Справа № 325/787/16-а
Провадження № 2-а/325/10/2016
07 липня 2016 року Приазовський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді: Васильцовій Г.А. ,
при секретарі: Міняйло А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Приазовського районного суду в смт. Приазовське адміністративну справу в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України (далі - УПФУ) в Приазовському районі Запорізької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
22 червня 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії УПФУ у Приазовському районі Запорізької області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії та зобов'язати УПФУ у Приазовському районі Запорізької області здійснити з 01.12.2015 року перерахунок та виплату пенсії відповідно до ч. 13 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії) у розмірі 70 відсотків від розміру його місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Запорізької області № 18-464 вих. 16 від 10.06.2016 року; стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 551,20 грн..
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що у червні 2014 року йому була призначена пенсія у розмірі 70 відсотків від заробітної плати згідно діючої на той час редакції Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 01.05.2014 року). З 01.12.2015 року у нього виникло право на перерахунок призначеної йому пенсії, у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідним категоріям прокурорсько-слідчих працівників, відповідно до Постанови КМУ № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 року, яка застосовується з 01.12.2015 року. 13.06.2016 року він звернувся до відповідача з заявою про проведення йому перерахунку пенсії відповідно до ст.. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії), виходячи з розрахунку 70 % від середньої заробітної плати відповідно до довідки з прокуратури Запорізької області № 18-464 вих. 16 від 10.06.2016 року.
Листом відповідача від 15.06.2016 року йому відмовлено у проведенні перерахунку пенсії у зв'язку з тим, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213 у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне утримання призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру», отже пенсії за вказаним законом не призначаються та раніше призначені пенсії не перераховуються.
Не погоджуючись з дією відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії, звернувся до суду з вказаним позовом.
Позивач вважає, що така відмова УПФУ у Приазовському районі Запорізької області є неправомірною, так як, на його думку, відповідно до ч.13 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» обчислення (перерахунок) пенсій проводиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Згідно п.2 розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» визначено, що якщо внаслідок прийняття цього закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Згідно Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» розмір пенсії визначається у відсотках від суми заробітної плати.
На підтвердження своїх позовних вимог позивач посилається на Конституцію України, як на норми прямої дії, де у статті 58 зазначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи; рішення Конституційного Суду України щодо необхідності додаткових гарантій соціальної захищеності категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002); правові позиції Верховного Суду України, які викладені в постановах від 10 грудня 2013 року (справа №21 -348а 1) та від І 7 грудня 2013 року (справа №21-445а 13). За змістом вказаних рішень як Конституційного Суду України, так і Верховного Суду України зміст та обсяг досягнутих соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.
Тому, на думку позивача, необхідною умовою для перерахунку пенсії є документи, додатково подані пенсіонером щодо розміру місячного заробітку за відповідною посадою станом на час звернення за перерахунком пенсії. При цьому, такий перерахунок має здійснюватися виходячи із норм законодавства, які були чинними на момент призначення пенсії позивачу. На думку позивача, УПФУ в Приазовському районі Запорізької області відмовивши йому перерахунку пенсії, посилається на п. 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 року № 213-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", і тим самим фактично застосував нові положення до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності. При перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, що діяла на момент призначення пенсії.
Позивач в судове засідання не з'явився, будучи належним чином сповіщеним про день та час розгляду справи, проте надав заяву щодо розгляду справи в його відсутність і просив суд позов задовольнити (а.с.20).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, проте надав суду заяву щодо розгляду справи у його відсутність (а.с. 22) та заперечення ( а.с. 24-25), де зазначає, що позивачу, дійсно, відмовлено у перерахунку пенсії у зв'язку з набранням чинності п.5. Прикінцевих Положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VІІІ. Вказаним Законом з 01 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах , визначених цим Законом, і , зокрема Законом України «Про прокуратуру», не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються. Тому просить суд в задоволенні позову відмовити.
На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, у зв'язку з наданням особами, які беруть участь у справі, клопотань про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає за можливе провести розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у справі доказами.
Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши наявні докази, надавши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
судом встановлено, що з червня 2014 року позивач отримує пенсію за вислугу років, призначену згідно статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в розмірі 70% від заробітку (а.с. 7, 8).
