Справа № 452/1352/16-ц
Іменем України
"06" липня 2016 р. м.Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі: головуючого судді Казана І.С.
при секретарі Топорович В.В.,
із участю: представників позивача прокурора
Коваленко Т.М., Смородінова О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Самборі Львівської області цивільну справу за позовом керівника Самбірської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Самбірської районної ради до ОСОБА_3, третя особа комунальний заклад Самбірська центральна районна лікарня, - про відшкодування шкоди, -
Керівник Самбірської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Самбірської районної ради звернувся до місцевого суду із зазначеним позовом. У підтвердження заявлених вимог посилається на те, що ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області 10.03.2015 року кримінальне провадження №12015140290000004 відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 286 КК України закрито на підставі ст. 46 КК України в зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим. Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України та спричинив потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, внаслідок чого останній знаходився на стаціонарному лікуванні в КЗ Самбірській центральній районній лікарні та на його лікування затрачено кошти місцевого бюджету. Відповідно до розрахунку за перебування потерпілого на лікуванні КЗ Самбірською ЦРЛ було затрачено кошти в сумі 3949,75грн. Зазначені кошти ОСОБА_3 в добровільному порядку не відшкодовані, а тому керівник Самбірської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Самбірської районної ради звертається в суд про стягнення з ОСОБА_3 на користь КЗ Самбірської ЦРЛ 3949,75грн., а також стягнути із відповідача судові витрати.
У судовому засіданні представники позивача прокурор Коваленко Т.М. та представник Самбірської районної ради Смородінов О.А. позовні вимоги підтримали повністю, посилалися на підстави, викладені в позовній заяві; просили даний позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомленим про час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку; із заявою про розгляд справи в його відсутності чи про відкладення до суду не звертався, - тому суд вважає за можливе розглядати справу на підставі наявних даних про права та взаємовідносини сторін у заочному провадженні проти чого не заперечили представники позивача.
Заслухавши пояснення представників позивача, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
Згідно копії ухвали Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 10.03.2015 року ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України в зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим ОСОБА_4 та відшкодуванням завданих ним збитків; кримінальне провадження №12015140290000004 від 03.01.2015 року відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 286 КК України закрито.
Із обвинувачення вбачається, що ОСОБА_3, 03.01.2015 року близько 12.30год., в м. Самборі на вул. Валовій Львівської області біля заїзду до магазину «Сільпо», керуючи автомобілем марки «ВАЗ 217230-110» державний номерний знак НОМЕР_1 та рухаючись ним вулицею Валова м. Самбора Львівської області в напрямку від вулиці Шевченка до вулиці І. Франка м. Самбора Львівської області, грубо порушуючи вимоги п.12.3 Розділу №12 чинних Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України «Про затвердження Правил дорожнього руху» №1094 від 31.12.1993 року, проявивши злочинну недбалість, що виразилось у не вибранні безпечного бокового інтервалу руху та безпечної швидкості руху в дорожній обстановці, яка склалась, не застосував своєчасного екстреного гальмування свого автомобіля з метою уникнення наїзду на пішохода ОСОБА_4, який рухався в попутному з автомобілем напрямку, вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_4, а саме зачепив руку останнього виступаючим лівим дзеркалом заднього виду вказаного автомобіля. Внаслідок даної ДТП, а саме контакту виступаючих частин автомобіля з пішоходом, ОСОБА_4 впав на проїзну частину дороги. Згідно висновку судово-медичної експертизи №28/15 від 25.02.2015 року, ОСОБА_4 отримав закритий уламковий черезвертельний перелом лівого стегна із зміщенням кісткових уламків, а також масивну забійну гематоми грудної клітки, які відносяться до пошкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров'я.
Внаслідок таких дій ОСОБА_3 потерпілий ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні КЗ Самбірської ЦРЛ з 03.01.2015 року по 07.02.2015 року.
Із розрахунку №507 від 08.04.2016 року, наданого КЗ Самбірською ЦРЛ убачається, що витрати медичного закладу на лікування ОСОБА_4 за 35 ліжко-днів становлять 3949,75грн.
Згідно ст. 121 Конституції України, прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених Законом.
Частиною 2 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.
Відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Згідно ч. 2 ст. 1191 ЦК України держава має право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні злочину, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього злочину.
Згідно п. 7 постанови ВСУ від 31.03.1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення - безпідставно нажитого майна», у разі закриття справи за передбачених законом підстав, цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди, можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 07.07.1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №545(545-93-п) від 16 липня 1993 року.
Ураховуючи вище наведені норми законів у сукупності з поясненнями представників позивача, суд прийшов до переконання, що позов керівника Самбірської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Самбірської районної ради про відшкодування шкоди є підставний та підлягає до задоволення.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача слід стягнути судові витрати.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 213, 215, 226 ЦПК України, суд
Позов керівника Самбірської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Самбірської районної ради задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_3, жителя АДРЕСА_1 на користь Самбірської районної ради до місцевого бюджету р/р-35411001038143, понесені КЗ Самбірською центральною районною лікарнею витрати в розмірі 3949,75(три тисячі дев'ятсот сорок дев'ять гривень 75коп.)грн. на лікування потерпілого ОСОБА_4
Стягнути із ОСОБА_3 судовий збір в дохід держави у сумі 551,2грн.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції протягом десяти днів із дня отримання копії рішення. На заочне рішення може бути подано заяву відповідачем про його перегляд протягом десяти днів із дня отримання копії цього рішення.
Суддя