336/9124/15-к
пр.1-кп/336/207/2016
7 липня 2016 року
Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,при секретарі ОСОБА_2 ,за участю прокурора ОСОБА_3 ,потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с.Малуйлівка Приморського району Запорізької області ,громадянина України, з середньою спеціальною освітою,одруженого,до затримання не працював,мешкав та зареєстрований в АДРЕСА_1 ,раніше судимого
19.12.2006 р.Шевченківським районним судом м.Запоріжжя за ст.152 ч.4 КК України до 8 років позбавлення волі,звільнений 06.06.2014 р.умовно-достроково,не відбутий строк 2 місяці 25 днів
утримується під вартою з 04.10.2015 року
у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ст.187 ч.2 КК України,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,уродженця м. Запоріжжя ,громадянина України, з середньою освітою,не одруженого,до затримання не працював,мешкав в АДРЕСА_2 ,зареєстрований в АДРЕСА_3 , раніше судимого
07.03.2006 р.Шевченківським районним судом м.Запоріжжя за ст.289 ч.2,ст.69 КК України до 3 років позбавлення волі,звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки
13.02.2009 р.Шевченківським районним судом м.Запоріжжя за ст.186 ч.2,71 КК України до 5 років позбавлення волі,звільнений 13.02.2014 р.за закінченням строку покарання
утримується під вартою з 04.10.2015 року
у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ст.187 ч.2 КК України,-
ОСОБА_8 ,маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном,поєднаний із насильством,небезпечним для життя чи здоров'я особи,яка зазнала нападу,діючи з корисливих мотивів,за попередньою змовою з ОСОБА_9 ,здійснили розбійний напад на ОСОБА_4 і ОСОБА_5 за наступних обставин.
04.10.2015 року приблизно о 00:25 годині, ОСОБА_8 , маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_9 ,знаходячись поблизу будинку № 44 по проспекту Моторобудівників в м.Запоріжжі, біля приміщення Міжнародного технічного центру «Мотор-Січ», підішли разом до ОСОБА_4 і ОСОБА_5 ,які є цивільним подружжям, та діючи спільно,застосували до потерпілих насильство,небезпечне для життя чи здоров'я осіб,які зазнали нападу.
Так, ОСОБА_8 схопив ОСОБА_5 за руку і водночас наніс один удар кулаком в область обличчя ОСОБА_4 , спричинивши садно в області лівої щоки. ОСОБА_9 , підійшовши зі спини до ОСОБА_4 ,наніс потерпілому один удар по голові, спричинивши синець в правій тім'яній області, від якого ОСОБА_4 втратив свідомість.
Використовуючи безпорадний стан потерпілих, діючи умисно, з метою заволодіння чужим майном, із користі, ОСОБА_9 почав обшукувати ОСОБА_4 на предмет наявності цінностей, в результаті чого заволодів майном останнього, а саме: мобільним телефоном марки «Alkatel one touch» в корпусі чорного кольору, вартість якого, згідно висновку експерта НДЕКЦ від 17.12.2015 року № 2556 складає 966 гривень 67 копійок.
Одночасно з діями ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , діючи умисно, з метою заволодіння чужим майном, із користі, утримуючи потерпілу ОСОБА_5 ,зняв з пальців обох рук потерпілої чотири золотих каблучки загальною вартістю 9300 гривень,схопившись рукою за золотий ланцюжок вартістю 2500 гривень,зірвав його на шиї ОСОБА_5 ,вирвав з рук ОСОБА_5 сумку жіночу сірого кольору, в якій знаходився гаманець з грошовими коштами в сумі 319 гривень і мобільний телефон марки «Alkatel one touch» в корпусі білого кольору, вартість якого, згідно висновку експерта НДЕКЦ від 17.12.2015 року №2556 складає 950 гривень 00 копійок,тим самим заволодів зазначеним майном.
Протиправні дії ОСОБА_8 відносно ОСОБА_5 супроводжувались опором останньої, в результаті чого їй було спричинено наступні тілесні ушкодження: садна на правому передпліччі, синець на лівому стегні, які згідно висновку експерта №4188 від 16.10.2015 року,кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.
В подальшому, ОСОБА_4 , використовуючи допомогу ОСОБА_5 , підвівся з землі, після чого обидва потерпілих здійснили спробу втекти з місця нападу,однак ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , дії яких були направлені на реалізацію єдиного умислу на напад з метою заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, з метою подолати спробу втечі потерпілих і спробу потерпілих повернути раніше викрадене у них майно шляхом виклику допомоги, наздогнали потерпілих,повалили ОСОБА_4 на землю та ,застосовуючи фізичну силу, наносили удари руками і ногами в область голови і тіла потерпілого, а ОСОБА_5 в цей час вдалося втекти з місця нападу та викликати допомогу.
В результаті протиправних дій ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , ОСОБА_4 було спричинено наступні тілесні ушкодження: садна на лобі зліва, в правій лобно-скроневій області, в області кута нижньої щелепи зліва і справа, в області лівої щоки, в проекції правої лопатки, в поперекової області справа і зліва, в області лівого надпліччя, синці навколо обох очей, у лівій завушної області, в області противозавитка правої вушної раковини, в правій завушній області, в правій тім'яній області, синець з набряком м'яких тканин в області лівої вушної раковини, рана в області противозавитка лівої вушної раковини, які згідно висновку експерта №4189 від 16.10.2015 року, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.
Своїми діями ОСОБА_8 і ОСОБА_9 спричинили матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_4 на загальну суму 966 гривень 67 копійок,потерпілій ОСОБА_5 на загальну суму 13400 гривень.
В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 давати покази відмовились з посиланням на ст.63 Конституції України.
