"11" липня 2016 р. Справа № 916/1781/16
Суддя господарського суду Одеської області Никифорчук М.І., розглянувши заяву (вх. ГСОО № 2-3635/16) ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 916/1781/16 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Родина" про визнання недійсними рішення загальних зборів, -
02 липня 2016р. ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Родина" про визнання недійсним рішення загальних зборів членів Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Родина" оформлене протоколом від 22.01.2016р. про включення до складу членів Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Родина" ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та виключення зі складу членів Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Родина" ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10.
08 липня 2016р. до господарського суду Одеської області надійшла заява (вх. ГСОО №2-3635/16) ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 916/1781/16 шляхом заборони будь-яким особам, що мають доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним реєстраторам, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його структурним і територіальним підрозділам вносити будь-які записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, проводити будь-які реєстраційні дії у Єдиному державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Родина» (68312, Одеська область, Кілійський район, с. Приозерне, вул. Родина, буд. 67, код ЄДПРОУ 03769557), зокрема щодо зміни складу та інформації про засновників (учасників) юридичної особи, зміни керівника, зміни відомостей про керівника, зміни складу підписантів, зміни статутного капіталу, зміни до установчих документів тощо, в тому числі скасовувати будь - які державні реєстрації відносно Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Родина» (ЄДПРОУ 03769557).
На думку заявника, запропонований захід до забезпечення позову є співмірним, оскільки це не позбавляє права відповідача проводити у встановленому законом порядку реєстраційні дії після надання судом оцінки відповідності приписам чинного законодавства оскаржуваних рішень Загальних Зборів.
У своїй заяві про забезпечення позову заявник зазначає наступне:
ОСОБА_1 є членом СВК «Родина» фактично ще з моменту його заснування у 2000 році. Однак позивач зазначає, що внаслідок активних дій з боку осіб, які мають намір незаконно заволодіти кооперативом, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань починаючи з січня 2016 року досить часто вносились зміни, відповідно до яких засновниками та керівником СВК «Родина» були зареєстровані особи, які насправді ніякого відношення до кооперативу не мають, не здійснюють в ньому трудову діяльність, не є власниками майнових паїв та навіть не є жителями села Приозерне, в якому знаходься СВК «Родина». Це пояснюється тим, що невстановленими особами вживаються активні дії щодо рейдерського захоплення Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Родина» після того, як прибутки нашого кооперативу значно зросли порівняно з попередніми роками. Але такі успіхи у результатах діяльності нашого кооперативу досягнуті внаслідок тяжкої праці його членів, яких на сьогодні налічується 41 особа. Саме тому, ці особи на сьогоднішній день, зокрема ОСОБА_1, змушений звертатись до судових установ задля захисту своїх порушених прав як члена СВК «Родина».
Предметом розгляду у даному судовому проваджені є рішення Загальних Зборів від 22 січня 2016 року, з якого і почалось рейдерське захоплення кооперативу, так як спірними рішеннями було незаконно включено до кооперативу осіб, які відповідно до чинного законодавства не можуть бути його членами - ОСОБА_3, ОСОБА_11 та ОСОБА_5.
Такі зміни були зареєстровані у ЄДР 26 січня 2016 року.
Пізніше, у травні 2016 року у Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань знову була проведена реєстраційна дія, якою знову змінено засновників та ними стали ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, а також замінено голову правління з ОСОБА_8 на ОСОБА_14.
Особи, які стали членами СВК «Родина» внаслідок державної реєстрації, здійсненої 18 травня 2016 року так як і їх попередники не брали трудової участі у кооперативі, не були власниками майнових паїв тощо. Все це стало можливим тільки через те, що рішенням Загальних Зборів від 22 січня 2016 року було включено ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_5. Якби всі члени СВК «Родина», зокрема ОСОБА_1 не був позбавлений можливості взяти участь у такому засіданні, вони ніколи б не проголосували за включення цих осіб, а отже і рейдерське захоплення кооперативу було б неможливим.
Однак ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_5 та ОСОБА_12, ОСОБА_13 і ОСОБА_14 знову ж таки провели Загальні збори з порушенням порядку скликання та зареєстрували у ЄДР незаконний протокол.
23 травня 2016 року у Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань були проведені наступні реєстраційні дій, в результаті яких засновниками Кооперативу стали все ж таки його члени у кількості 41 фізична особа, а Головою правління став ОСОБА_15.
26 травня 2016 року відбулись чергові зміни у Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в результаті яких засновниками Кооперативу знову стали ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, а головою кооперативу ОСОБА_14. Можна дійти висновку, що це відбулося шляхом надання чергового незаконного протоколу загальних зборів, засвідченого печаткою, яку вони відмовлялись повертати діючому на той момент Голові правління СВК «Родина».
