Дата документу Справа №
Справа № 33/778/176/16
Єдиний унікальний № 333/1555/16-п Головуючий в 1-й інстанції - Герасименко С.Г.
Категорія - ст. 124 КУпАП Доповідач в 2-й інстанції - Фомін В.А.
05 липня 2016 року м. Запоріжжя
Суддя Апеляційного суду Запорізької області Фомін В.А., за участю: потерпілого ОСОБА_2 та представника потерпілого - адвоката Бурак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 на постанову судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04 квітня 2016 року відносно ОСОБА_4,
постановою судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04 квітня 2016 року провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого менеджером у ТОВ «ЄПК» Україна, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, закрито у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Як зазначено в постанові, 25.03.2016 року о 14.00 год., ОСОБА_4 по вул. К. Карого - вул. Магістральної в м. Запоріжжі, керуючи автомобілем «Nissan», д.н. НОМЕР_1, всупереч п. 10.4 Правил дорожнього руху України, перед поворотом ліворуч завчасно не зайняв крайнє положення на проїжджій частині та скоїв зіткнення з автомобілем «ГАЗ», д.н. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2 Внаслідок ДТП постраждалих немає, автомобілі пошкоджено.
За наслідками розгляду справи, суддя, зокрема з пояснень учасників пригоди, а також схеми ДТП, дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_4 порушень вимог п. 10.4 Правил дорожнього руху України, а тому події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Потерпілий ОСОБА_2 звернувся до суду апеляційної інстанції із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження наведеної вище постанови, в якому зазначав, що суд не повідомив його про час та місце розгляду справи, через що, зокрема позбавив можливості своєчасно оскаржити винесену відносно ОСОБА_4 постанову.
В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_2 посилаючись на незаконність і необґрунтованість постанови через неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права зазначає, що суд порушив його права потерпілого не повідомивши про час та місце розгляду справи, не надав уваги невідповідності протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст. 256 КУпАП, через відсутність у ньому свідків дорожньо-транспортної пригоди, не допитав в якості свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, чиї пояснення мають істотне значення для справи, не надав належної оцінки його письмовим поясненням та критичної оцінки схемі ДТП, а тому наявності в діях ОСОБА_4 порушень вимог п. 10.1, п. 13.1 Правил дорожнього руху України, які знаходяться у причинному зв'язку з подією ДТП, через що безпідставно закрив провадження у справі.
Тому просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову.
В судове засідання ОСОБА_4 з невідомих причин не з'явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.
Таким чином, враховуючи наведені обставини, суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважає можливим слухати справу у відсутність ОСОБА_4
Заслухавши в засіданні апеляційної інстанції потерпілого ОСОБА_2, представника потерпілого - адвоката Бурак Т.В., які підтримали клопотання про поновлення строку та апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційна скарга потерпілого ОСОБА_2 підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до норм, викладених у статті 289, частині 2 статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску цього строку з поважних причин його може бути поновлено за заявою (клопотанням) особи, органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2, як інший учасник дорожньо-транспортної пригоди про час та місце розгляду справи відносно ОСОБА_4 не повідомлявся, про що свідчить відсутність в представлених матеріалах відповідних даних.
У зв'язку з цим, ОСОБА_2 лише 01.06.2016 року було отримано копію оскаржуваної постанови та 09.06.2016 року подано відповідне клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційна скарга.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку про поважність пропуску ОСОБА_2 строку на апеляційне оскарження постанови від 04.04.2016 року, а тому вважає необхідним цей строк йому поновити.
Згідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 269 КУпАП передбачено, що потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.
Виходячи з вимог пункту 3 частини 1 статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно до роз'яснень, викладених у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України за № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз.
Всупереч наведених вимог закону, суд не повідомив потерпілу сторону про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4, чим порушив принцип змагальності сторін у відстоюванні своїх правових позицій, поданні доказів тощо, та права на справедливий судовий розгляд.