Всебічно вивчивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності,допустимості,достовірності,а сукупність зібраних доказів-з точки зору достатності та взаємозв*язку,суд прийшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні вказаного вище кримінального правопорушення.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 показав,що в ніч з 3 на 4 жовтня 2015 р.,приблизно о 00.25 год.,вони разом із цивільною дружиною ОСОБА_5 з вул.Іванова пішки прямували додому на вул.Суліми,назустріч їм йшли раніше не знайомі обвинувачені,як з*ясувало слідство, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .Вони розминулися,проте через кілька метрів обвинувачені розвернулися та наздогнали ОСОБА_12 і ОСОБА_13 , ОСОБА_10 схопив лівою рукою ОСОБА_13 за руку і сказав,що вона піде з обвинуваченими,а ОСОБА_12 вдарив кулаком правої руки в обличчя,від чого ОСОБА_12 впав.Підвівшись, ОСОБА_12 у відповідь вдарив ОСОБА_10 , ОСОБА_11 в цей час знаходився позаду ОСОБА_12 з пляшкою пива у руці.Мелах відчув удар у голову ззаду,впевнений,що його вдарив ОСОБА_11 ,оскільки інших осіб на місці подій не було,подальшого не пам*ятає,отямився у лікарні через кілька годин.При собі ОСОБА_12 до зустрічі з обвинуваченими мав паспорт,який знаходився у застібнутій кишені куртки,та телефон у правій кишені джинсів.Зі слів ОСОБА_13 йому відомо,що після втрати ним свідомості, обвинувачені затягнули його з тротуару на траву,били ногами, ОСОБА_11 обшукував ОСОБА_12 та забрав його речі,а ОСОБА_10 з рук ОСОБА_13 зняв каблучки. ОСОБА_13 вдалося покликати на допомогу,була викликана міліція,при затриманні у ОСОБА_10 вилучили каблучки Панкратової,у Аржавітіна-мобільний телефон Мелаха моделі «Алкател» вартістю 1000 гр., а на місці подій був знайдений його паспорт.Під час досудового розслідування ОСОБА_12 за фотознімками впізнав обвинувачених і впевнений,що саме ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вчинили напад на нього та ОСОБА_13 .
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні показала,що в ніч з 3 на 4 жовтня 2015 р.,приблизно о 00.15 год.,вони разом із чоловіком ОСОБА_4 із зупинки громадського транспорту пішки йшли додому на вул.Суліми,проходили по вул.Моторобудівників повз церкву,назустріч їм рухалися раніше не знайомі обвинувачені,як з*ясувало слідство, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .Вони розминулися,проте через кілька метрів ОСОБА_13 озирнулася і побачила,що обвинувачені прямують за ними.Коли ОСОБА_10 та ОСОБА_11 їх наздогнали, ОСОБА_10 схопив лівою рукою ОСОБА_13 за руку і сказав,що вона піде з обвинуваченими,а ОСОБА_12 вдарив кулаком правої руки в обличчя,від чого ОСОБА_12 впав.Підвівшись, ОСОБА_12 у відповідь вдарив ОСОБА_10 ,між ними почалася бійка, ОСОБА_11 в цей час схопив ОСОБА_13 за руки та утримував від втручання. ОСОБА_10 та ОСОБА_12 впали на землю, ОСОБА_12 знаходився зверху, ОСОБА_11 залишив ОСОБА_13 і підійшов до місця бійки,де вдарив ОСОБА_12 у голову ззаду в область потилиці,після чого ОСОБА_12 скотився на землю та був нерухомим.Панкратова підняла ОСОБА_12 , вони намагалися вийти на проїзну частину і зупинити машину задля допомоги,проте змогли подолати лише кілька метрів,коли ОСОБА_10 і ОСОБА_11 їх наздогнали, ОСОБА_10 схопив потерпілу за руки,а ОСОБА_11 почав битися з ОСОБА_12 .Аржавітін наніс ОСОБА_12 5-6 ударів,вони перечепилися через бордюр та вдвох впали на землю,після чого ОСОБА_12 вже був без тями і супротиву не чинив.Його,лежачого, ОСОБА_11 ,до якого приєднався і ОСОБА_10 ,били ногами по голові та верхній частині тіла,чому ОСОБА_13 намагалася завадити.Від ОСОБА_12 її відтягнув ОСОБА_10 ,який погрожував вбити ОСОБА_13 ,якщо вона не припинить кричати,він же схопив її за руки та стягнув з пальців чотири золоті каблучки загальною вартістю 4500 гр.,а з шиї зірвав золотий ланцюжок з кулоном у виді хрестика.Аржавітін в цей момент знаходився біля лежачого без тями Мелаха,обшукував його одяг,із кишені штанів витягнув мобільний телефон потерпілого. ОСОБА_10 сказав ОСОБА_13 ,що вона піде з ними,підняв їй футболку та стягнув бюстгальтер,вихопив з її руки жіночу сумку з речами,після чого ОСОБА_13 вже з відчаю вирвалася та побігла до будівлі технікуму,що розташована поруч,де кликала на допомогу.Жінка,що чергувала у цій будівлі,дверей не відчинила,проте міліцію викликала. Дочекавшись працівників міліції, ОСОБА_13 проїхала з ними на місце затримання обвинувачених,яких одразу впізнала,у рюкзаку ОСОБА_10 виявили її сумку з речами,у задній кишені його штанів виявили її золоті прикраси.У ОСОБА_11 виявили мобільний телефон Мелаха,а поблизу ОСОБА_11 на землі лежав паспорт потерпілого.В результаті цих подій вона отримала синці на нозі,на руках та в області передпліччя, ОСОБА_12 з місця події забрала швидка.На її думку,обвинувачені,зустрівши їх із ОСОБА_12 у пізній час в безлюдному місці і побачивши на ній золоті прикраси,вирішили ними заволодіти,саме тому переслідували її та ОСОБА_12 та без щонайменшого приводу його побили і забрали їхні речі.
За висновком експерта № 4188 від 12.10.2015 р.,садна на правому передпліччі,крововилив на лівому стегні у ОСОБА_5 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження,що утворились від дії тупих предметів,давність виникнення ушкоджень не протирічить строку,зазначеному в обставинах справи(а.с.42 т.2 )
За висновком експерта № 4189 від 12.10.2015 р.,садна на лобі зліва,в правій лобно-скроневій області,в області кута нижньої щелепи зліва та зправа,в області лівої щоки,в проекції правої лопатки,в поперековій області зправа та зліва,в області лівого надпліччя,крововиливи навколо обох очей,в лівій завушній області,в області проти завитка правої вушної раковини,в правій завушній області,в правій потиличній області,крововилив з набряком м*яких тканин в області лівої вушної раковини,рана в області проти завитка лівої вушної раковини у ОСОБА_4 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження,що утворились від дії тупих предметів,давність виникнення ушкоджень не протирічить строку,зазначеному в обставинах справи(а.с.43-44 т.2 )
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показала,що вона працює черговою в учбовому комбінаті ПАТ «Мотор-Січ»,в ніч з 3 на 4 жовтня 2015 р.знаходилася на добовому чергуванні.Після першої години ночі у дзвінок вхідних дверей подзвонила незнайома дівчина,котра кричала,що її пограбували та просила викликати міліцію,прибуття якої очікувала на вулиці.Міліція прибула через 10-15 хвилин,проте самих подій,що відбувалися на вулиці,свідок не спостерігала.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показав,що у жовтні 2015 р.,точну дату подій не згадує за їх давністю,він працював у ППС Шевченківського РВ ЗМУ,ніс службу разом з ОСОБА_16 та старшим групи ОСОБА_17 на ПА-43.Після опівночі був отриманий виклик про напад на дівчину та орієнтування на затримання двох чоловіків,відпрацьовуючи який,екіпаж попрямував на патрулювання вул.Магістральної.Здалека у світлі фар автомобіля вони побачили двох чоловіків,один з яких ніс на собі рюкзак,застібнутий не повністю,через що було видно ,як з рюкзака виглядала жіночка сумка,на обличчі у цього чоловіка була кров,тому було прийнято рішення затримати цих осіб для перевірки.Помітивши патрульний автомобіль,обвинувачені намагалися втекти,проте заблукали у посадці,шляхом переслідування одного з них затримав ОСОБА_16 ,а другого затримав ОСОБА_18 .Про затримання підозрілих осіб повідомили інший патрульний автомобіль,який за викликом поїхав до місця знаходження потерпілої жінки,а коли її доставили на місце затримання,вона одразу впізнала у затриманих нападників та пояснила,що нападники заволоділи особистими речами-сумкою,золотими каблучками,ланцюжком,мобільним телефоном,паспортом.На місце затримання була викликана слідчо-оперативна група,під час огляду затриманих слідчим, у одного з них на прізвище ОСОБА_10 виявили жіночу сумку,золоті вироби,а у іншого-мобільний телефон.
Допитаний у суді свідок ОСОБА_19 показав,що приблизно у жовтні 2015 р.він як інспектор роти ППС разом з ОСОБА_20 та ОСОБА_16 ніс службу по охороні громадського порядку на ПА-43,отримали повідомлення,що в районі пр.Моторобудівників вчинений напад на жінку та прикмети нападників,на автомобілі прослідували по вул.Магістральній,де здалека побачили двох чоловіків,котрими є обвинувачені,перегородили їм дорогу автомобілем,проте ці особи у різні боки кинулися в посадку тікати.Шляхом переслідування ОСОБА_16 затримав ОСОБА_10 , ОСОБА_18 наздогнав ОСОБА_11 ,котрий намагався сховатися у кущах,а побачивши у Гулі автомат «Калашнікова»,одразу добровільно здався.На місце затримання іншим патрульним автомобілем підвезли потерпілу,котра прямо вказала на затриманих як на нападників,була викликана слідчо-оперативна група,по прибутті якої слідчий виявив у Іотова рюкзак темного кольору,інших деталей не спостерігав,оскільки відійшов від місця огляду до патрульного автомобіля.
Свідок ОСОБА_21 в суді показав,що в період жовтня 2015 р.він працював інспектором патрульної служби Шевченківського РВ,ніс службу на ПА-43 у складі групи з працівниками міліції ОСОБА_20 та ОСОБА_17 .Патрульним екіпажем пізно вночі була отримана інформація від іншого наряду про розбійний напад на дівчину з прикметами нападників.Підозрювані особи,якими є обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ,були помічені у районі приватного сектору вул.Магістральної,привернули увагу тим,що у одного із них,а саме у Іотова,за плечима був рюкзак,на вид заповнений,та гематома зліва,що співпадало із отриманими екіпажем прикметами нападників,при наближенні патрульного автомобіля обвинувачені намагалися втекти,проте в результаті переслідування ОСОБА_10 був затриманий ОСОБА_16 ,а ОСОБА_11 був затриманий ОСОБА_17 .На місце подій викликали слідчо-оперативну групу,інший екіпаж підвіз потерпілу,в присутності понятих у затриманих вилучали речі,у ОСОБА_10 вилучали мобільний телефон та каблучку,інших подробиць свідок не пригадує за давністю подій.
Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні показала,що 04.10.2015 р.вона як спеціаліст у складі оперативно-слідчої групи знаходилася на добовому чергуванні,за викликом по лінії «102» вночі група виїжджала на огляд місця події по вул.Моторобудівників,де були виявлені сліди речовини бурого кольору,зроблені змиви,фотографії. Далі група прослідувала в місце,де знаходились затримані обвинувачені,які з кишень діставали два мобільні телефони,золоті прикраси.З місця події прослідували у райвідділ,де вона бачила хлопців-понятих.
Відповідно до протоколу огляду від 04.10.2015 р.з ілюстрованою таблицею,місцем події є ділянка місцевості напроти будівлі Міжнародного технічного центру «Мотор-Січ» по пр.Моторобудівників 44 в м.Запоріжжі,де на відстані 5 м.від бордюра на грунтовій поверхні газону виявлені сліди речовини бурого кольору,які упаковані та опечатані(а.с.1-3 т.2)
Згідно висновку експерта № 2521 від 04.11.2015 р.,кров ОСОБА_4 відноситься до групи О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВО(а.с.4 т.2)
Згідно висновку експерта № 2520 від 18.11.2015 р.,у змивах речовини бурого кольору,вилучених під час огляду місця події 04.10.2015 р.по АДРЕСА_4 ,виявлена кров,видова належність якої не встановлена через руйнування білка крові(а.с.5-6 т.2)
Як встановлено з протоколу затримання ОСОБА_8 від 04.10.2015 р.,під час його обшуку виявлено і вилучено сумка жіноча темно-сірого кольору,в які знаходяться гребінець,гаманець трьохкольоровий з грошовими коштами в сумі 319 гр.,блокнот червоного кольору,пудра чорного кольору,підводка для очей.
З правої задньої кишені джинсів виявлено і вилучено мобільний телефон марки «ALCATEL one touch» в корпусі білого кольору ІМЕІ НОМЕР_1 ,золоті вироби:4 каблучки з камінням,золотий ланцюг(а.с.7-8 т.2)
Як встановлено з протоколу затримання ОСОБА_9 від 04.10.2015 р.,під час його обшуку виявлено і вилучено з задньої правої кишені джинсів мобільний телефон «ALCATEL one touch» в корпусі чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_2 (а.с.
Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні показав,що в один із днів у вересні-жовтні 2015 р.він рано вранці повз Шевченківський райвідділ міліції йшов на зупинку громадського транспорту,з будівлі міліції вийшов співробітник та попросив його бути присутнім як понятого при огляді речей.В службовому кабінеті райвідділу свідок бачив обвинувачених,а також в його присутності та з іншим понятим оглядали особисті речі,з яких він пам*ятає жіночу сумку з гаманцем,золоті прикраси-ланцюжок та каблучки,кілька мобільних телефонів.Про ці події був складений протокол,який він підписав без зауважень(а.с.9-10 т.2 )
Як встановлено з протоколів пред*явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.10.2015 р.,потерпіла ОСОБА_5 вказала на фотознімки із зображенням ОСОБА_9 та ОСОБА_8 та пояснила,що зазначені особи 04.10.2015 р.вчинили напад на неї та її цивільного чоловіка(а.с.17-22 т.2)
Як встановлено з протоколів пред*явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.10.2015 р.,потерпілий ОСОБА_4 вказав на фотознімки із зображенням ОСОБА_9 та ОСОБА_8 та пояснив,що зазначені особи 04.10.2015 р.вчинили на нього напад та викрали майно(а.с.11-16 т.2)
Вилучений у ОСОБА_9 мобільний телефон «ALCATEL one touch» в корпусі чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_2 був оглянутий згідно протоколу від 05.10.2015 р.,встановлено,що наявні на корпусі телефону написи ІМЕІ НОМЕР_2 співпадають з написами на коробці від телефону,що зафіксовано на фото таблиці(а.с.23-25 т.2)
Постановою слідчого від 05.10.2015 р.вилучений у ОСОБА_9 мобільний телефон «ALCATEL one touch» в корпусі чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_2 визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні та переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_4 (а.с.26-27 т.2)
Вилучені у ОСОБА_8 сумка жіноча темно-сірого кольору,в якій знаходяться гребінець,гаманець трьохкольоровий з грошовими коштами в сумі 319 гр.,блокнот червоного кольору,пудра чорного кольору,підводка для очей,мобільний телефон марки «ALCATEL one touch» в корпусі білого кольору ІМЕІ НОМЕР_1 ,золоті вироби:4 каблучки з камінням,золотий ланцюг,були оглянуті згідно протоколу від 05.10.2015 р.,що зафіксовано на фото таблиці(а.с.28-32 т.2)
Постановою слідчого від 05.10.2015 р.вилучені у ОСОБА_8 сумка жіноча темно-сірого кольору,в які знаходяться гребінець,гаманець трьохкольоровий з грошовими коштами в сумі 319 гр.,блокнот червоного кольору,пудра чорного кольору,підводка для очей,мобільний телефон марки «ALCATEL one touch» в корпусі білого кольору ІМЕІ НОМЕР_1 ,золоті вироби:4 каблучки з камінням,золотий ланцюг,визнаний речовими доказами у кримінальному провадженні та передані на зберігання потерпілій ОСОБА_5 (а.с.33-34 т.2)
За висновком експерта № 2556 від 17.12.2015 р.,ринкова вартість мобільного телефону «ALCATEL one touch» модель 4032 D в корпусі білого кольору,на 04.10.2015 р.становить 950 гр., ринкова вартість мобільного телефону «ALCATEL one touch» модель 4032 D в корпусі чорного кольору,на 04.10.2015 р.становить 966 гр.67 коп.(а.с.37-41 т.2)
Аналізуючи наведене,суд дійшов до висновку,що викладені вище показання потерпілих та свідків,протоколи слідчих дій, висновки експертів,за змістом є логічними,послідовними,співпадають між собою, як в деталях, так і в цілому, протиріч не містять.
Суд не встановив підстав для обмовляння обвинувачених потерпілими та свідками,їх зацікавленості з результатах розгляду справи,а відтак,ці докази суд приймає до уваги та покладає в основу обвинувального вироку.
Перевіряючи правильність кваліфікації дій обвинувачених по ст.187 ч.2 КК України ,суд дійшов висновку про її грунтованість на законі,виходячи з наступного.
Як роз*яснив Пленум Верховного Суду України в п.6,12 Постанови № 10 від 06.11.2009 р. «Про судову практику справах про злочини проти власності», розбій як злочин проти власності (стаття 187 КК)- це напад з метою заволодіння чужим майном,поєднаний із насильством,небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства. Під нападом за статтею 187 КК слід розуміти умисні дії, спрямовані на негайне вилучення чужого майна шляхом застосування фізичного або психічного насильства, зазначеного в частині першій цієї статті. Розбій вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, або з погрозою застосування такого насильства, незалежно від того, заволоділа винна особа майном потерпілого чи ні.
Погроза застосування насильства при розбої полягає в залякуванні негайним застосуванням фізичного насильства,небезпечного для життя і здоров'я потерпілого (погроза вбити, заподіяти тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, легке тілесне ушкодження з розладом здоров'я чи незначною втратою працездатності, або вчинити певні дії, що у конкретній ситуації можуть спричинити такі наслідки.
Відтак, розбій є окремим спеціальним різновидом суспільно небезпечного діяння проти власності,яке складається з двох нерозривних, взаємозалежних дій: нападу і насильства, при цьому напад завжди пов*язаний із насильством або погрозою його застосування.
Зусилля нападника спрямовані насамперед проти особи потерпілого як власника майна,метою такого насильства є намір відразу подавити опір потерпілого й упередити його протидію нападу. Нападник обирає способи насильства, які самі по собі становлять реальну небезпеку для життя і здоров'я потерпілого у разі їх негайного застосування чи впродовж тривання нападу. В уяві нападника таке насильство забезпечує безперешкодний перехід чужого майна на його користь або уможливить його утримання, якщо воно вже у нього перебувало, насильство є інтенсивним, особа, яка його застосовує або погрожує ним, перебуває в агресивно-насильницькому стані, діє раптово і несподівано.
