Україна
Донецький окружний адміністративний суд
12 липня 2016 р. Справа №805/2129/16-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Смагар С.В., ознайомившись з позовною заявою Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Моспінське вуглепереробне підприємство»
про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 в сумі 116596 грн. 13 коп.
11 липня 2016 року Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Моспінське вуглепереробне підприємство» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 в сумі 116596 грн. 13 коп..
Одночасно з поданням позовної заяви позивачем заявлене клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору. Обґрунтовуючи заявлене клопотання, позивач зазначив, що відповідно до частини 1 статті 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІV кошти Пенсійного фонду формуються переважно за рахунок страхових внесків. Відповідно до частини 2 статті 73 Закону № 1058 забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим законом.
Відповідно до частини 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674), який з 1 вересня 2015 року діє у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо справляння судового збору» від 22 травня 2015 року № 484-VIII.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що вказана позовна заява належить до об'єктів справляння судового збору відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 3 Закону № 3674, а особа, яка звернулася з нею до суду, не належить до суб'єктів, яким згідно з нормами статті 5 Закону № 3674 встановлені пільги щодо його сплати.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону № 3674 враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення. Відповідно до частини 2 статті 8 Закону № 3674 суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Аналогічні норми містяться у частині 1 статті 88 КАС України.
Таким чином, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може звільнити особу від сплати судового збору або відстрочити його сплату, є її майновий стан. Жодної іншої підстави для постановлення судом ухвали про звільнення від сплати судового збору стороною ні Закон № 3674, ні КАС України не передбачають. Доводячи наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, позивач посилається на відсутність коштів на справляння судового збору.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від його сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати. Позивач є бюджетною установою, однак спірні правовідносини виникли в результаті реалізації владних управлінських функцій.
22 травня 2015 року Верховною Радою України прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» № 484-VІІІ (далі - Закон № 484). Набрання чинності Законом № 848 було відтерміновано до 1 вересня 2015 року, що визначено пунктом 1 Розділу ІІ «Прикінцеві положення» цього Закону. Разом з цим пункт 2 Розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 848 Кабінету Міністрів України доручено забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору. Крім того, проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» внесений на розгляд Верховної Ради України Кабінетом Міністрів України. Реалізуючи право законодавчої ініціативи, Кабінет Міністрів України, крім іншого, обґрунтовував необхідність прийняття цього законопроекту тим, що внаслідок численних змін до Закону України «Про судовий збір» коло осіб, звільнених від сплати судового збору, є необґрунтовано широким, в той час як розгляд будь-якої справи судом потребує витрат, незалежно від сплати судового збору. Відповідно, звільнення особи від сплати судового збору зрештою призводить до додаткового навантаження на державний бюджет. Метою законопроекту було запровадження єдиного підходу до визначення ставок судового збору, встановлення обґрунтованих, та відповідно справедливих ставок судового збору, враховуючи соціально-економічну ситуацію в державі, зменшення числа осіб, звільнених від сплати судового збору, а також подвоєння надходжень до Державного бюджету України від його сплати, що значно підвищить рівень гарантованої Конституцією України доступності правосуддя шляхом кращого забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, матеріально-технічного забезпечення судів, та відповідно їх фінансової незалежності. Законопроектом передбачалося виключення органів державної влади з числа суб'єктів, що звільняються від сплати судового збору, що, за висновком суб'єкта законодавчої ініціативи, мало дисциплінувати їх у відносинах із судами та унеможливило зловживання ними своїми процесуальними правами, зокрема, у випадках безпідставного звернення до судів та безвідповідального оскарження судових рішень з огляду на саму лише безкоштовність звернення до суду. Суд також зазначає, що позивачем не надано жодного доказу в обґрунтування заявленого клопотання.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку щодо необґрунтованості заявленого позивачем клопотання та відмовляє у його задоволенні.
Керуючись статтею 8 Закону України «Про судовий збір», статтями 49, 87, 88, 160, 165, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Відмовити у задоволенні клопотання Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про звільнення від сплати судового збору.
2. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту постановлення. Ухвала постановлена 12 липня 2016 року.
Суддя Смагар С.В.