13.06.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок розміру раніше призначеної пенсії в зв'язку з підвищенням заробітної плати працівника прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів». До заяви позивач додав довідку Прокуратури Запорізької області про заробітну плату старшого прокурора прокуратури від 10.06.2016 № 18-464 вих 16. Втім, у задоволенні вимог позивача було відмовлено, про що відповідач повідомив позивача листом від 15.06.2016 (а. с. 8-9).
Згідно із частиною тринадцятою статті 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (далі - Закон), що діяв на час призначення позивачу пенсії, обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (ч. 18 ст. 501 Закону).
Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи, який набрав чинності з 1 жовтня 2011, передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Тому посилання відповідача на пункт 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213, як на підставу неможливості проведення перерахунку пенсії, є безпідставними.
Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213 визначено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, з 1 червня 2015 скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) призначаються відповідно до деяких законів, у тому числі до Закону України «Про прокуратуру».
В той же час, запроваджені законодавством обмеження не стосуються пенсіонерів, які до 02 березня 2015 вже отримували пенсії і мали гарантоване право на їх перерахунки з наступних підстав.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу та пріоритет над іншими нормативно - правовими актами. Закони та підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй. Норми Конституції є нормами прямої дії, при цьому в Україні гарантується звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України.
Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
У частині першій статті 58 Конституції України закріплено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно з вимогами статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією.
Таким чином, держава взяла на себе обов'язок забезпечити не лише нарахування, але й перерахунок пенсії працівникам прокуратури, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за перерахунком.
Відповідно до частини першої статті 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Пенсійний фонд України і його територіальні підрозділи здійснюють керівництво та управління солідарною системою, проводять збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначають пенсії, підготовляють документи для їх виплат та виконують інші управлінські функції. По суті органи Пенсійного фонду України є суб'єктами владних повноважень, а тому, згідно вимог статті 19 Конституції України, вони зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Передбачені пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213 норми щодо скасування з 01 червня 2015 норм пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до спеціальних законів, у тому числі «Про прокуратуру», свідчить про те, що з 01.06.2015 не здійснюється призначення пенсій відповідно до спеціального законодавства.
З аналізу норм законодавства та виходячи з принципу незворотності дії законів у часі, положення пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», стосуються порядку призначення пенсії прокурорам у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення, в зв'язку з чим, скасування порядку нарахування пенсій за спеціальними законами з 1 червня 2015 та подальше призначення таких пенсій на загальних підставах, не впливає на можливість проведення перерахунку пенсії, призначеної раніше, у відповідності до діючих на час її призначення норм Закону.
Питання про застосування Закону у часі врегульовано статтями 21, 22 Конституції України, якими людині гарантовано, що її права і свободи, будучи невідчужуваними та непорушними, не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, ці закони, зміни до законів, не розповсюджуються на вже існуючі права і свободи людини, якщо вони звужують зміст та обсяг цих прав і свобод. Тому зазначена норма не може застосовуватися на раніше призначені пенсії під час їх перерахунку.
З урахуванням викладеного, при перерахунку пенсії позивача має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках та порядок її перерахування, яка діяла на час призначення пенсії.
У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01.11.96 № 9 зазначено, що відповідно до статті 8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституційні права та свободи людини і громадянина є безпосередньо діючими. Вони визначають цілі і зміст законів та інших нормативно-правових актів, зміст і спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і забезпечуються захистом правосуддя.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював чітку правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 № 8-рп/99 у справах щодо права на пільги, від 20 березня 2002 № 5-рп/2002 щодо пільг, компенсацій і гарантій та від 11 жовтня 2005 № 8 рп/2005 про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказує на те, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (рішення № 5-рп/2002).
22 травня 2008 Конституційний Суд України в рішенні №10-рп/2008 зазначив, що однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів. Тлумачення словосполучення "звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина", що міститься в частині третій статті 22 Конституції України, Конституційний Суд України дав у рішенні від 22 вересня 2005 N 5-рп/2005, згідно з яким "конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні, визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними". Конституційний Суд України також підкреслив, що загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.
