванням Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014 (далі Закон № 1669 в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
Підпунктом б пункту 8 ст. 14-1 Закону № 1669 розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 доповнено пунктом 9-3 наступного змісту: «Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1669 період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Згідно абзацу 3 п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1669 перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція визначається Кабінетом Міністрів України.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, а пунктом 3 вказаного розпорядження визнано такими, що втратили чинність, розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р та від 05.11.2014 № 1079-р.
До населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція віднесено також місто Сєвєродонецьк Луганської області.
Отже, позивач є суб'єктом правовідносин, для врегулювання яких необхідно застосувати п. 9-4 розділу VIII Закону № 2464.
Зазначена норма проіснувала в Законі № 1669 з 15 вересня 2014 року до 1 січня 2016 року, внаслідок її виключення згідно із Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-8.
З огляду на дію зазначеної норми, позивач звільнявся від відповідальності за невиконання, несвоєчасне виконання обов'язків платника єдиного внеску встановлених частиною другою статті 6 Закону № 2464, у тому числі передбачених підпунктом першим частини другої цієї статті, а саме: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок у період з 15 вересня 2014 року по 1 січня 2016 року.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення прийнято 03.12.2015 з посиланням на статтю 25 Закону № 2464, яка визначає заходи впливу та стягнення. За положеннями абзацу другого частини першої цієї статті її положення поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Саме за положеннями частини четвертої цієї статті орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є виконавчим документом.
Наявність заборони (в силу закону) щодо застосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом № 2464, за невиконання обов'язків платника єдиного внеску у період з 15 вересня 2014 року по 1 січня 2016 року, унеможливлює винесення відповідачем щодо позивача рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску саме станом на 03.12.2015.
Таким чином, спірне рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є протиправним на момент його винесення.
Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Сєвєродонецької міської ради Луганської області задовольнити повністю.
Скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № НОМЕР_1 від 03.12.2015.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 72, код 39890583) на користь Сєвєродонецької міської ради Луганської області (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, бул. Дружби народів, 32, код 262054220) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1378,00 грн (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови складено та підписано 12 липня 2016 року.
Суддя ОСОБА_4