Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
12 липня 2016 року Справа № П/811/840/16
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Л.І. Хилько, розглянувши матеріали позовної заяви першого заступника військового прокурора Львівського гарнізону, в інтересах держави - Міністерства оборони України, в особі органу, уповноваженого на здійснення функцій у спірних відносинах-Національна академія сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення витрат, -
Прокурор в інтересах держави звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 21 516,92 грн..
Згідно із п.3 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Так, особливості звернення до адміністративного суду прокурора передбачені статтею 60 КАС України. Зокрема, в силу положень абзаців 1, 2 частини 2 цієї статті з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави.
Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Крім того, згідно абз.3 ч. 2 ст. 60 КАС України прокурор, який звертається до адміністративного суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання адміністративному суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 108 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Згідно до ч. 4 ст. 23 даного Закону, наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Прокурор, обґрунтовуючи підстави для здійснення ним представництва інтересів держави у цій справі, посилається на те, що Міністерство оборони України не здійснює захист інтересів держави у спірних правовідносинах, тому він і звертається до суду з даним позовом. Проте, належних доказів на підтвердження вказаних доводів прокурором суду не надано.
Відтак, з огляду на викладене доходжу висновку, що у позовній заяві наведено загальні правові норми чинного законодавства, які вказують на можливість звернення прокурора до суду, але належним чином не обґрунтовано підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави у цій справі, зокрема не конкретизовано, чому прокурор звертається до суду із даним позовом про стягнення витрат за наявності органів державної влади, уповноважених на здійснення захисту інтересу держави у спірних правовідносинах, яких саме заходів не вжито вищезазначеними державними органами з метою захисту таких інтересів та які саме обставини свідчать про те, що такий захист є неналежним, а отже дають підстави для представництва інтересів держави в суді прокурором.
Водночас слід вказати, що участь прокурора на стороні одного із учасників судового процесу, враховуючи статус та повноваження прокурора, надає іншій стороні невиправдані переваги, а відтак, порушує принцип рівності учасників судового розгляду.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово декларував позицію про те, що вже сама присутність прокурора на судовому процесі на боці однієї зі сторін ставить під загрозу принцип рівності та справедливий баланс між сторонами, участь прокурора може створювати відчуття нерівності у сторони (пункти 30-33 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Менчинська проти Росії", пункт 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мартіні проти Франції").
Згідно із ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст.106-108, 160, 165 КАС України, суд, -
Позовну заяву першого заступника військового прокурора Львівського гарнізону - залишити без руху.
Повідомити прокурора про необхідність виправити зазначені в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви подавши, в строк до 22 липня 2016 року, відповідні документи (матеріали), що дають підстави для представництва інтересів держави в суді; документи (матеріали) на підтвердження того, що позивачем не вживаються заходи з метою захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.
Роз'яснити, що у разі не усунення даних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатись не поданою та повернута.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.254 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання, в 5- ти денний строк з дня її отримання, апеляційної скарги.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду ОСОБА_3