справа № 336/1716/16-ц
2/336/1383/16
6 липня 2016 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Зарютіна П.В.
при секретарі - Чернишовій І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, орган опіки та піклування - орган місцевого самоврядування, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси неповнолітньої особи- районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району, про усунення перешкод у вихованні дитини та визначення способу участі батька у її вихованні та у спілкуванні з нею, -
Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом, у якому вказав, що він та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі з 15.08.2009 року, проте рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25.09.2012 року шлюб між сторонами розірваний.
Дитина сторін - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишився проживати з матір'ю - відповідачем.
Натомість ОСОБА_2 чинить йому перешкоди у спілкуванні та вихованні сина, ухиляється від домовленості про побачення з дитиною, через що позивач не може зустрітитися з дитиною.
На підставі викладеного позивач просить суд усунути йому перешкоди у реалізації належного йому права на спілкування з сином і на участь у його вихованні наступним чином: зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди позивачу спілкуватися із сином ОСОБА_4 та виховувати його без присутності ОСОБА_2 або третіх осіб з її боку в наступні дні - за місцем проживання дитини або позивача чи в іншому узгодженому сторонами місці у суботу кожного тижня з 11-00 години до 15-00 години, - за місцем проживання позивача або в місці його літнього відпочинку в межах України два тижні сумарно під час літніх канікул, - за місцем проживання позивача щороку з 16-00 години до 20-00 години в дні його народження 3 червня, - щоденно по телефону без участі в розмові ОСОБА_2 або третіх осіб з її боку; у разі якщо у визначений для спілкування і виховання день з будь-яких причин зустріч не відбулась, вона компенсується зустріччю в інший день, узгоджений позивачем та відповідачем протягом двох тижнів; в дні, коли зустрічі з дітьми відбуваються за місцем проживання позивача, він забирає дитину за місцем її реєстрації або проживання і повертає за місцем проживання дитини, а ОСОБА_2 зобов'язана не перешкоджати йому в цьому.
У судовому засіданні позивач та його представник наполягли на заявленому позові за вищевказаними підставами, а відповідач та її представник позов визнали частково, погоджуючись на щотижневе спілкування відповідача із сином у спосіб, визначений висновком районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району.
Всебічно з'ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
Відповідно до положень ст.ст. 153 , 157 , 158 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.
За заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.
Як передбачено ст. 159 СК України , якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від шлюбу мають малолітнього сина - ОСОБА_3, 19.05.2010 року.
Після припинення шлюбних стосунків син проживає з відповідачкою, позивач - батько дитини проживає окремо.
Розпорядженням голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району від 22.12.2015 року був визначений порядок побачень позивача з сином: один раз на місяць, у суботу з 10-00 год. до 12-00 год. за попередньою домовленістю сторін у присутності матері малолітньої дитини ОСОБА_2, з правом відвідування розважальних і культурних закладів.
За поясненнями позивача суду, відповідачка створює йому перешкоди у спілкування із сином. У суду немає підстав не довіряти таким поясненням, зважаючи на звернення позивача до органу опіки та піклування з вказаного приводу.
При цьому в матеріалах справи містяться позитивні характеристики позивача.
Стороною ж відповідача суду не було надано переконливих, належних та допустимих доказів того, що спілкування позивача - батька дитини сказалось чи може сказатися негативно на психіці дитини сторін чи будь-яким іншим чином негативно впливатиме на неї.
З огляду на наведені вище положення закону позивач не тільки має право на участь у вихованні сина і право особистого спілкування з ним, але й зобов'язаний це робити.
Відповідно до чч. 4, 5 ст. 19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Разом з тим орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
У матеріалах справи є розпорядження голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, яким визначений графік побачень відповідача з малолітнім сином.
Суд звернувся до органу опіки та піклування - органу місцевого самоврядування, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси неповнолітньої особи- районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району (за теперішнім місцем проживання дитини) щодо надання письмового висновку щодо доцільності визначення форми участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною.
Згідно висновку від 23.05.2016 року районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району, як органу опіки та піклування, розглянувши матеріали справи щодо визначення способу участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_3, вважає доцільним визначити наступний спосіб участі батька у вихованні сина: один раз на місяць, у суботу з 10-00 год. до 12-00 год. за попередньою домовленістю сторін у присутності матері малолітньої дитини ОСОБА_2, з правом відвідування розважальних і культурних закладів.
Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 р., дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 р.) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно із ч.8 ст. 7 Сімейного кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Із змісту 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ст. ст. 7, 141, 159 Сімейного кодексу України випливає, що при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.
Вирішуючи спір щодо визначення способу участі батька у вихованні та спілкування із сином, враховуючи стать та вік малолітньої дитини, зайнятості батьків, їх ставлення до сина, бажання обох батьків займатися його вихованням, письмовий висновок районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, як органу опіки та піклування, суд приходить до висновку про необхідність визначити спосіб участі батька з сином, відповідно до названого висновку, але з щотижневими побаченнями - а не раз на місяць, як про це зазначено у самому висновку, а кожну суботу.
З мотивів, викладених вище, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 153, 157-159 СК України, ст.ст. 3, 10, 11, 57, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визначити спосіб участі ОСОБА_1 у спілкуванні з сином - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та здійсненні його виховання шляхом встановлення систематичних побачень: кожну суботу з 10-00 год. до 12-00 год. за попередньою домовленістю сторін у присутності матері малолітньої дитини ОСОБА_2, з правом відвідування розважальних і культурних закладів.
Зобов'язати ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 в реалізації його права на спілкування з сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом 10 днів після проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя П.В Зарютін