Постанова від 12.04.2007 по справі 13/100-06-3437А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

"12" квітня 2007 р. 11 год. 55 хв.

Справа № 13/100-06-3437А

Господарський суд Одеської області у складі судді Панченко О.Л. при секретарі судового засідання Скоморохові Д.О. розглянув справу № 13/100-06-3437А за позовом ТОВ “АКВАЛІТ» м. Одеса до відповідача ДПІ у Малиновському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень -рішень

Представники сторін:

від позивача Гусаров О.Л., Ігнатенко В.П.

від відповідача Любарчік І.С., Султанов Т.З.

По справі оголошена перерва до 12.04.2007р. згідно зі ст. 150 КАС України.

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до суду з позовом та уточненням до нього, в якому просить скасувати податкові повідомлення -рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 03.02.2006р. №№ 0000982301/0, 0000992301/0, 1000072301/0.

Відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що податкові повідомлення - рішення прийнято у відповідності до чинного законодавства.

Беручи до уваги, що:

ДПІ у Малиновському районі м. Одеси проведена планова комплексна документальна перевірка ТОВ “АКВАЛІТ» з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2004р. по 30.09.2005р., про що складений акт від 23.01.2006р. № 14/23-114/ 32679156. За результатами перевірки позивачу донараховано податок на прибуток у сумі 671900 грн. і застосовані штрафні санкції у сумі 164740 грн., податок на додану вартість у сумі 147954 грн. і застосовані штрафні санкції у сумі 73977 грн., зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 105921 грн., про що ДПІ прийнято податкові повідомлення -рішення від 03.02.2006р. №№ 0000982301/0, 0000992301/0, 1000072301/0 відповідно. Позивач з зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями не погодився та оскаржив їх відповідно до ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181 - Ш (зі змінами та доп.) до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси. Посилаючись на те, що ТОВ “АКВАЛІТ» не було отримано у встановлений п. п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181 - Ш (зі змінами та доп.) двадцятиденний строк вмотивованого рішення або рішення керівника контролюючого органу про продовження строків розгляду скарги до закінчення двадцятиденного строку, а також посилаючись на відсутність з свого боку порушень податкового законодавства, позивач просить скасувати вищевказані податкові повідомлення -рішення.

Донарахування податку на прибуток у сумі 671900 грн., податку на додану вартість у сумі 147954 грн., зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 105921 грн. здійснено ДПІ у зв'язку з порушенням позивачем п. п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11, п. п. 7.9.2 п. 7.9 ст. 7, п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п. п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. № 283/97-ВР (зі змінами та доп.), п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами та доп.), а саме: за перевіряємий період позивачем занижено валовий доход та завищено валові витрати, що призвело до заниження податку на прибуток, занижено ПДВ у сумі 147954 грн. та завищено від'ємне значення з ПДВ у сумі 105921 грн.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями) валовий доход -загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону) (п. п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 зазначеного Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств»).

Згідно з п. п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями) датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають реалізації, у разі реалізації товарів (робіт, послуг) за готівку -дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої -дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями) валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати на придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 -5.7 цієї статті.

В акті перевірки від 23.01.2006р. ДПІ зазначено, що в порушення вимог п. 4.1 ст. 4, п. п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. № 283/97-ВР (зі змінами та доп.) позивачем при складанні декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2005р. у рядку 01.1 та 03 не врахована сума отриманого валового доходу -546,1 тис. грн. При цьому ДПІ посилається на те, що позивач отримані кошти від ТОВ “Київ -Петрол» за договором від 06.04.2005р. № 1/05 на пайову участь у будівництві нежилого будинку частково використовував не за їх призначенням, а у власній діяльності, яка не має відношення до будівництва, та отримував прибуток. Однак ДПІ не враховано, що пайові кошти, які надійшли від ТОВ “Київ -Петрол» за вищевказаним договором, є власністю ТОВ “Київ -Петрол» та не включаються до складу валового доходу позивача. Висновок ДПІ про те, що підставою для збільшення валового доходу ТОВ “АКВАЛІТ» є нецільове використання коштів, отриманих від ТОВ “Київ -Петрол», є неправомірним, тому що п. 4.1 ст. 4, п. п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. № 283/97-ВР (зі змінами та доп.) не регулюють правовідносини, що пов'язані з нецільовим використанням коштів. Крім того, всі кошти, що надходили від господарської діяльності підприємства обліковувались на одному рахунку та розмежування між коштами, що надійшли від покупців та від пайовика не здійснювалось, і відповідно, визначити які саме кошти для яких цілей використовувались неможливо. Неправомірність збільшення ДПІ валового доходу на суму 546,1 тис. грн. також підтверджується висновком судово -економічної експертизи від 28.04.2006р. № 2349.

