Головуючий у 1-й інстанції: Чигвінцева М.С. Суддя-доповідач: Епель О.В.
06 липня 2016 року Справа № 749/486/16-а
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Мамчура Я.С.,
за участю секретаря Нагорної Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Щорського районного суду Чернігівської області від 08 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Щорської міської ради про визнання дій неправомірними та скасування окремих положень рішення,
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Щорської міської ради (далі - відповідач) про:
- визнання неправомірними дій відповідача щодо встановлення земельного сервітуту на території її двору;
- скасування положень рішення 14 сесії Щорської міської ради від 30.08.2007 р., а саме ч. 2 про введення земельного сервітуту на право проходу чи проїзду через двір позивача площею 0,046 га.
Ухвалою Щорського районного суду Чернігівської області від 08 червня 2016 року позовну заяву було залишено без розгляду.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, так як, на її думку, судом було неповно та неправильно встановлено обставини справи, не визначено, коли саме вона дізналася про порушення свого права і оскаржуване судове рішення постановлено з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду.
У судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст.12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з наступних підстав.
Судова колегія встановила, що залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустила шестимісячний строк звернення до суду з даною позовною заявою, оскільки оскаржуване рішення було прийнято відповідачем 30.08.2007 р. і позивач повинна була знати про його прийняття, зокрема в частині введення земельного сервітуту на право проходу (проїзду) через земельну ділянку, яка була надана їй у власність, ще в 2007 році.
Дослідивши обставини справи колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Отже, з викладених правових норм вбачається, що перебіг процесуального строку звернення особи до суду з адміністративним позовом починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом з тим, колегія суддів встановила, що 30.08.2007 р. на 14-й сесії 5-го скликання Щорської міською радою було прийнято рішення, яким зокрема введено земельний сервітут на право проходу чи проїзду через земельну ділянку площею 0,0046 га, яка передана позивачу у власність /а.с. 16/.
При цьому, у зазначеному рішенні відсутній підпис позивача про ознайомлення з ним і матеріалами справи не підтверджується, коли ж саме позивач дізналася про введення земельного сервітуту щодо частини наданої їй земельної ділянки та, відповідно, про порушення її прав, свобод чи інтересів і судом першої інстанції, всупереч вимогам ч. 2 ст. 99 КАС України, такі обставини не перевірялись, наявність або відсутність поважних причин пропуску позивачем строку звернення з даною позовною заявою не встановлювалась.
Більш того, в описовій частині оскаржуваного судового рішення суд посилається на висновок Щорської РДА від 12.07.2007 р., в якому, зокрема зазначено про введення земельного сервітуту на право проходу чи проїзду через земельну ділянку площею 0,0046 га, яка передається позивачу у власність, однак, колегія суддів звертає увагу на те, що такий висновок РДА прийнятий майже за півтора місяці до прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, що саме по собі вказує на те, що він є неналежним, у розумінні ст. 70 КАС України, доказом на підтвердження обізнаності позивача зі змістом рішення від 30.08.2007 р., а крім того, такий висновок також не містить підпису позивача і у суду відсутні достатні і необхідні правові підстави вважати, що вона взагалі була з ним ознайомлена.
Однак, зазначені обставини не були прийняті до уваги судом першої інстанції, що призвело до порушення ст.ст. 99, 100 КАС України та постановлення необґрунтованого і передчасного рішення про залишення позовної заяви без розгляду, що також суперечить й вимогам ст. 159 КАС України.
Крім того, судова колегія також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні по справі «Беллет проти Франції», в якому Суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неповно встановлено обставини справи та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного і передчасного вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до ст. 204 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, ухвала Щорського районного суду Чернігівської області від 08 червня 2016 року -скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 41, 159, 160, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Щорського районного суду Чернігівської області від 08 червня 2016 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до Щорського районного суду Чернігівської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, виготовлено 07.07.2016 р.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Епель О.В.
Судді: Карпушова О.В.
Мамчур Я.С