05 липня 2016 року о 14 год. 20 хв.Справа № 808/911/16 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Семененко М.О.
за участю секретаря судового засідання Бірюкової І.В.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції
про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (далі - відповідач, Орджонікідзевський ВДВС), в якому позивач, з урахуванням уточнень, просить суд:
- визнати незаконною та скасувати постанову відповідача ВП №50284693 від 24.02.2016 про відкриття виконавчого провадження;
- зобов'язати відповідача закрити виконавче провадження №50284693, відкрите на підставі постанови №167 від 26.10.2015 Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області в справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що виконавче провадження з примусового стягнення з позивача штрафу на підставі постанови Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області відкрито державним виконавцем за виконавчим документом, строк пред'явлення до виконання якого сплив, шо є порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження». Вважає постанову про відкриття виконавчого провадження такою, що прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим просить її скасувати, а також зобов'язати відповідача закрити виконавче провадження.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, заперечення проти позову не подав, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
За таких обставин та керуючись приписами ч.4 ст.122, ч.2,4 ст.128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представників сторін. На підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України у зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, зазначає наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що 26 жовтня 2015 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення №167 від 26.10.2015 (далі - постанова № 167), якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 8 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200,00 грн. Строк пред'явлення даної постанови до виконання - 26 січня 2016 року.
23 лютого 2016 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області до Орджонікідзевського ВДВС подано заяву про примусове виконання постанови №167.
24 лютого 2016 року державним виконавцем Орджонікідзевського ВДВС прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №50284693, якою зобов'язано боржника - ОСОБА_1 самостійно виконати вимоги виконавчого документу до 01.03.2016.
Позивач, не погодившись з постановою про відкриття виконавчого провадження, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що примусове виконання судових рішень здійснюється органом державної виконавчої служби у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-ХІV (надалі - Закон № 606).
Так, ст.1 Закону №606 передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Положеннями ст.2 Закону №606 встановлено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці.
Пунктом 6 ч.2 ст.17 Закону №606 передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, серед іншого, постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст.11 Закону №606, державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом.
Статтею 25 Закону №606, встановлено порядок прийняття виконавчого документа до виконання та регламентовано, які дії при цьому повинен здійснити державний виконавець.
Так, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Отже, відповідно до приписів Закону №606 однією з обов'язкових умов для прийняття державним виконавцем рішення про відкриття виконавчого провадження є пред'явлення виконавчого документа до виконання у встановленні чинним законодавством строки.
З наданої до матеріалів справи постанови №167 судом встановлено, що строк пред'явлення даної постанови до виконання встановлений до 26 січня 2016.
Відповідно до частини 1 статті 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Сторонами по справі не надано до суду доказів, які б свідчили, що у період з моменту винесення постанови № 167 до закінчення строку пред'явлення до виконання дану постанову було оскаржено, або її виконання було відстрочено.
Навпаки, з наданої позивачем до матеріалів справи копії адміністративного позову та ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23.03.2016 по справі № 335/3267/16-а вбачається, що позивач оскаржив постанову № 167 вперше лише 21.03.2016, тобто вже після відкриття відповідачем виконавчого провадження.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що строк пред'явлення виконавчого документа - постанови Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області №167 від 26.10.2015 сплив 26.01.2016, а заява про примусове виконання даного рішення була подана до виконавчої служби лише 23.02.2016, тобто з пропуском встановленого чинним законодавством строку.
Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.24 Закону №606 державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону №606 державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання.
Суд зазначає, що згідно з ч.2 ст.24 Закону №606 стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
Згідно із статтею 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Ухвалою суду про відкриття провадження від 18.04.2016 та ухвалою про витребування доказів від 12.05.2016 від Орджонікідзевського ВДВС витребувано докази по справі, зокрема, матеріали виконавчого провадження №50284693, а також письмові пояснення по суті позовних вимог, проте, вищезазначені ухвали суду відповідачем на момент прийняття рішення у справі виконані не були, жодних доказів до матеріалів справи не надано.
З вищевикладеного вбачається, що судом вживались всі необхідні і достатні заходи для забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи.
Відповідачем проігноровано обов'язок подання суду всіх наявних у нього документів та матеріалів, які можуть бути використані як докази у справі, не зазначено про поважність причини не надання доказів, а відтак на підставі ч. 6 ст. 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в ній доказів.
Суд зазначає, що відповідачем до матеріалів справі не надано жодних доказів на підтвердження того, що на момент відкриття виконавчого провадження №50284693 з примусового виконання постанови Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у Запорізькій області №167 від 26.10.2015, строк пред'явлення такої постанови для виконання було поновлено, у зв'язку з чим у відповідача були б відсутні підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №50284693 від 24.02.2016 з примусового виконання постанови Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у Запорізькій області №167 від 26.10.2015, на підставі виконавчого документу строк пред'явлення до виконання якого сплив 26.01.2016, а відтак вищевказана постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача закрити виконавче провадження №50284693, відкрите на підставі постанови №167, суд зазначає, що постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження передує вчиненню будь-яких виконавчих дій та породжує відповідні права та обов'язки у виконавчому провадженні.
У разі скасування судом постанови про відкриття виконавчого провадження, прийнятті після такої постанови акти державного виконавця не можуть породжувати для особи юридичних наслідків.
При цьому, чинне законодавство не зобов'язує державного виконавця виживати додаткових заходів по закриттю/закінченню виконавчого провадження, постанову про відкриття якого було скасовано в судовому порядку.
Враховуючи викладене вимога позивача про зобов'язання відповідача закрити виконавче провадження №50284693, відкрите на підставі постанови №167 задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірність оскаржуваної постанови.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При розгляді справи встановлено, що при прийнятті постанови ВП №50284693 від 24.02.2016 про відкриття виконавчого провадження, відповідач діяв з порушенням приписів Закону України «Про виконавче провадження», а оскаржувану постанову прийнято без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1.
Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163, 181, 254 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції №50284693 від 24.02.2016 про відкриття виконавчого провадження.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня 20 коп.) присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя М.О. Семененко