Справа № 336/890/16-ц
пр.2/336/1082/2016
05 липня 2016 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запорожжя у складі:
головуючого судді Наумова О.О.,
при секретарі Сергієнко С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі цивільну суду справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, третя особа: ОСОБА_3, про зняття арешту з майна, -
Позивачі звернулись до суду із зазначеним позовом (яка була уточнена), в позовній заяві зазначають, що на підставі договору купівлі-продажу, посвідченому приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_4 27.11.2009 під реєстровим № 2832 мені, ОСОБА_1, належить 2/3 частини АДРЕСА_1, а ОСОБА_2 1/3 частина цієї квартири (прізвище Кондратьєва змінено на прізвище ОСОБА_2 у зв'язку із реєстрацією шлюбу з ОСОБА_1). Відомості про їх право приватної спільної часткової власності підтверджено Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно. Попри це, постановою державного виконавця Шевченківського ВДВС ЗМУЮ ОСОБА_5 від 15.11.2012 р., винесеній у виконавчому провадженні ВП № 28477226 було накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 Як зазначено в постанові, вона прийнята для забезпечення виконання рішення суду та на підставі ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження». Дане виконавче провадження було відкрито на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18.11.2008 р. у справі про стягнення з ОСОБА_1, на користь ОСОБА_6 аліментів на утримання дитини ОСОБА_7. ОСОБА_1, виконує вище зазначене рішення суду про стягнення аліментів в добровільному порядку, заборгованості зі сплати аліментів не має, навіть існує переплата. Про існування Постанови про накладення арешту на все майно ОСОБА_1, дізнався від нотаріуса у грудні 2015 року, коли звернувся з проханням оформити договір купівлі-продажу квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_2, співвласником якої є він. Від Шевченківського ВДВС ЗМУЮ копії Постанови про накладення арешту не отримував. Після того, як ОСОБА_1, дізнався про існування Постанови про арешт майна, він звернувся до Шевченківського ВДВС ЗМУЮ із заявою про зняття арешту з майна. Листом № 495/13 від 12.01.2016 р. Шевченківський ВДВС ЗМУЮ йому повідомив, що його заява не підлягає задоволенню і відповідно до ч.5 ст.60 ЗУ «Про виконавче провадження» у випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна може бути знятий за рішенням суду. Постанова про накладення арешту на все майно порушує його права, як власника, щодо вільного володіння, користування, розпоряджання своїм майном. Попри це постанова ВП № 28477226 від 15.11.2012 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, прийнята Шевченківським відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції не містить зазначень суми боргу, виконавчого збору, інших витрат. Немає в ній зазначення про суму майна, на яке накладений арешт. Це вказує на невідповідність цієї постанови вищенаведеним вимогам ст.ст. 52, 57 ЗУ «Про виконавче провадження». На підставі цієї постанови 15.11.2012 р. до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 13253917 внесено запис про арешт нерухомого майна - квартири АДРЕСА_3. Арешт цієї квартири також є незаконним. ОСОБА_1, не має заборгованості зі сплати аліментів і продовження перебування квартири під арештом є безпідставним. Крім того, ОСОБА_2, не має жодних майнових обов'язків перед ОСОБА_6 і ОСОБА_7 взагалі, і боргів у виконавчому провадженні № 28477226, яке знаходиться у провадженні Шевченківського ВДВС ЗМУЮ. Накладення арешту на її частку квартири АДРЕСА_4 є свавільним та грубим порушенням її права власності.
Позивачі просять зняти арешт, накладений Шевченківським відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.11.2012 р. в рамках ВП № 28477226 на все майно, що належить ОСОБА_1, в тому числі й на квартиру № 64, по вулиці Криворізька, будинок 35. у м. Запоріжжі та стягнути на їх користь понесені ними судові витрати.
Позивачі в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити, в подальшому надали заяву про розгляд справи без їх участі (а.с.66,68).
Представник відповідача в судовому засідання проти позовних вимог не заперечував, визнає в повному обсязі, в подальшому надав заяву про розгляд справи без їх участі (а.с.69).
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, про дату та час слухання справи була повідомлена належним чином, причина не явки суду не відома (а.с.12, 16, 28, 34, 51, 64).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку із неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, не здійснюється згідно ч.2 ст. 197 ЦПК України.
Суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін в загальному порядку, передбаченому цивільно-процесуальним законодавством. На підставі ст. 174 ЦПК України, суд приймає визнання відповідачем позову, яке не суперечить змісту закону та не порушує права сторін, тому ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу, посвідченому приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_4 27.11.2009 під реєстровим № 2832 ОСОБА_1, належить 2/3 частини АДРЕСА_1, а ОСОБА_2 1/3 частина цієї квартири Прізвище Кондратьєва змінено на прізвище ОСОБА_2 у зв'язку із реєстрацією шлюбу з ОСОБА_1. Відомості про їх право приватної спільної часткової власності підтверджено Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.44-46). Відповідно до ст. 41 Конституції України право приватної власності є непорушним. Позивачі мають право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і не можемо бути протиправно позбавлені права власності на вищевказану квартиру. Попри це, постановою державного виконавця Шевченківського ВДВС ЗМУЮ ОСОБА_5 від 15.11.2012 р., винесеній у виконавчому провадженні ВП № 28477226 було накладено арешт на все майно, що належить - ОСОБА_1 (а.с.3, зворотна сторінка). Як зазначено в постанові, вона прийнята для забезпечення виконання рішення суду та на підставі ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження». Дане виконавче провадження було відкрито на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18.11.2008 р. у справі про стягнення з ОСОБА_1, на користь ОСОБА_6 аліментів на утримання дитини ОСОБА_7. ОСОБА_1, виконує вище зазначене рішення суду про стягнення аліментів в добровільному порядку, заборгованості зі сплати аліментів не має, що підтверджується довідкою № 495/03/7-60 виданою 11.02.2016 р. старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС ЗМУЮ ОСОБА_5 (а.с.5). Про існування Постанови про накладення арешту на все майно ОСОБА_1, дізнався від нотаріуса у грудні 2015 року, коли звернувся з проханням оформити договір купівлі-продажу квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_2. Від Шевченківського ВДВС ЗМУЮ копії Постанови про накладення арешту він не отримував. Після того, як ОСОБА_1, дізнався про існування Постанови про арешт майна, він звернувся до Шевченківського ВДВС ЗМУЮ із заявою про зняття арешту з майна. Листом № 495/13 від 12.01.2016 р. Шевченківський ВДВС ЗМУЮ повідомив, що його заява не підлягає задоволенню і відповідно до ч.5 ст.60 ЗУ «Про виконавче провадження» у випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна може бути знятий за рішенням суду (а.с.4). Постанова про накладення арешту на все майно порушує його права, як власника, щодо вільного володіння, користування, розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч.6 ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження» стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом. Як передбачено частинами 3 та 3 ст. 57 вказаного Закону постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, арешт на майно може бути накладений у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.
Попри це постанова ВП № 28477226 від 15.11.2012 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, прийнята Шевченківським відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції не містить зазначень суми боргу, виконавчого збору, інших витрат. Немає в ній зазначення про суму майна, на яке накладений арешт. Це вказує на невідповідність цієї постанови вищенаведеним вимогам ст.ст. 52, 57 ЗУ «Про виконавче провадження».
На підставі цієї постанови 15.11.2012 р. до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 13253917 внесено запис про арешт нерухомого майна - квартири АДРЕСА_3 (а.с.45).
Арешт цієї квартири також є незаконним з огляду на положення ст.ст. 52, 57 ЗУ «Про виконавче провадження». ОСОБА_1, не має заборгованості зі сплати аліментів і продовження перебування квартири під арештом є безпідставним.
Згідно ст. 60 ЗУ «Про виконавче провадження», у випадку незавершеного виконавчого провадження арешт з майна може бути знятий за рішенням суду. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладання арешту на майно боржника.
ОСОБА_2, не має жодних майнових обов'язків перед ОСОБА_6 і ОСОБА_7 і боргів у виконавчому провадженні № 28477226, яке знаходиться у провадженні Шевченківського ВДВС ЗМУЮ. Накладення арешту на її частку квартири АДРЕСА_4 є порушенням її права.
Статтею 391 ЦК України передбачено право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.
Відповідно до ч.2 ст. 114 ЦПК України, позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
Дослідивши надані позивачем письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі на зазначених підставах.
Керуючись ст. ст. 3, 15, 114,119-120 ЦПК України, ст. 30 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, ст. ст. 15, 16, 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 52, 57, 60 ЗУ «Про виконавче провадження», суд, -
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, третя особа: ОСОБА_3, про зняття арешту з майна, - задовольнити у повному обсязі.
Зняти арешт, накладений Шевченківським відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.11.2012 р. в рамках ВП № 28477226 на все майно, що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, НОМЕР_2 виданий Шевченківським РВ УМВС України в Запорізькій області), в тому числі й на квартиру № 64, по вулиці Криворізька, будинок 35. у м. Запоріжжі.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області шляхом по-дання через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя, який ухвалив оскаржуване рішення, протягом 10 днів з дня його проголошення, апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час про-голошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.О. Наумов