В акті перевірки від 23.01.2006р. ДПІ зазначено, що в порушення вимог п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п. п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. № 283/97-ВР (зі змінами та доп.) позивачем завищено валові витрати у зв'язку з тим, що дані декларації не відповідають податковому та бухгалтерському обліку, в результаті чого валові витрати підприємства за результатами перевірки зменшено на 1932,0 тис. грн. Однак в акті перевірки відсутні посилання на конкретні первинні документи, на підставі яких ДПІ зроблено такі висновки.

Також неправомірно ДПІ було зменшено валові витрати підприємства на суму коштів повернутої фінансової допомоги, раніше отриманої Озаренко Н.В. (231000 грн.), що також підтверджується висновком судово -економічної експертизи від 28.04.2006р. № 2349.

В акті перевірки від 23.01.2006р. ДПІ зазначено, що в порушення вимог п. п. 7.9.2 п. 7.9 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. № 283/97-ВР (зі змінами та доп.) позивачем неправомірно віднесено до складу валових витрат витрати у сумі 1284,5 тис. грн., пов'язані з придбанням матеріалів, робіт та послуг для будівництва будинку згідно з договором № 1/05 від 06.04.2005р. на пайову участь у будівництві нежилого будинку (додаток 7 графа 2). Однак зменшення валових витрат на суму витрат, зазначених у графі 2 додатку 7 до акту перевірки, ДПІ не аргументовано та не доведено, тому що в зазначеному додатку 7 також вказані витрати, пов'язані з організацією та веденням виробництва, продажем товарів, та які правомірно включені позивачем до складу валових витрат відповідно до п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. № 283/97-ВР (зі змінами та доп.), що підтверджується висновком судово -економічної експертизи від 28.04.2006р. № 2349.

Враховуючи наведене, у відповідача відсутні правові підстави для донарахування позивачу податку на прибуток у сумі 671900 грн. і застосування штрафних санкцій у сумі 164740 грн.

В акті перевірки від 23.01.2006р. ДПІ зазначено, що в порушення п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами та доп.) підприємство зайво віднесло до податкового кредиту суми ПДВ при придбанні матеріалів, робіт, послуг для будівництва будинку на кошти пайовика ТОВ “Київ -Петрол» на загальну суму 253874 грн. (додаток 7 графа 10).

Однак при проведені перевірки ДПІ не були прийняті до уваги уточнені декларації з ПДВ, що були надані позивачем до ДПІ. Крім того, в акті перевірки ДПІ неправомірно виключено зі складу податкового кредиту суми ПДВ, які входили у вартість придбаних матеріалів, що підтверджується висновком судово -економічної експертизи від 28.04.2006р. № 2349. Також ДПІ неправомірно було зменшено суму податкового кредиту з ПДВ за серпень 2005р. на 833 грн. за операцією, пов'язаною з придбанням у СПД Добрєва В.К. ескізного проекту, тому що зазначена сума ПДВ ні в бухгалтерському, ні в податковому обліку не відображалась. ДПІ неправомірно зменшено суму податкового кредиту з ПДВ за березень 2005р. на 1072 грн. за операцією з контрагентом НДІпроектреконструкція, тому що ТОВ “АКВАЛІТ» здійснено оплату за послуги контрагента у грудні 2004р. і січні 2005р. та у цих же періодах за правилом “першої події» у встановленому законом порядку підприємством було правомірно відображено податковий кредит. 09.03.2005р. були підписані акти виконаних робіт. Однак у березні 2005р. суми податкового кредиту по ПДВ за даними операціями підприємством не відображались в обліку.

Враховуючи наведене, а також висновки судово -економічної експертизи від 28.04.2006р. № 2349, від 16.05.2006р. № 5272, у ДПІ відсутні правові підстави для донарахування позивачу податку на додану вартість у сумі 147954 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 73977 грн., зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 105921 грн.

Крім того, акт перевірки від 23.01.2006р. складений ДПІ з порушенням вимог Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001р. № 110, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. за № 268/5459 (зі змінами та доповненнями), тому що зазначений акт, наданий до суду позивачем, не підписаний посадовою особою ДПІ, а саме Трошиною Т.І.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 161-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Податкові повідомлення -рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 03.02.2006р. №№ 0000982301/0, 0000992301/0, 1000072301/0 скасувати.

Постанову суду сторонами може бути оскаржено згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений 20.04.2007р.

Суддя Панченко О.Л.

Попередній документ
588423
Наступний документ
588425
Інформація про рішення:
№ рішення: 588424
№ справи: 13/100-06-3437А
Дата рішення: 12.04.2007
Дата публікації: 28.08.2007
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Одеської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Спір про визнання акта недійсним, документ, що оспорюється, видано:; Держ.податковою адміністрацією або її територіальним органом; Сплата ПДВ