336/114/16-ц
2-п/336/751/2016
21 червня 2016 року Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А.,при секретарі Вертелецькому М.О.,розглянув у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі,-
16.03.2016 року Шевченківський районний суд м.Запоріжжя ухвалив заочне рішення по цивільній справі № 336/114/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерно -комерційний банк «Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Цим рішенням позов був задоволений.
Стягнуто з ОСОБА_1, на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «Капітал», заборгованість за кредитним договором № 1/18/Р3GK/07-07-11/07 від 08.10.2013 року в сумі 21567 (двадцять одна тисяча п*ятсот шістдесят сім) грн. 91 коп., яка складається з суми заборгованості за кредитом - 9310 грн. 83 коп., заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 792 грн. 62 коп., заборгованості по сплаті щомісячної комісії за обслуговування рахунку - 252 грн. 96 коп., пені за прострочення основної судної заборгованості -2520 грн. 29 коп, пені за несплачені відсотки - 259 грн. 08 коп., штрафу - 8432 грн. 12 коп., стягнуто судові витрати.
Копія заочного рішення направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням 29.04.2016 р.(а.с.42),та вручена під розписку 04.05.2016 р.
18.05.2016 р.відповідач ОСОБА_1звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення суду від 16.03.2016 р.,яку мотивує тим,що при прийнятті вказаного вище заочного рішення суд неповно встановив обставини справи,зокрема,не врахував те, що позовна заява подана та підписана не уповноваженою особою.
Просить суд заочне рішення від 16.03.2016 р. скасувати, а справу призначити до розгляду в загальному порядку.
В судове засідання представник позивача та відповідач не з*явились з невідомих причин,про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином,що згідно ч.1 ст.231 ЦПК України не перешкоджає розгляду заяви.
Перевіривши обґрунтованість заяви та клопотання відповідача матеріалами справи, суд дійшов висновку, що строк на подання заяви про перегляд заочного рішення необхідно поновити,заява про перегляд заочного рішення подана обґрунтовано та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 67 ЦПК України передбачено,що строки,в межах яких вчиняються процесуальні дії,встановлюються законом,а якщо не визначені законом,-встановлюються судом.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку,встановленого законом або судом,як це зазначено у ч.1 ст.72 ЦПК України.
Судом встановлено, що 04.05.2016 р. відповідачкою отримано копію заочного рішення Шевченківського районного суду від 16.03.2016 р.
Строк для звернення із заявою про перегляд заочного рішення визначений в ст. 228 ЦПК України, в якій зазначено, що відповідну заяву може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії.
14.05.2016 р. ОСОБА_1 поштою направила до суду заяву про перегляд вищезазначеного рішення.
Таким чином, відповідач строк для звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення, не пропустила.
Згідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,кожен має право на розгляд його справи незалежним і безстороннім судом ,який вирішить спір щодо його прав та обов*язків цивільного характеру.
Як передбачено ст.232 ЦПК України,заочне рішення підлягає скасуванню,якщо судом буде встановлено,що відповідач не з*явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до Закону України «Про банки та банківську діяльність» після віднесення банку до категорії неплатоспроможних Національний банк України передає його у відання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для здійснення тимчасової адміністрації та, у разі відсутності можливості вивести його з кризової ситуації, для виплати відшкодування фізичним особам і виведення його з ринку фінансових послуг.
Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Після отримання відповідного рішення у Фонду виникає обов'язок делегувати всі або частину власних повноважень тимчасового адміністратора проблемного банку уповноваженій/уповноваженим особам Фонду.
Вищеназвані особи з моменту призначення приймають на себе повноваження органів управління банку, а також виконують інші функції передбачені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», серед яких виділяють укладення від імені банку будь-яких договорів, подання від імені банку позовів майнового та немайнового характеру, звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення працівниками банку тощо.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку.
Враховуючи те, що уповноважена особа Фонду приймає на себе функцію бути представником банку на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, то саме цей документ є доказом наявності повноважень у судових справах.
Таким чином, закон чітко визначає коло осіб, які мають звертатися з позовами до суду з моменту введення тимчасової адміністрації, цими особами є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб як юридична особа публічного права та уповноважена особа Фонду. Таким чином, працівники банку, уповноважені на вчинення дій статутними документами, та представники банку, діючи на підставі довіреності, втрачають це право.
З матеріалів справи видно, що позовна заява подана представником ПАТ «АКБ «Капітал» ОСОБА_3, який діяв за довіреністю, якою уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб» ОСОБА_4 уповноважив ОСОБА_3В, на здійснення представництва, в тому числі і в суді.
Тобто на момент розгляду справи в суді, позовну заяву від імені уповноваженої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
Крім того, в заяві про перегляд заочного рішення відповідач вказав на наявність обставин,які,за її відсутності в судовому засіданні,судом не встановлювались та не перевірялись,водночас,вони вплинули б на прийняття рішення.
Зі змісту ст.232 ЦПК України випливає, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе лише у випадку встановлення судом двох обставин: всі відповідачі не з*явилися в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, та не повідомили про причини неявки з поважних причин;докази, на які відповідач посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З наведеного вище суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для скасування заочного рішення за заявою відповідача і її заяву про це задовольняє.
На підставі ст.73,228 ч.1,231,232,294 ЦПК України,суд-
Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі -задовольнити.
Заочне рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 16.03.2016 р. р. по цивільній справі № 336/114/16-ц провадження 2/336/751/2016 за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерно - комерційний банк «Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Судове засідання у справі призначити на 10.30 годину 29.06.2016 р.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.А.Галущенко