Справа № 815/3227/16
07 липня 2016 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Глуханчук О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси до товариства з обмеженою відповідальністю «Артмоушн» про стягнення заборгованості,
06 липня 2016 року до суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси до товариства з обмеженою відповідальністю «Артмоушн» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 51 471, 66 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 106 КАС України, до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Однак, позивачем не надано до матеріалів адміністративного позову доказів, які підтверджують сплату судового збору (платіжне доручення, квитанція тощо).
В своєму адміністративному позові позивач просить суд звільнити його від сплати судового збору. Клопотання мотивоване тим, що управління ПФУ не має можливості сплатити судовий збір через відсутність, призначених для цієї мети коштів, управління є неприбутковою організацією, відтак посилаючись на ч. 2 ст. 8 Закону України “Про судовий збір” позивач просить суд звільнити його від сплати судового збору.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, розглянувши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд дійшов наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 87 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 р. №3674-VI.
01 вересня 2015 року набув чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” від 22.05.2015 р. №484-VIII, яким внесено зміни до Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 р. №3674-VI.
Статтею 5 Закону України “Про судовий збір” в редакції від 01 вересня 2015 року, Пенсійний фонд України та його органи виключені з переліку осіб на яких поширюються пільги щодо сплати судового збору.
В свою чергу, за змістом ч. 2 ст. 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Аналогічно за приписами ч. 1 ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, підставою для звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони.
Своє клопотання про звільнення від сплати судового збору позивач аргументує відсутністю в бюджеті управління Пенсійного фонду України, яке є неприбутковою організацією, призначених для сплати судового збору коштів.
Оцінивши доводи, наведені в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити, з огляду на те, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.
Аналогічну правову позицію висловив Пленум Вищого адміністративного суду України в постанові від 23 січня 2015 року № 2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI “Про судовий збір”.
Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі “Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України” від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01).
Таку ж позицію підтримав Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 25 вересня 2015 року, справа № 2а-10730/10/1570 (51554263).
Крім того, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність встановлених законом підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.
Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень встановлюється ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Статтею 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2016 рік” від 25.12.2015 № 928-VIII, з 01 січня 2016 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1378 гривень.
З огляду на заявлені позивачем вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 51 471, 66 грн. ставка судового збору становить 1 378, 00 грн.
Крім того, згідно вимог ч. 2 ст. 9 Закону України “Про судовий збір”, суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Таким чином, за відсутності підстав для звільнення від сплати судового збору, позивач має сплатити судовий збір за заявлені ним позовні вимоги майнового характеру у розмірі 1 378, 00 грн. та надати до суду оригінал документу про сплату судового збору.
Водночас, суд зазначає, що позивач не позбавлений можливості, відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України та ст.8 Закону України “Про судовий збір” звернутись до суду з клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
На підставі викладеного, суд вважає, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху та роз'яснює позивачу, що виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання до суду оригіналу платіжного документу про сплату судового збору за подання до суду даного адміністративного позову майнового характеру.
Платiжні реквiзити для перерахування судового збору: отримувач коштів - УК у м.Одесі/Київський район; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923; банк отримувача - ГУ ДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО) - 828011; рахунок отримувача - 31212206784005; код класифікації доходів бюджету - 22030001; призначення платежу - судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35118626.
Керуючись ст.ст. 87, 106-108, 160, 165 КАС України, суд
У задоволенні клопотання управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси до товариства з обмеженою відповідальністю «Артмоушн» про стягнення заборгованості - залишити без руху.
Надати позивачу для усунення недоліків позовної заяви 5-денний строк з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.В. Глуханчук