15 червня 2016 року у Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань були внесені зміни на підставі протоколу загальних зборів від 14 червня 2016 року, в результаті яких знову ж таки засновниками Кооперативу знову стали його члени у кількості 41 особи, серед яких і позивач, а Головою правління став ОСОБА_15.
Всі ці зміни підтверджуються витягами з ЄДР, що надаються до заяви.
Крім того, важливо зауважити, що на сьогодні печатка СВК «Родина» знаходиться у колишніх його членів - ОСОБА_14, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 і вони відмовляються її повертати діючому керівництву кооперативом.
Отже, з вищеописаної ситуації вбачається, що на разі існує реальний ризик того, що ці особи знову ж таки виготовлять незаконний протокол Загальних зборів, засвідчений печаткою кооперативу та зареєструють свої зміни у ЄДР, виключивши його 41 член, і позивача зокрема.
А тому, внаслідок наступних реєстраційних дій права позивача по даній справі можуть бути значно порушенні та взагалі втратиться сенс подальшого розгляду справи.
Отже, обставини справи та докази, на які посилається позивач дійсно свідчать про наявність спору між учасниками процесу та реальність загрози виникнення суттєвої шкоди правам позивача, яка полягає у тому, що під час розгляду спірних правовідносин існує небезпека вчинення реєстраційних дій, що може призвести до порушень прав та інтересів позивача.
Обґрунтовуючи заяву позивач посилається на приписи ст. 66, 67 ГПК, положень постанови Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26.12.2011 р. №16, та просить суд забезпечити позов викладеним вище шляхом.
Розглянувши подану заяву, матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані до заяви докази, проаналізувавши приписи законодавства, що регулює питання забезпечення позову, господарський суд прийшов до наступного висновку.
Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
За статтею ст. 67 цього ж кодексу позов забезпечується : накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії, збрпоною іншим осбам вчиняти дії що стосуються предмета позву.
Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.
У п.п. 1, 3, 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011р. № 16 (з наступними змінами та доповненнями) зазначено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Як випливає із змісту позову, позивач просить визнати недійсним рішення загальних зборів членів Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Родина" оформлене протоколом від 22.01.2016р.
Із заяви про забезпечення позову випливає, що позивач просить заборонити будь-яким особам, що мають доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вносити будь-які записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та проводити будь-які реєстраційні дії у Єдиному державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Родина».
Отже, з приведеного випливає, що предметом позову та заяви про забезпечення цього позову є рішення загальних зборів членів Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Родина" оформлене протоколом від 22.01.2016р.
Проаналізувавши зміст позову, заяви про забезпечення позову, господарський суд вважає, що у даному випадку предмет позову та вид забезпечення позову цілком співпадають та є співвідносними, безпосередньо пов'язані між собою та є адекватним, розумним та обгрунтованим щодо вимог позивача.
Також господарський суд зазначає, що зазначений вид забезпечення позову запобігає порушенню прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 67 ГПК України, зокрема, не допускається забезпечення позову у справах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством повноваження.
Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 395/2011, Міністерство юстиції України (Мін'юст України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
З урахуванням викладеного господарський суд вважає, що подана заява підлягає задоволенню частково за вищенаведених мотивів.
При цьому суд зазначає, що заходи щодо забепечення позову є мірами тимчасовими.
Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України , суд, -
1. Заяву (вх. ГСОО №2-3635/16) ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 916/1781/16 - задовольнити частково.
2. Заборонити будь-яким особам, що мають доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним реєстраторам, нотаріусам, вносити будь-які записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, проводити будь-які реєстраційні дії у Єдиному державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Родина» (68312, Одеська область, Кілійський район, с. Приозерне, вул. Родина, буд. 67, код ЄДПРОУ 03769557) в тому числі щодо зміни складу та інформації про засновників (учасників) юридичної особи, зміни керівника, зміни відомостей про керівника, зміни складу підписантів, зміни статутного капіталу, зміни до установчих документів тощо, в тому числі скасовувати будь - які державні реєстрації відносно Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Родина» (ЄДПРОУ 03769557).
3. В решті заяви відмовити.
Стягувачем за цією ухвалою є ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1).
Боржником за цією ухвалою є Сільськогосподарський виробничий кооператив "Родина" (68312, Одеська область, Кілійський район, с. Приозерне, вул. Родина, буд. 67, код ЄДРПОУ 03769557).
Відповідно до п. 29 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" ухвала набрала чинності та підлягає негайному виконанню.
Ухвала дійсна для пред'явлення до виконання у строк, передбачений ст. 22 Закону України „Про виконавче провадження" 21 квітня 1999 року N 606-XIV (з наступними змінами та доповненнями).
Відповідно до ч. 3 ст. 67, ст. 106, 111-13 ГПК України ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено в апеляційному та касаційному порядку.
Суддя М.І. Никифорчук