Справа № 464/7690/15-ц
пр.№ 2/464/1054/16
06.07.2016 року Сихівський районний суд м. Львова
в складі головуючого судді Радченко Е.А.
при секретарі Лобко А.С.
з участю відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» до ОСОБА_1 про компенсацію страхового відшкодування,
04.09.2015 року ПрАТ «Страхова компанія «Перша» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про компенсацію страхового відшкодування в порядку регресу. Позовні вимоги мотивовано тим, що 25.03.2012 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого відповідно до полісу АА/2974412 від 04.05.2011 року автомобіля «Geely MR7151A», д.н. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_1, та автомобіля «ЗАЗ», д.н. НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_2, внаслідок якої автомобілі зазнали технічних ушкоджень. У дорожньо-транспортній пригоді визнано винним ОСОБА_1 Вказана пригода була визнана страховим випадком та розраховано страхове відшкодування в розмірі 9 807 грн. 47 коп., яке було виплачено потерпілому ОСОБА_2 Позивач зазначає, що в порушення вимог ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» ОСОБА_1 не надав страховику протягом трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди письмового повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також не надав відомостей про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. У зв'язку із даним порушенням у ПрАТ «Страхова компанія «Перша» після виплати страхового відшкодування потерпілому виникло право подати регресний позов до страхувальника, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду. Тому страхова компанія просить стягнути з ОСОБА_1 9 807 грн. 47 коп. виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу, а також сплачений при подачі позову судовий збір.
19.11.2015 року Сихівським районним судом м. Львова по справі ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 28.03.2016 року заочне рішення скасовано, справа призначена до розгляду в загальному порядку.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подавши клопотання про розгляд позову без його участі.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що своєчасно повідомив страхову компанію про дорожньо-транспортну пригоду. Крім того, відповідач просив застосувати позовну давність до вимог позивача.
Заслухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
04.05.2011 року між позивачем та відповідачем укладено договір №АА/2974412 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - автомобіля марки «Geely MR7151A», державний реєстраційний номер НОМЕР_3.
25.03.2012 року о 13 годині 00 хвилин в м. Львові на перехресті вулиць Підвальна та Валова сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Geely MR7151A», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням відповідача, в результаті якої було пошкоджено автомобіль марки «ЗАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_4, який належить ОСОБА_2
Постановою Галицького районного суду м. Львова від 25.04.2012 року винним у дорожньо-транспортній пригоді визнано ОСОБА_1 Вказаною постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Згідно страхового акту № ЦВ/31/0098 від 25.09.2012 року розмір страхового відшкодування вартості відновлювального ремонту автомобіля марки «ЗАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_4, який належить ОСОБА_2, становить 9 807 грн. 47 коп.
На підставі заяви потерпілого ОСОБА_2, відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Перша» здійснено виплату власнику потерпілого транспортного засобу ОСОБА_2 страхового відшкодування в розмірі 9 807 грн. 47 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 6772 від 02.10.2012 року.
Статтею 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.
Відповідач ОСОБА_1 телефоном повідомив страхову компанію про дорожньо-транспортну пригоду 25.03.2012 року, проте з письмовою заявою про настання страхового випадку звернувся до страхової компанії лише 20.06.2012 року, тобто пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, порушивши вимоги ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Вказана обставина підтверджується оглянутим в судовому засіданні оригіналом заяви-повідомлення відповідача від 20.06.2012 року.
Згідно ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.
За правилами ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних виплат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
В судовому засіданні встановлено, що винним у заподіянні шкоди потерпілому ОСОБА_2 визнано відповідача. Також в судовому засіданні встановлено, що позивачем потерпілому ОСОБА_2 виплачено страхове відшкодування на загальну суму 9 807 грн. 47 коп.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно з вимогами ч. 2 ст. 27 ЦПК України всі наявні докази для підтвердження своїх вимог та заперечень сторони повинні надати до початку розгляду справи по суті.
Відповідач доказів своєчасного звернення до страхової компанії з письмовою заявою - повідомленням про настання страхового випадку суду не надав.
Посилання відповідача на те, що наприкінці 2012 року страхова компанія пред'являла йому вимоги про виплату 20% сплаченого страхового відшкодування, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на обов'язок водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, відшкодувати сплачене страхове відшкодування в разі неповідомлення страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідач заявив про застосування позовної давності, зазначаючи, що з дня дорожньо-транспортної пригоди до дня пред'явлення позову минуло більш ніж три роки.
За вимогами ст. 256 ЦК України строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права (позовна давність) становить три роки. Перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (ст. 261 ЦК України).
Суд вважає, що відповідачем невірно визначено початок перебігу строку позовної давності. Так, відповідач вважає, що початок перебігу позовної давності розпочався від дня дорожньо-транспортної пригоди. Проте, шкоду, пов'язану з цією дорожньо-транспортною пригодою, позивач зазнав в момент виплати потерпілому страхового відшкодування, яка мала місце 02.10.2012 року. Тому, саме з цієї дати необхідно рахувати позовну давність.
Позов було здано до поштової установи для відправлення до суду 31.08.2015 року. Таким чином, позивач звернувся до суду для захисту свого порушеного права в межах передбаченого ст. 256 ЦК України строку і позовну давність ним пропущено не було.
За таких обставин суд не вбачає підстав для відмови в задоволенні позову.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Позивачем при зверненні до суду на користь держави було сплачено судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 10737 від 28.08.2015 року. Оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 256, 261, 993, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. ст. 33, 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 10, 11, 60, 61, 79, 88, 143, 208, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» до ОСОБА_1 про компенсацію страхового відшкодування - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» компенсацію сплаченого страхового відшкодування в розмірі 9807 (дев'ять тисяч вісімсот сім) гривень 47 копійок, а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок; загалом: 10051 (десять тисяч п'ятдесят одна) гривня 07 копійок.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено до Апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Головуючий суддя: