Справа № 455/687/16-ц
Провадження № 2/455/348/2016
Іменем України
06 липня 2016 року м.Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області
у складі: головуючої - судді Лойзик М.В.
за секретаря Бобельської Н.М.,
з участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Старий Самбір справу за позовом ОСОБА_1 до Новоміської сільської ради Старосамбірського району Львівської області, третьої особи - Старосамбірської державної нотаріальної контори, про визнання права власності на спадкове майно,
27.05.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом посилаючись на те, що за заповітом є спадкоємцем померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_2, проте із-за відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно - будинковолодіння АДРЕСА_1 не може оформити спадкові права, тому змушений по суду вимагати визнання права власності на це спадкове майно.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник Новоміської сільської ради в судове засідання
не з'явився, але це не перешкоджає вирішенню спору, оскільки від сільського голови П.П.Куляс 08.06.2016 року до суду надійшла заява про слухання справи у відсутності представника Новоміської сільської ради та відсутність заперечень проти позову (а.с.26).
Представник Старосамбірської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, але це не перешкоджає вирішенню позову.
Дослідивши докази суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних міркувань:
У відповідності з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Представник відповідача позовні вимоги визнав.
Із долучених до справи документів (а.с.4-6) вбачається, що батьками позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, були ОСОБА_4, 1896 року народження та ОСОБА_2, 1908 року народження.
Заповітом, посвідченим секретарем Новоміської сільської ради Старосамбірського району Сміхур М.П. 08.06.1994 року, ОСОБА_2, проживаюча в селі Грабівниця Старосамбірського району Львівської області, на випадок своєї смерті зробила розпорядження, яким належний їй житловий будинок, що знаходиться у селі Грабівниця Старосамбірського району, земельний наділ 0.44 га і все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, заповіла своєму сину ОСОБА_1, проживаючому у АДРЕСА_2.
У відповідності зі свідоцтвом (а.с.7) ОСОБА_2 померла у віці 76 років у селі Грабівниця Старосамбірського району району Львівської області ІНФОРМАЦІЯ_2, а згідно свідоцтва (а.с.8) ще раніше, ІНФОРМАЦІЯ_3 у селі Грабівниця Старосамбірського району помер ОСОБА_4.
16.02.2016 року завідуюча Старосамбірської державної нотаріальної контори Кузан О.В. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_2, яка на час смерті проживала у будинку АДРЕСА_1 у зв'язку з тим, що договір купівлі-продажу від 04.06.1956 року р.№ 711/2, яким вона придбала житловий будинок у селі Грабівниця, не зареєстрований в органах БТІ з рекомендацією звернутися із заявою про визнання права на спадкове майно до суду (а.с.18).
У відповідності із договором купівлі продажу, посвідченим 04.06.1956 року нотаріусом Добромильської державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 купила у ОСОБА_7 будинковолодіння у селі Грабівниця, що складалося із однієї кімнати, одного коридору, одної кладової та однієї стайні (а.с.14-15).
Відомості про реєстрацію цього договору купівлі-продажу відсутні.
Згідно довідки виконавчого комітету Новоміської сільської ради № 647 від 24.03.2016 року житловий будинок АДРЕСА_1 є майном колгоспного двору, останнім членом якого була ОСОБА_2, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.16).
Технічним паспортом (а.с.10-13) встановлений факт існування житлового будинку АДРЕСА_1, 1939 року побудови, що складається із
коридору, кімнати-кухні, комори, кладової, загальною площею 62.3 кв.м., житловою 18.8 кв.м., вартістю станом на 25.03.2016 року 74440 гривень.
Сукупність цих достовірних доказів з огляду на положення ст.328, 380 ЦК України про те, що право власності на майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із Закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, дає підстави вважати доведеним факт належності на праві власності померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2, як останньому члену колгоспного двору, придбаного в 1956 році будинку АДРЕСА_1, яким користувалася та володіла до смерті.
Згідно зі ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків спадщини від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Оскільки судом достовірно встановлений факт правомірності набуття спадкодавцем ОСОБА_2 власності на будинк АДРЕСА_1, а заповітом, посвідченим секретарем Новоміської сільської ради Старосамбірського району Сміхур М.П. 08.06.1994 року, ОСОБА_2 заповіла все своє майно єдиному синові ОСОБА_1, то за ним слід визнати право власності на цей будинк в порядку спадкування за заповітом.
А тому, керуючись ст.10,11,209,212,214-215,218 ЦПК України, ст.328, 380, 1216, 1218, 1220 ЦК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючим у місті Новий Розділ Миколаївського району Львівської області, право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_2.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Львівської області через Старосамбірський районний суд на протязі 10 днів з часу його проголошення.
Суддя