Не вжив суд і заходів щодо повного, всебічного і об'єктивного з'ясовування усіх обставин справи відносно ОСОБА_4, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про дотримання останнім вимог п. 10.4 Правил дорожнього руху України, через здійснення маневру - повороту ліворуч в «коридорі» свого руху (3 м), з огляду на місце зіткнення.
Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_2, які він підтвердив в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, він перетинав вул. Магістральну на зелений сигнал світлофору в напрямку вул. Іванова, з правої сторони він нього на відстані 0,5 м рухався автомобіль, під керуванням ОСОБА_4, у тому ж напрямку. На середині перехрестя, на трамвайній колії, ОСОБА_4 почав здійснювати обгін з правої сторони. Намагаючись уникнути зіткнення почав гальмувати, але уникнути зіткнення не вдалось.
Згідно до пояснень ОСОБА_4, він рухався по вул. Димитрова для здійснення маневру - повороту ліворуч в бік вул. Іванова, під'їхав до перехрестя, зайняв крайнє ліве положення в своєму ряду. Відстань від правого бардюрного каменя складала десь 3-3,5 метрів. В попутному напрямку, поруч з ним, зліва по смузі зустрічного напрямку, зупинився автомобіль, під керуванням ОСОБА_2 На зелений сигнал світлофору він почав рух для здійснення маневру, проїхав середину перехрестя, пропустив зустрічний транспорт, здійснив поворот ліворуч, коли в момент завершення повороту почув удар.
Аналогічні пояснення ОСОБА_4 надав і під час судового засідання в суді першої інстанції.
Аналізуючи пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди, протокол про адміністративне правопорушення серія АП2 № 310089 від 26.03.2016 року, схему до нього, а також долучену в судовому засіданні суду апеляційної інстанції апелянтами фототаблицю місця ДТП, суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що ОСОБА_4 здійснюючи поворот ліворуч, не впевнився в тому, що його маневр буде безпечним як для нього, так і для інших учасників дорожнього руху, помилково розраховуючи на наявність у нього умов для вчинення цього маневру та його допустимість на цій ділянці дороги, не зайняв крайнє ліве положення, чим порушив вимоги п. 10.4 Правил дорожнього руху України.
З огляду на що, пояснення ОСОБА_4 є такими, що не відповідають дійсності, оскільки дотримуючись вимог Правил дорожнього руху України, він би міг здійснити поворот, не вчиняючи обгін на перехресті справа.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції під час розгляду справи були порушені вимоги процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права, а тому вважає за наслідками розгляду апеляційної скарги, відповідно до вимог п. 3 ч. 8 ст. 294 КУпАП, скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову у справі.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що ОСОБА_4 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, а саме: 25.03.2016 року о 14.00 год., по вул. К. Карого - вул. Магістральної в м. Запоріжжі, керуючи автомобілем «Nissan», д.н. НОМЕР_1, всупереч п. 10.4 Правил дорожнього руху України, перед поворотом ліворуч завчасно не зайняв крайнє положення на проїжджій частині та скоїв зіткнення з автомобілем «ГАЗ», д.н. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, що безперечно знайшло своє підтвердження наведеними вище доказами у справі, які є допустимими та належними, і безперечно доводять винуватість ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Між тим, оскільки подія правопорушення мала місце - 25.03.2016 року, то на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП трьохмісячний строк накладення адміністративного стягнення, закінчився.
Внаслідок цих обставин, апеляційний суд вважає необхідним на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_4, у зв'язку із закінченням, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
клопотання потерпілого ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04 квітня 2016 року відносно ОСОБА_4 - задовольнити і цей строк йому поновити.
Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 - задовольнити.
Постанову судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04 квітня 2016 року відносно ОСОБА_4 - скасувати.
Винести нову постанову, якою визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі закрити, у зв'язку із закінченням, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Запорізької області В.А. Фомін