ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"07" липня 2016 р. Справа № 809/632/16
м. Івано-Франківськ
ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:
cудді Могили А.Б.
за участі:
секретаря судового засідання Ілів Н.І.,
представників позивача ОСОБА_2. ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0000421302,0000411302 від 29.04.2016,-
ОСОБА_5 звернувся в суд із адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0000421302,0000411302 від 29.04.2016.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем необґрунтовано та протиправно винесені податкові повідомлення-рішення №№0000421302,0000411302 від 29.04.2016, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку в розмірі 51 058, 34 грн., та податку на додану вартість в розмірі 10 211, 66 грн, а тому вказані рішення підлягають до скасування.
Представники позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали з підстав, викладених в адміністративному позові. Суду пояснили, що відповідачем, в порушення положень Митного кодексу України, Податкового кодексу України необґрунтовано та безпідставно зроблено висновок про невірне декларування вантажного автомобіля, ввезеного на митну територію України, внаслідок чого, оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями за №№0000421302,0000411302 від 29.04.2016 збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку в розмірі 51 058, 34 грн., та податку на додану вартість в розмірі 10 211, 66 грн. Вважають, що висновки контролюючого органу про невірну дату першої реєстрації автомобіля “Mersedes-Benz” згідно митної декларації від 13.11.2015 № 206020000/2015/400827 та неправильне застосування коефіцієнта щодо ставки акцизного податку не відповідають дійсності та ґрунтуються на помилковій оцінці працівниками відповідача інформації, викладеної в листі офіційного дилера Даймлер АГ у Львові та Львівській області ТОВ “Західно-український автомобільний дім” від 09.02.2016 за № 07/02 та інформації з інтернет-сайту VIN.SU про дату випуску вказаного вантажного автомобіля. Таким чином, прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення за №№0000421302,0000411302 від 29.04.2016 є безпідставними та підлягають скасуванню. Позов просили задовольнити повністю.
Представник відповідача адміністративний позов не визнав. Суду пояснив, що Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області проведено документальну невиїзну перевірку з питань митної справи при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності платником податків ОСОБА_5 згідно митної декларації від 13.11.2015 № 206020000/2015/400827. Перевіркою встановлено заниження сплати позивачем митних платежів при митному оформленні вантажного автомобіля “Mersedes-Benz”, модель Vito 109 внаслідок невірно задекларованої дати реєстрації вантажного автомобіля. Підставою для такого висновку став лист офіційного дилера Даймлер АГ у Львові та Львівській області ТОВ “Західно-Український автомобільний дім” з інформацією щодо дати виготовлення вказаного вантажного автомобіля та дати його першої реєстрації, яка не співпадає з відомостями, які вказані позивачем в митній декларації від 13.11.2015 № 206020000/2015/400827. Таким чином, оскільки оподаткування даного автомобіля підлягає за ставкою акцизного податку 0,8 євро/см.куб., як для вантажного автомобіля, що використовувався від 5 до 8 років, оскаржувані податкові повідомлення - рішення винесені правомірно, у відповідності до норм чинного законодавства. В задоволенні позову просив відмовити.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення на позов, суд зазначає наступне.
Громадянином ОСОБА_5 07.11.2015 через митний пост “Мостиська” Львівської митниці ДФС України на митну територію України ввезено автомобіль виробника “DAIMLERCHRYSLER AG” (Німеччина), а саме: вантажний автомобіль марки “Mersedes-Benz”, модель Vito 109, номер кузова НОМЕР_1.
На митному посту “Коломия” ОСОБА_1 митниці 13.11.2015 здійснено митне оформлення вантажного автомобіля за кодом УКТЗЕД НОМЕР_2 митною вартістю 41 445,43 грн. згідно митної декларації від 13.11.2015 № 206020000/2015/400827.
При митному оформленні даного автомобіля вказано дату першої реєстрації - 21.12.2010, відповідно ставка акцизного податку складала 0,02 євро/куб.см., як для вантажного автомобіля, що використовувався до 5 років.
ОСОБА_5 під час митного оформлення автомобіля сплачено наступні платежі: ввізне мито в розмірі 10 відсотків в сумі 4 144,54 грн.; спеціальне мито в розмірі 5 відсотків в сумі 2 072,27 грн.; акцизний податок за ставкою 0,02 євро за 1 куб.см. об'єму двигуна в сумі 1 047,35 грн.; податок на додану вартість в розмірі 20 відсотків в сумі 9 741,92 грн. Загальна сума платежів склала 17 006,08 грн.
Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області проведено документальну невиїзну перевірку з питань митної справи при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності платником податків ОСОБА_5 згідно митної декларації від 13.11.2015 № 206020000/2015/400827, за результатами якої складено акт № 205/09-19-17-01-15/НОМЕР_3 від 18.04.2016 (а.с. 15-20).
Перевіркою встановлено, що ввезений вантажний автомобіль відповідає коду УКТ ЗЕД 8704, як такий, що використовувався з 5 до 8 років, згідно листа офіційного дилера Даймлер АГ у Львові та Львівській області ТОВ "Західно-Український автомобільний дім" за № 07/02 від 09.02.2016, з посиланням на витяг з баз даних виробника у вигляді копії карти даних та vehicle information, в яких зазначено дату виготовлення вантажного автомобіля - 08.05.2008 та дату першої реєстрації автомобіля - 21.05.2008. Відтак для оподаткування даного автомобіля повинна застосовуватися ставка акцизного податку 0,8 євро/см.куб. Внаслідок невірно задекларованого терміну використання вантажного автомобіля, ввезеного на митну територію України по митній декларації від 13.11.2015 № 206020000/2015/400827 допущено суттєве зменшення сплати митних платежів та спотворення митної статистики.
На підставі вищевказаного акту перевірки Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області прийнято податкове повідомлення-рішення за №0000421302 від 29.04.2016, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем акцизний податок на транспортні засоби в загальному розмірі 51 058,34 грн., в тому числі за основним платежем 40 846, 67 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 10 211, 67 грн., та податкове повідомлення-рішення за №0000411302 від 29.04.2016 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів в загальному розмірі 10 211, 66 грн., з яких 8 169, 33 грн. за основним платежем та 2 042,33 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 13-14).
Вирішуючи правомірність винесення спірних податкових повідомлень - рішень, суд виходив із наступних обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Митного Кодексу України законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (ч. 2 ст. 1 Митного Кодексу України ).
Згідно з ч. 1 ст. 50 Митного Кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 ст. 51 Митного Кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (ч. 1 ст. 52 Митного Кодексу України ).
У відповідності до ч. 1 ст. 54 Митного Кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості (ч. 5 ст. 54 Митного Кодексу України ).
Декларування товарів, що належать громадянам, може здійснюватися цими громадянами або іншими громадянами, уповноваженими на це власниками зазначених товарів нотаріально посвідченими дорученнями ( ч. 6 ст. 265 Митного Кодексу України).
У відповідності до ч. 1 ст. 266 Митного Кодексу України декларант зобов'язаний, зокрема, у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х цього Кодексу (п. 4); у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів (п. 5).
Згідно з ч. 1 ст. 293 Митного Кодексу України особою, на яку покладається обов'язок із сплати митних платежів, є декларант.
Особою, на яку покладається обов'язок із сплати донарахованих митних платежів - податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки, є відповідний платник податків (ч. 2 ст. 293 Митного Кодексу України ).
В даному випадку згідно митної декларації від 13.11.2015 № 206020000/2015/400827 особою, відповідальною за фінансове врегулювання зазначено ОСОБА_5, який, окрім цього, є власником вантажного автомобіля, щодо якого здійснено митне оформлення.
Пунктом 8 частини 1 статті 336 Митного Кодексу України передбачено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів в тому числі і направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів.
Відповідно до частини 1 статті 345 Митного Кодексу України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
Органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи (ч. 3 ст. 345 Митного Кодексу України ).
Результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України (ч. 6 ст. 345 Митного Кодексу України ).
Згідно з ч. 1 ст. 351 Митного Кодексу України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.
В ч. 2 ст. 351 Митного Кодексу України зазначено, що документальна невиїзна перевірка проводиться, зокрема, у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів (п. 1 ч. 2 ст. 351 Митного Кодексу України ); надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України (п. 2 ч. 2 ст. 351 Митного Кодексу України ).
Статтею 352 Митного Кодексу України передбачено, що посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2) податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.
Окрім цього, відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є, зокрема, будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.
Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39-1цього Кодексу (п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України ).
Ставки податку встановлюються від бази оподаткування в розмірі 20 відсотків (п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України ).
Згідно з п. 206.1 ст. 206 Податкового кодексу України під час ввезення товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.
Відповідно до абз. 5 п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України до підакцизних товарів належать серед іншого і транспортні засоби для перевезення вантажів.
Ставки податку встановлюються цією статтею і є єдиними на всій території України (п. 215.2 ст. 215 Податкового кодексу України ).