Із фактичних обставин даного кримінального провадження встановлено, що обвинувачені, у нічний час доби на безлюдній вулиці, діючи раптово і несподівано, інтенсивно застосували до потерпілих насильство, наслідком якого є встановлені у потерпілих висновками судово-медичних експертиз легкі тілесні ушкодження, що перебувають у причинному зв*язку із застосованим до них насильством під час нападу. Внаслідок застосування насильства обвинувачені унеможливили супротив з боку потерпілого Мелаха, без розриву у часі вчинили активні дії по заволодінню майном потерпілих, а також задля його утримання. Демонстративна агресивно-насильницька поведінка обвинувачених за своїм станом та характером дій являлася засобом впливу на потерпілих, що очевидно могло привести до наслідків, небезпечних їх для життя чи здоров*я. Аналіз характеру та послідовності дій обвинувачених, природа застосованого ними насильства у своїй сукупності свідчать, що вони, опинившись на місці події, цілеспрямовано переслідували потерпілих, одразу вчинили напад та застосували фізичне насилля, при цьому діяли агресивно, з метою подолати опір потерпілих та супротив при заволодінні їхнім майном, обрали для цього засіб, який відповідав цій меті. Застосоване ними насильство призвело до тілесних ушкоджень у обох потерпілих та втрати свідомості потерпілим ОСОБА_12 , такий характер дій нападників, як встановив суд, по суті є тими ознаками, які свідчать про розбій.
Судом були перевірені доводи захисників щодо виправдання обвинувачених з підстав недоведеності їх винуватості, проте вони не знайшли свого підтвердження, виходячи з наступного.
В обґрунтування позиції захисту в цій частині захисники вказували на те, що під час затримання обвинувачених їх огляд та вилучення майна, зазначеного у протоколах затримання, проводились без участі понятих та захисників, час складання протоколів затримання вказаний у них невірно, тому працівники міліції мали можливість підкласти речі, в подальшому визнані речовими доказами по кримінальному провадженню.
В судовому засіданні встановлено,що потерпіла ОСОБА_5 одразу після вчинення на потерпілих нападу викликала міліцію, повідомила прикмети нападників та викрадених речей, на розшук яких були спрямовані два екіпажі патрульних автомобілів. По цим прикметам обвинувачені були затримані неподалік від місця злочину, потерпіла прямо вказала на них як на осіб, що вчинили розбійний напад. Свідки ОСОБА_20 , ОСОБА_18 , ОСОБА_16 , ОСОБА_24 в суді показали, що безпосередньо на місці затримання у обвинувачених були виявлені речі, за ознаками схожі на викрадені у потерпілих, які вилучались слідчим в присутності понятих.
Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні показав, що він та інший понятий були присутні під час вилучення речей у обвинувачених після їх затримання, а потерпілі в судовому засіданні показали, що після затримання обвинувачених у останніх вилучили всі викрадені речі.
Таким чином, повністю спростовані припущенні захисту про те, що під час затримання обвинувачених працівниками міліції їм,були підкладені речі, раніше викрадені у потерпілих, а їх вилучення проводилось без участі понятих.
Припущення захисту про те,що понятий ОСОБА_25 ,якщо і був присутній у райвідділі,то не раніше ніж о 06.42 год.,коли сходило сонце, фактичним обставинам справи не відповідає,оскільки ОСОБА_25 в судовому засіданні показав,що був запрошений 04.10.2015 р.у райвідділ рано вранці, без посилань на природні явища,протоколи затримання обвинувачених складені о 04.50 год.відносно ОСОБА_11 та 04.51 год.відносно ОСОБА_10 ,що повністю збігається із показами ОСОБА_26 .
Протоколи затримання обвинувачених підписані слідчим, понятими, обвинуваченими та захисниками без зауважень, час фактичного затримання обвинувачених ніким з учасників кримінального провадження не оспорювався, незаконність дій слідчого під час затримання обвинувачених та здійснення їх обшуку учасниками кримінального провадження в порядку ст.206,303 КПК України не оскаржувалась.
Крім того, за змістом ч.4 ст.208 КПК України підозрюваному роз*яснюється право мати захисника та негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування.
Згідно протоколу затримання обвинувачених, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 таке право було роз*яснено та від них клопотань про участь захисника не надходило, відповідно до ст.52 ч.2 КПК України, участь захисника у вказаному провадженні не була обов*язковою.
За положеннями п.3 ч.1 ст.49 КПК України після затримання обвинувачених слідчий прийняв рішення про залучення до кримінального провадження захисників з тих підстав, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисників, а затримані особи їх не залучили, про що 04.10.2015 р. був повідомлений Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Запорізькій області.
Відтак, порушення права на захист при затриманні ОСОБА_10 та ОСОБА_11 судом не встановлено.
Посилання захисту на те,що під час затримання ОСОБА_11 працівниками міліції йому були заподіяні тілесні ушкодження до самих подій кримінального правопорушення відношення не має,об*єктивними даними ці обставини не підтверджені,дії працівників міліції по законності затримання ОСОБА_11 ним та його захисником не оскаржувались.
Крім того,захисники вважають, що у кримінальному провадженні відсутня потерпіла сторона, оскільки у реєстрі матеріалів до обвинувального акту відсутні процесуальні рішення щодо визнання ОСОБА_12 та ОСОБА_13 потерпілими по даному кримінальному провадженню.
Згідно ч.1,2 ст.55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
Права та обов*язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілому вручається пам*ятка про права та обов*язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
З реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається,що 04.10.2015 р. від ОСОБА_5 слідчим Шевченківського ВП була прийнята заява про вчинене кримінальне правопорушення та повідомлено про права та обов*язки (п.1,10 розділу І), 05.10.2015р. слідчим Шевченківського ВП було повідомлено про права та обов*язки потерпілого ОСОБА_4 (п.15 розділу І), з цього часу у ОСОБА_5 та ОСОБА_4 виникли права та обов*язки потерпілих по даному кримінальному провадженню.
За таких обставин, прийняття будь-яких процесуальних рішень про визнання ОСОБА_13 та ОСОБА_12 потерпілими кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Перевіряючи посилання захисту на відсутність належного впізнання потерпілими особи обвинувачених, суд встановив наступне.
Згідно протоколу від 04.10.2015 р. пред*явлення особи для впізнання за фотознімками, потерпіла ОСОБА_13 вказала на фотознімки обвинуваченого ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , яких впізнала як особу, що вчинила напад на неї та Мелаха.
05.10.2015 р. згідно протоколу пред*явлення особи для впізнання за фотознімками, в період часу з 10.20 год. до 10.40 год. потерпілий ОСОБА_12 вказав на фотознімок № 4 із зображенням обвинуваченого ОСОБА_11 , якого впізнав як особу, що вчинила напад на нього та викрала майно.