Виключно визнання Законом правових актів такими, що втратили чинність, зупинення їх дії, внесення до них змін і доповнень стосовно закріплених в них прав і свобод людини і громадянина Конституційний Суд України вважає скасуванням або обмеженням цих прав і свобод.
Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.
Враховуючи вищезазначене, необхідною умовою для перерахунку пенсії є документи, додатково подані пенсіонером щодо розміру місячного заробітку за відповідною посадою станом на час звернення за перерахунком пенсії. При цьому такий перерахунок має здійснюватися виходячи із норм законодавства, які були чинними на момент призначення позивачу пенсії у 2014 році.
Зазначені висновки щодо відсутності зворотної дії законів та інших нормативно-правових актів в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, формульованою в постанові від 06.10.2015 (адміністративна справа № 21-2432/15) про те, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, а також механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років, яка діяла на момент призначення пенсії (ст. 501 Закону).
Не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії й та обставина, що набув чинності Закон України «Про прокуратуру» в редакції від 14.10.2014 № 1697-VII, з одночасною втратою дії окремих положень Закону щодо права на призначення та перерахунок пенсій, та запровадження, що з 01.01.2015 умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
У даному випадку нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є частини тринадцята та вісімнадцята статті 501 Закону, що діяли станом на час призначення пенсії, оскільки інших не існує.
Суд констатує, що на теперішній час Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, чим значно звужено конституційне право позивача на належне пенсійне забезпечення. Відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку раніше призначених працівникам прокуратури пенсії порушує гарантоване Конституцією та Законом право на її перерахунок.
Подібна бездіяльність з боку Уряду України була предметом розгляду Європейського суду з прав людини (справа «Суханов та Ільченко проти України») і кваліфікована як порушення майнового інтересу заявника, передбаченого статтею 1 Першого протоколу до Конвенції (параграфи 51-56). Аналогічну правову позицію Європейського суду з прав людини викладено й у справі «Будченко проти України», в якій Суд вказав, що Уряд України повинен запровадити правові механізми, необхідні для реалізації прав громадян на соціальні пільги, у тому числі на які мав право заявник.
Стаття 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (Рим, 1950 рік) визначає: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції" Україна визнала обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції. Європейський суд з прав людини розкриває принцип верховенства права через формулювання вимог, які він виводить з цього принципу.
Враховуючи наведене, позов ОСОБА_1 є обґрунтованим.
Тому, відповідач повинен провести перерахунок пенсії позивачу на підставі заяви від 13.06.2016, документів пенсійної справи, довідки прокуратури Запорізької області від 10.06.2016 № 18-464 вих.16 про заробітну плату, де зазначено, що заробітна плата старшого прокурора прокуратури Приазовського району Запорізької області з 01 грудня 2015 року збільшена і складає 8111,43 грн. (а.с. 14), та частин 13, 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 01.05.2014 року,) з розрахунку 70% від середнього щомісячного (чинного) заробітку відповідної посади робітника прокуратури без обмеження граничного розміру пенсії, але з 15.12.2015 року, оскільки згідно з вимогами ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк з моменту, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивач про порушення свого права щодо відмови у перерахунку пенсії дізнався з листа УПФУ від 15.06.2016 року.
Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7-9, 11, 17,18, 71, 94, 99, 104, 105, 121, 128, 153, 158-163, 167, 170 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст. ст. 19, 22, 46 Конституції України, ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції від 01.05.2014 року), суд
постановив :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України (далі - УПФУ) в Приазовському районі Запорізької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Приазовському районі Запорізької області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Запорізької області № 18-464 від 10.06.2016 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Приазовському районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до частини 13 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії) в розмірі 70% від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати відповідної посади працівника прокуратури згідно довідки прокуратури Запорізької області №18-464 від 10.06.2016 року, починаючи з 15.12.2015 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Управління Пенсійного фонду України в Приазовському районі Запорізької області на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в сумі 551 грн. 21 коп.(п'ятсот п'ятдесят одна гривня 21 копійка).
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 -відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Приазовський районний суд Запорізької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.
Суддя: Г.А. Васильцова