Так, акцизний податок справляється з таких товарів та обчислюється за такими ставками: моторні транспортні засоби для перевезення вантажів, що використовувалися з кодом товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД НОМЕР_2 за стакою податку у твердій сумі з одиниці реалізованого товару (продукції) (специфічні) 0,02 євро за 1 куб.см об'єму циліндрів двигуна (п. 215.3.5-2 ст. 215 Податкового кодексу України ).
При цьому передбачено, що ставки податку для транспортних засобів, що відповідають коду 8704 згідно з УКТ ЗЕД, застосовуються для автомобілів, що використовувалися з 5 до 8 років з коефіцієнтом 40.
У відповідності до п.п. 14.1.163 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України перша реєстрація транспортного засобу - це реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше.
Транспортні засоби, що використовувалися - це транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби (п.п. 14.1.251 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України ).
Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів визначено постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388.
Згідно вказаного Порядку, якщо на транспортні засоби уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право їх експлуатувати, вони вважаються використовуваними. Датою початку користування (вводу в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, вважається дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, які видано уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі. У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації транспортних засобів датою початку використання транспортного засобу вважається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік).
Як вбачається з митної декларації від 13.11.2015 № 206020000/2015/400827, громадянином ОСОБА_5 ввезено на митну територію України транспортний засіб марки MERSEDES-BENZ, модель Vito 109, номер кузова НОМЕР_1, загальна кількість місць, включаючи місце водія - 3, номер двигуна НОМЕР_4, потужність двигуна - 70 квт., з дизельним типом двигуна, робочий об'єм циліндрів двигуна 2148 см. куб., вантажопідйомність - 1,155 т., маса в разі максимального завантаження - 2,940 т., бувший у використанні, колісна формула 4*2, тип кузова - фургон, та здійснено його митне оформлення згідно вимог чинного законодавства.
Датою реєстрації вказаного автомобіля зазначено 21.12.2010, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу, виданого уповноваженим органом Федеративної республіки Німеччина, технічним паспортом автомобіля, договором купівлі-продажу транспортного засобу. Зазначені документи були долучені до вказаної митної декларації.
Вищезгадані документи узгоджуються між собою і будь-яких протиріч не мають.
Окрім цього, аналогічна дата зазначена у висновку автотоварознавчого дослідження № 470 по визначенню вартості ввезеного автомобіля та в протоколі огляду транспортного засобу від 09.11.2015 (а.с. 68-77).
Вищевказані документи не визнані, в передбаченому законодавством порядку, недійсними, а також відповідачем не спростовано їх належності, як доказів у справі.
З досліджених судом доказів вбачається, що датою першої постановки на облік, а відповідно і датою початку експлуатації ввезеного транспортного засобу є 21.12.2010, що, з урахуванням дати його ввезення на митну територію України, складає менше 5 років.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
Як вже встановлено судом, підставою для проведення перевірки та винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень був лист офіційного дилера Даймлер АГ у Львові та Львівській області ТОВ “Західно-Український автомобільний дім” від 09.02.2016 № 07/02, про те, що згідно витягу з баз даних виробника у вигляді копії карти даних та vehicle information, дата виготовлення вантажного автомобіля марки MERSEDES-BENZ модель Vito 109, номер кузова НОМЕР_1 - 08.05.2008, а дата реєстрації - 21.05.2008 (а.с. 50).
Суд погоджується з доводами відповідача про те, що згідно п. 1 ч. 2 ст. 351 Митного Кодексу України, п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України, отримання інформації від виробників товарів, може бути підставою для проведення документальної невиїної перевірки платника податків, в даному випадку й позивача, за результати митного оформлення товару згідно митної декларації від 13.11.2015 № 206020000/2015/400827.
Проте, відповідачем в порядку ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено суду, що інформація, отримана від ТОВ “Західно-Український автомобільний дім”, є офіційною інформацією виробника товару, а вказане товариство є розпорядником інформації про дату первинної реєстрації транспортного засобу (дозволу на першу експлуатацію).
З дослідження офіційного веб-сайту генерального представництва Daіmler AG в Україні: http://www.mercedes-benz.ua/, генеральним представником Daіmler AG в Україні є ПАТ “АВТОКАПІТАЛ”. При цьому, ТОВ “Західно-Український автомобільний дім” є дилером ПАТ “АВТОКАПІТАЛ” в м.Львові та Львівській області.