05.10.2015 р. згідно протоколу пред*явлення особи для впізнання за фотознімками,в період часу з 10.50 год. до 11.20 год. потерпілий ОСОБА_12 вказав на фотознімок № 1 із зображенням обвинуваченого ОСОБА_10 , якого впізнав як особу, що вчинила напад на нього та викрала майно.
До цього протоколу додається довідка про те,що на фото № 1 міститься зображення ОСОБА_9 .
Відповідність фотознімків певної особи зазначеним у протоколі відомостям не протирічить,тому впізнання потерпілим ОСОБА_12 особи нападника ОСОБА_10 за фотознімками проведено належним чином,зміст довідки до протоколу з технічною помилкою доказового значення показів потерпілого ОСОБА_12 у вказаному протоколі не спростовує.
Також позиція захисту була обґрунтована посиланням на інформацію Шевченківського ВП про те, що за даними журналу обліку осіб, що доставляються, запрошуються або відвідують зазначений підрозділ, потерпілі ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та поняті вказані у протоколах слідчих дій, як особи, що відвідували у відповідні дні приміщення Шевченківського ВП, не зазначені.
Згідно Наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про організацію діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, направленої на захист інтересів суспільства і держави від протиправних посягань» № 181 від 28.04.2009 р.(розділ ОСОБА_27 -Контроль за здійсненням пропускного режиму та охороною адміністративних будинків ОВС, ІТТ),черговий зобов*язаний здійснювати контроль за несенням служби і веденням журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених.
Відсутність записів про відвідування райвідділку потерпілими та іншими особами, котрі залучались понятими для проведення слідчих дій, у зазначеному журналі, не є підставою для визнання протоколів слідчих дій недопустимими доказами, оскільки потерпілі та свідок ОСОБА_25 підтвердили факт відвідування Шевченківського ВП та проведення зазначених у відповідних протоколах слідчих дій з їхньою участю,ці обставини нічим об*єктивно не спростовані, а відсутність контролю з боку чергового за належним веденням вказаного вище журналу вказує на недолік у діловодстві чергової частини даного підрозділу,проте не є підставою для недопустимості доказів.
Судом були перевірені доводи захисту про невідомі обставини складання протоколів огляду предметів та встановлено наступне.
05.10.2015 р. слідчий СВ Шевченківського ВП в присутності понятих та за участю потерпілої ОСОБА_13 провів огляд предметів, а саме жіночої сумки з речами, про що був складений протокол огляду предметів з підписами учасників з ілюстрованою таблицею до протоколу.
05.10.2015 р. слідчий СВ Шевченківського ВП на підставі ч.7 ст.223 КПК України провів огляд предметів, а саме мобільних телефонів, про що був складений протокол огляду предметів з ілюстрованою таблицею до протоколу.
Постановами слідчого від 05.10.2015 р. оглянуті згідно вказаних протоколів предмети були долучені до кримінального провадження речовими доказами та передані на зберігання потерпілим.
Суд не встановив обставин очевидної недопустимості вказаних доказів та приймає їх до уваги при постановленні вироку.
Позиція захисту щодо недопустимості як доказу висновку експерта № 2556 від 17.12.2015 р. про визначення ринкової вартості мобільних телефонів потерпілих ґрунтується на тому,що слідчий,призначивши по справі таку експертизу,не направив на дослідження експерту безпосередньо мобільні телефони,а відтак,на думку захисників, експерт не мав змоги оцінити фізичний знос цих виробів,що є однією із задач товарознавчого дослідження.
Перевіривши доводи захисників в цій частині,суд встановив таке.
Постановою слідчого від 03.12.2015 р.по справі була призначена товарознавча експертиза,проведення якої доручено експертам Запорізького НДІКЦ МВС України.
На вирішення експерта було поставлено питання про те,яка ринкова вартість на момент 04.10.2015 р.мобільного телефону «Alkatel one touch» модель 4032 D в корпусі білого кольору та мобільного телефону «Alkatel one touch» модель 4032 D в корпусі чорного кольору,які були придбані у квітні 2015 р.та перебували в експлуатації із зазначеного часу.
Згідно висновку експертизи від 17.12.2015 р.,експерт у дослідницькій частині описав,що ним при проведенні дослідження був застосований порівняльний метод,який базується на визначені ринкової вартості об*єкта дослідження за допомогою порівняння інформації про ціни продажу подібного майна,виявлення пропозицій аналогів продаж,які за своїми характеристиками порівнюються з показниками досліджуваного об*єкта,порівняння продаж та пропозицій забезпечує основу для розрахунків вартості,яка наближається до ринкової вартості об*єктів досліджень.
Експертом у висновку вказана формула,за якою розрахувалась середня вартість об*єктів дослідження,що включає у себе суму цін,поділених на їх кількість.
Фізичний знос виробу вказаний експертом як один з чинників,що характеризує погіршення властивостей виробу,проте він не є складовою формули,за якою експертом визначена ринкова вартість зазначених у експертному дослідженні об*єктів.
Відтак,висновок експерта не викликає сумнівів у його достовірності,у ньому надані відповіді на поставлені питання за результатами дослідження з використанням спеціальних знань експерта у галузі товарознавства,тому підстав для недопустимості цього доказу суд не встановив,доказами захисту інша вартість мобільних телефонів не підтверджена.
Захистом також були поставлені під сумнів обставини отримання потерпілим ОСОБА_12 тілесних ушкоджень,вказаних у висновку експерта № 4189,саме 04.10.2015 р.за тих обставин, які вказані у обвинувальному акті.
В обґрунтування такої позиції захисники посилалися на те,що згідно довідки №343 від 06.06.2016 р.,виданої КУ МКЛЕтаШМД,04.10.2015 р.Мелах він був доставлений бригадою швидкої допомоги, в приймально-діагностичному відділені встановлений діагноз:алкогольне сп*яніння,самовільно залишив ПО.
За даними експертного висновку № 4189, 04.10.2015 р., ОСОБА_12 був оглянутий у травмпункті КУ МКЛЕтаШМД нейрохірургом із встановленням діагнозу:забій м*яких тканин правої тім*яної області та вушної раковини,алкогольне сп*яніння;оглянутий черговим лікарем спецтравми,діагноз:алкогольне сп*яніння клінічно.
Обставини заподіяння потерпілому ОСОБА_12 тілесних ушкоджень були перевірені в судовому засіданні і фактичне їх заподіяння 04.10.2015 р. спільними діями обвинувачених сумнівів не викликає.
Так,сам потерпілий ОСОБА_12 в суді показав,що 04.10.2015 р.на нього та ОСОБА_13 вчинили напад раніше незнайомі ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ,у бійці йому наносили численні удари,в тому числі по голові,в певний момент він втратив свідомість та отямився лише у приймальному відділенні лікарні,куди був доставлений швидкою. Оскільки йому ніякої медичної допомоги не надали,він залишив лікарню,а наступного дня з*явився для госпіталізації.
Потерпіла ОСОБА_13 в суді показала,що під час вчинення розбійного нападу обвинувачені наносили численні удари Мелаху, навіть коли він вже втратив свідомість, через що з місця події його забрала швидка та доставила у лікарню.
Зазначені обставини повністю узгоджуються із змістом як довідки,на яку посилаються захисники, так і з висновком експерта.
Так,потерпілий ОСОБА_12 не заперечував, що на момент нападу він був у стані алкогольного сп*яніння,проте легкої форми, вжив під час заходу, який вони з ОСОБА_13 відвідували,приблизно 150 гр. алкогольного напою.
Ці відомості зафіксовані як у довідці первинного огляду ОСОБА_12 у приймальному відділені ОСОБА_28 , так і у висновку експерта,який брав до уваги усі відомості щодо стану здоров*я Мелаха.
Під час обстеження ОСОБА_12 судово-медичним експертом 05.10.2015 р. були виявлені та зазначені у експертному висновку усі наявні у потерпілого видимі зовнішні тілесні ушкодження.
Жодних інших тілесних ушкоджень, аніж виявлені вже під час первинного огляду, експертом не виявлено, давність їх виникнення не протирічить строку, встановленому по справі.
За обставинами ,встановленими в судовому засіданні,04.10.2015 р.Мелаху наносили удари обидва обвинувачені в область голови,обличчя,від яких потерпілий падав,а також обвинувачені продовжували завдавати ударів йому,лежачому.
Виявлені у потерпілого ОСОБА_12 тілесні ушкодження :садна в області голови,обличчя,логічно є наслідком заподіяння йому ударів обвинуваченими в область голови та обличчя,садна в області лопатки,надпліччя,поперековій області могли виникнути в результаті нанесення йому обвинуваченими ударів руками та ногами по голові і тілу,як про це пояснила потерпіла ОСОБА_13 .
Інших об*єктивних даних,які б вказували на можливість отримання потерпілим ОСОБА_12 тілесних ушкоджень до нападу або після затримання обвинувачених,по справі не встановлено,а припущення про це з боку захисту не викликають жодних розумних сумнівів.
Захистом також ставилися під сумнів покази потерпілої ОСОБА_13 щодо заподіяння їй тілесних ушкоджень під час нападу,яких вона зазнала від дій обвинуваченого ОСОБА_10 , котрий із застосуванням фізичної сили хапав її за руки, оскільки, на думку захисту, у ОСОБА_13 експертом не виявлено пошкоджень на руках.
За висновком експерта № 4188 від 12.10.2015 р.,у ОСОБА_13 під час обстеження на задній поверхні в нижній третині правого передпліччя виявлені садна невизначеної форми, давність виникнення яких не протирічить строку,встановленому у справі.
Передпліччя -це частина руки від кисті до ліктя, яка складається з променевої та ліктьової кісток, розташоване між ліктьовим суглобом і кистю.
Виявлені у ОСОБА_13 тілесні ушкодження очевидно розташовані на руці,тому доводи захисту в цій частині надумані.
Протиріч у показах потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в судовому засіданні не встановлено, покази ОСОБА_13 є більш змістовними, оскільки ОСОБА_12 пояснив фактично про початок злочинних дій обвинувачених, в процесі нападу отримав травму голови та втратив свідомість,частково перебіг подій йому відомий зі слів ОСОБА_13 .
Посилання захисту на відсутність збігу крові, вилученої з місця події,з кров*ю потерпілого ОСОБА_12 ,не спростовує жодного з доказів обвинувачення,оскільки вилучення під час огляду місця події речовини бурого кольору,яка за висновком експерта № 2520 від 18.11.2015 р.є кров*ю людини, підтверджує покази потерпілих та свідків про місце вчинення злочину та завдання під час нападу потерпілому ОСОБА_12 тілесних ушкоджень,а визначення її групової належності та порівняння із кров*ю потерпілого ОСОБА_12 виявилося неможливим через об*єктивні причини,у зв*язку з руйнуванням структури білка.
Захистом також ставилося питання про втрату доказового значення висновком товарознавчої експертизи та протоколами огляду речей,які постановами слідчого від 05.10.2015 р. були визнані речовими доказами,з посиланням на приписи ч.2 ст.86,ч.12 ст.290 КПК України.
Така позиція захисту була мотивована тим,що стороні захисту не відкривались вказані речі з можливістю їх оглянути та відтворити, тому неможливо використовувати відомості,які містяться у невідкритих речах, протоколах і висновку експертизи відносно цих речей,як докази.
Перевіряючи доводи захисту про це,суд встановив наступне.
Відповідно до змісту ч. 2 і 3 ст. 290 КПК України, прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні , і можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді, у тому числі будь-яких доказів,які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого,або сприяти пом*якшенню покарання.
Сторони кримінального провадження зобов*язані письмово підтвердити протилежній стороні факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів(ч.6 ст.290 КПК)
Згідно п.72-75 розділу І Реєстру матеріалів досудового розслідування по даному кримінальному провадженню,11.03.2016 р. слідчий СВ Шевченківського ВП повідомив обвинувачених та захисників про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження,а також надав доступ до матеріалів кримінального провадження.
Будь-які діЇ або бездіяльність слідчого чи прокурора в порядку ст.303 КПК України з приводу ненадання їм доступу до матеріалів кримінального провадження або речових доказів захисниками та обвинуваченими не оскаржувались,судових рішень з цього питання не надано.
Відтак,у суду відсутні об*єктивні дані про те,що стороні захисту при завершенні досудового розслідування матеріали кримінального провадження відкривались не в повному обсязі,без надання доступу до речових доказів.