Згідно листа за № 25/04/01 від 22.04.2016, вбачається, що у ПАТ “АВТОКАПІТАЛ”, як генерального представника Daіmler AG, відсутній доступ до баз даних “DAIMLERCHRYSLER”. В індивідуальному порядку генеральне представництво може запитувати у виробника автомобілів марки “Мерседес-Бенц” інформацію про дату виготовлення автомобілів та їхні технічні характеристики. Така інформація може надаватися виключно за умови її наявності у виробника та з врахуванням необхідності дотримання законодавства про доступ до вказаної інформації (а.с. 58).
Отже, як вбачається зі змісту вказаного листа, в перелік інформації, що може бути отримана від виробника автомобілів, з дотриманням законодавства про доступ до вказаної інформації, не входить інформація про первинну реєстрацію транспортних засобів (першого допуску до експлуатації).
Що стосується інформації з інтернет-сайту VIN.SU, то вона лише стосується дати випуску вантажного автомобіля, задекларованого позивачем в митній декларації від 13.11.2015 № 206020000/2015/400827 (а.с. 22).
За таких обставин, наведена інформація офіційного дилера та інформація із інтернет-сайту VIN.SU не є інформацією, отриманою від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів.
Також вказана інформація не може бути визнана судом документально підтвердженою інформацію, отриманою від уповноважених органів іноземних держав про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірності відомостей, що в них містяться, які надійшли від уповноважених органів іноземних держав, в розумінні п. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 351 Митного Кодексу України .
В даному випадку, офіційною документально підтвердженою інформацією щодо дати першого допуску транспортного засобу до експлуатації (первинної реєстрації) є технічний паспорт на автомобіль, який входить до переліку обов'язкових документів, що надаються митному органу при розмитненні транспортного засобу. Як встановлено судом і не спростовано відповідачем, позивачем було долучено до митної декларації технічний паспорт на автомобіль марки MERSEDES-BENZ, модель Vito 109, номер кузова НОМЕР_1, а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, видані уповноваженим органом Федеративної Республіки Німеччина, згідно яких дата першого допуску вказаного автомобіля до експлуатації - 21.12.2010.
Посилання представника відповідача на лист ОСОБА_1 митниці ДФС № 7/99-99-20-03-17 від 25.05.2016, який підтверджує факт звернення ОСОБА_1 митниці ДФС до представника митної служби при Посольстві Федеративної Республіки Німеччина в Україні стосовно можливого внесення реєстраційними органами міста Галле до тимчасових (транзитних) реєстраційних документів транспортних засобів недостовірної інформації про дату їх першої реєстрації, суд вважає необґрунтованими, оскільки факт такого звернення свідчить тільки про наявні сумніви в контролюючого органу щодо достовірності дати першої реєстрації вказаного транспортного засобу та передчасність прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
При цьому, ні на час проведення документальної невиїзної перевірки позивача, ні на час розгляду даної справи по суті, відповідачем не було отримано від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про неавтентичність поданих позивачем ОСОБА_1 митниці документів (технічного паспорту, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу) щодо вантажного автомобіля марки MERSEDES-BENZ модель Vito 109, номер кузова НОМЕР_1, чи недостовірність відомостей, що містяться в цих документах.
Таким чином, дані, які зазначені у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу та в технічному паспорті за WR 685882, суд вважає достовірними та такими, що не можуть бути спростовані листом ТОВ “Західно-Український автомобільний дім” від 09.02.2016 № 07/02.
Крім того, відповідач до призначення позапланової невиїзної перевірки не звертався до позивача з письмовим запитом про надання належним чином завірених копій документів, їх офіційного перекладу, в підтвердження дотримання вимог митного та податкового законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності згідно митної декларації від 13.11.2015 № 206020000/2015/400827.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 21.1 статті 21 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Оскільки, будь-яких доказів на підтвердження невірного декларовання терміну використання вантажного автомобіля, ввезеного на митну територію України по митній декларації від 13.11.2015 № 206020000/2015/400827 відповідачем суду не надано, то на переконання суду податкові повідомлення-рішення №№0000421302,0000411302 від 29.04.2016 прийняті передчасно та необґрунтовано - за відсутності на час їх прийняття належних та допустимих доказів вчинення позивачем порушень митного та податкового законодавства України,
Як наслідок, спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають до скасування.
Таким чином, позов ОСОБА_5 до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0000421302,0000411302 від 29.04.2016 підлягає до задоволення
Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв'язку з цим, суд присуджує за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_5 612,71 грн. сплаченого судового збору.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №№0000421302,0000411302 від 29.04.2016.
Стягнути з Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39394463) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) 612 (шістсот дванадцять) грн. 71 коп. судового збору.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя /підпис/ ОСОБА_6
Постанова складена в повному обсязі 12.07.2016.