В судовому засіданні суд в порядку ч.2 ст.349 КПК України за клопотанням сторони обвинувачення дослідив протоколи огляду речових доказів, постанови про їх доручення до матеріалів кримінального провадження та висновок товарознавчої експертизи.
Самі по собі речові докази,які є предметом злочинного посягання,іншої інформації щодо предмету доказування у кримінальному провадженні не містять, учасниками кримінального провадження не заявлялося клопотань про безпосередній огляд речових доказів в судовому засіданні.
З урахуванням викладеного суд не встановив підстав визнати речові докази недопустимими,так само як і похідні від них протоколи слідчих дій та експертний висновок,тому суд допускає їх як доказ при винесені вироку.
З урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин,які перевірені доказами,суд прийшов до висновку про те,що винуватість ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення доведена в повному обсязі.
Дії ОСОБА_8 та ОСОБА_9 суд кваліфікує за ст.187 ч.2 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном,поєднаний із застосування насильства,небезпечного для життя чи здоров*я особи,яка зазнала нападу(розбій),вчинений за попередньою змовою групою осіб.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 ,суд бере до уваги ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення,яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином,та враховує відомості про особу обвинуваченого:має постійне місце проживання,характеризується задовільно, на обліках у ЗОНД та ЗОПБ не перебуває,одружений,однак раніше судимий,не працював.
Обставин,які пом*якшують або обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_10 ,суд не встановив.
З урахуванням всіх цих обставин у сукупності з відомостями про особу обвинуваченого ОСОБА_10 , його ставлення до скоєного, вчинення злочину через короткий термін після звільнення з місць відбування покарань,відсутність каяття,що вказує на свідоме ігнорування суспільних норм та правил поведінки, суд прийшов до висновку, що обвинувачений не бажає ставати на шлях виправлення,висновків для себе не зробив,має стійку орієнтацію на вчинення протиправних дій та існування за рахунок доходів,отриманих злочинним шляхом.З метою виправлення та запобігання вчиненню нових правопорушень,обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на максимальний строк з реальною ізоляцією від суспільства,що є необхідним та достатнім задля досягнення цілей кримінального покарання та убезпечення суспільства від його протиправних посягань,узгоджується з позицією потерпілих щодо суворого покарання обвинувачених .
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_9 ,суд бере до уваги ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення,яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином,та враховує відомості про особу обвинуваченого:має постійне місце проживання,характеризується задовільно, на обліках у ЗОНД та ЗОПБ не перебуває, раніше судимий,не працював.
Обставин,які пом*якшують або обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_11 ,суд не встановив.
З урахуванням всіх цих обставин у сукупності з відомостями про особу обвинуваченого ОСОБА_11 ,його ставлення до скоєного, вчинення злочину через короткий термін після звільнення з місць відбування покарань,відсутність каяття,що вказує на свідоме ігнорування суспільних норм та правил поведінки, суд прийшов до висновку, що обвинувачений не бажає ставати на шлях виправлення,висновків для себе не зробив,має стійку орієнтацію на вчинення протиправних дій та існування за рахунок доходів,отриманих злочинним шляхом.З метою виправлення та запобігання вчиненню нових правопорушень,обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на максимальний строк з реальною ізоляцією від суспільства,що є необхідним та достатнім задля досягнення цілей кримінального покарання та убезпечення суспільства від його протиправних посягань,узгоджується з позицією потерпілих щодо суворого покарання обвинувачених .
За змістом обвинувального акта,по справі наявні судові витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № 2556 від 17.12.2015 р.у розмірі 184 гр.14 коп.,відшкодування яких передбачено ст.118,122 КПК України.
При постановленні обвинувального вироку такі витрати у повному обсязі суд стягує з обвинувачених у дохід держави у рівних частках з кожного по 92 гр.07 коп.(з розрахунку 184 гр.14 коп.:2)
Цивільний позов потерпілими не заявлено.
Відповідно до ст.100 КПК України,речові докази,які залишені на відповідальному зберіганні потерпілих,залишаються їм за належністю.
Запобіжний захід відносно обвинувачених у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили доцільно залишити без змін.
Керуючись ст.368,374,392 КПК України,суд-
Визнати винуватим ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді позбавленні воли строком на десять років з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна,крім житла.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з 04.10.2015 р.з 02.00 годин згідно протоколу затримання.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України у строк покарання обвинуваченого ОСОБА_8 зарахувати строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили,запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_8 залишити тримання під вартою.
Визнати винуватим ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді позбавленні воли строком на десять років з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна,крім житла.
Строк відбування покарання ОСОБА_9 рахувати з 04.10.2015 р. з 02.00 годин згідно протоколу затримання.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України у строк покарання обвинуваченого ОСОБА_9 зарахувати строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили,запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_9 залишити тримання під вартою.
Речові докази:
-сумку жіночу темно-сірого кольору,гребінець,гаманець трьохкольоровий з грошовими коштами в сумі 319 гр.,блокнот червоного кольору,пудру чорного кольору,підводку для очей,мобільний телефон марки «ALCATEL one touch» в корпусі білого кольору ІМЕІ НОМЕР_1 ,золоті вироби:4 каблучки з камінням,золотий ланцюг,які належать потерпілій ОСОБА_5 ,залишити їй за належністю;
-мобільний телефон «ALCATEL one touch» в корпусі чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_2 , який належить потерпілому ОСОБА_4 ,залишити йому за належністю.
Стягнути з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,паспорт НОМЕР_3 виданий 21.02.2012 р.Бердянським МВ ГУМВС України в Запорізькій області,проживає в АДРЕСА_1 ,у дохід держави судові витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № 2556 від 17.12.2015 р.у сумі 92 гривні 07 копійок.
Стягнути з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,паспорт НОМЕР_4 виданий 15.12.2007 р.Шевченківським РВ ГУМВС України в Запорізькій області,проживає в АДРЕСА_3 ,у дохід держави судові витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № 2556 від 17.12.2015 р.у сумі 92 гривні 07 копійок.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після його проголошення,засудженим,який тримається під вартою,в той самий строк з моменту отримання копії вироку.
Учасники кримінального провадження мають право отримати копію вироку негайно після його проголошення,особам,які не були присутні при проголошенні вироку,його копія не пізніше наступного дня буде направлена поштою.
Суддя ОСОБА_1