Справа № 334/10196/15-ц
№ провадження 2/323/362/16
іменем УКРАЇНИ
07.07.2016 м. Оріхів
Оріхівський районний суд Запорізької області у складі судді Фісун Н.В., при секретарі Лукіній А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ПАТ КБ «Правекс - Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому вказує, що між ОСОБА_1 та АКБ «ПРАВЕКС -БАНК», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» було укладено Кредитний договір №2739- 015/08Р від 13.06.2008р., за умовами якого БАНК надав кредит в іноземній валюті для своєчасної оплати Відповідачем -1 вартості автомобіля, у розмірі 15 968,00 дол. США.
За умовами Кредитного договору, Банк надав Позичальнику кредит в іноземнії валюті у розмірі 15 968,00 дол. США строком до 13.06.2012 року зі сплатою 14,99 відсотків річних.
Банк належним чином виконав свої зобов'язання за Кредитними договором, надавши Позичальнику кредитні кошти на загальну суму 15 968,00 дол. США.
Згідно п.1.2 Кредитного договору, кредит надається строком до 13.06.2012 року і за період користування кредитними коштами, Позичальником здійснені часткові платежі на погашення основної суми кредитів, та по закінченні кінцевого терміну користування кредитними коштами, заборгованість Позичальника перед Банком за Кредитними договорами в повному обсязі не погашена.
Згідно розрахунку заборгованості, станом на 02.06.2015 року, за Позичальником обліковується заборгованість по сплаті основної суми кредиту за Кредитним договором у розмірі 14 155,00 дол. США.
Отже, в зв'язку з неналежним виконанням Позичальником умов Кредитного договору щодо своєчасного повернення основної суми кредиту, кошти у розмірі 14 155,00 дол. США підлягають стягненню з Позичальника у примусовому порядку.
Позичальник допустив порушення своїх зобов'язань щодо своєчасної сплати процентів за користування кредитом, а тому згідно розрахунку заборгованості, станом на 02.06.2015 року, за Позичальником обліковується заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами у розмірі 6 025,55 дол. США.
Отже, в зв'язку з неналежним виконанням Позичальником умов Кредитного договору щодо своєчасної сплати процентів за користування кредитними коштами проценти у розмірі 6 025,55 дол. США підлягають стягненню з Позичальника у примусовому порядку.
В зв'язку з порушенням строків, встановлених Кредитним договором щодо повернення кредитних коштів, Позичальнику нарахована пеня, розмір якої згідно розрахунку заборгованості станом на 02.06.2015р. становить 401 245,57 гри. (19 034,42 дол. США, за курсом НБУ станом на 02.06.2015 р.).
В зв'язку з порушенням строків, встановлених Кредитним договором щодо сплати процентів за користування кредитними коштами. Позичальнику нарахована пеня, розмір якої згідно розрахунку заборгованості станом на 02.06.2015р. становить 159 788,09 гри. (7 580,08 дол. США, за курсом НБУ станом на 02.06.2015 р.).
В якості забезпечення належного виконання Позичальником своїх зобов'язань Кредитним договором, між Банком та ОСОБА_2 укладений договір поруки №2739-015/08Р від 13 червня 2008 року.
За умовами вказаного договору поруки, Поручитель зобов'язується нести солідарну майнову відповідальність перед Банком за виконання Позичальником повному обсязі зобов'язань за Кредитним договором щодо сплати проценті неустойки, вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом (п. 1.1. договору поруки).
Термін дії укладеного договору поруки - до 13 червня 2015 року, що визначено у п. 4.1. вищевказаного договору.
Отже, в зв'язку з неналежним виконанням Позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором щодо своєчасної сплати кредиту, процентів за користування кредитом та сплати штрафних санкцій, норми чинного законодавства України наділяють Банк, як Кредитора, правом вимагати від Поручителя виконання зобов'язань за Кредитними договорами.
Загальний розмір заборгованості за Кредитним договором, що підлягає стягненню солідарно з Позичальника та Поручителя станом на 02.06.2015 року становить 20 180,55 дол. США і - за кредитом та 0 гри. - за пенею, в т.ч.:
- кредит у розмірі 14 155,00 (чотирнадцять тисяч сто п'ятдесят п'ять) дол.| США
- проценти у розмірі 6025,55 (шість тисяч двадцять п'ять дол., 55 центів) дол. США;
- пеня за несвоєчасну сплату кредиту у розмірі 0 грн.;
- пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту у розмірі 0 грн.
Прохають стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» заборгованість за Кредитним договором у розмірі 20 180,55 дол. США. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 6935,04 грн.
У судовому засіданні представник позивача на позові наполягала, прохала його задовольнити у повному обсязі.
ОСОБА_1 та його представник заперечували проти задовлення позову, прохали відмовити в задовленні з підстав пропущення строку позовної давності.
ОСОБА_2 повторно не з'явилася до суду з невідомих суду причин, належним чином повідомлялася про слухання справи у судовому порядку .
Суд, заслухавши сторони по справі , вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних обставин.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та АКБ «ПРАВЕКС -БАНК», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» було укладено Кредитний договір №2739- 015/08Р від 13.06.2008р../а.с.9-14/.
За умовами Кредитного договору, Банк надав Позичальнику кредит в іноземніїй валюті у розмірі 15 968,00 дол. США строком до 13.06.2012 року зі сплатою 14,99 відсотків річних./а.с.9/.
25.03.2014 року позивачем була направлена ОСОБА_1 вимога про виконання грошових зобов'язань за кредитним договором./а.с.17/.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно з положеннями статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог ? відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статті 610, 611 ЦК України).
Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення ? невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (статті 530, 631 ЦК України).
Якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Судом встановлено, що сторони визначили як строк дії договору ? до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за кредитами та процентами за користування ними (пункт 11.5 частини 11 кредитного договору), кінцевий строк повернення кредиту ? до 13 червня 2012 року (пункт 1.2 частини першої кредитного договору), так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням платежів - щомісячно, у розмірі та строки, визначені у графіку повернення кредиту та сплати процентів, а також строки сплати процентів за користування кредитом - щомісячно, одночасно з погашенням відповідної частини кредиту в строк, визначений графіком повернення кредиту та сплати процентів ( частина 4 кредитного договору).
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у частині другій статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Сторони кредитного договору встановили як строк дії договору ? до моменту виконання сторонами в повному обсязі взятих на себе зобов'язань, так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням платежів. Таким чином, погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів умовами договору визначено місяцями.
Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до складу зобов'язання, яке виникло на основі договору.
В судовому засіданні від представника відповідача надійшло клопотання про застосування строку позовної давності відповідно до ст.261 ЦК України, так як відповідно до розрахунку заборгованості,останній платіж відповідачем був внесений 11.09.2009 року.
Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 ЦК України).
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність ? це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Так, за зобов'язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята статті 261 ЦК України).
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252 ? 255 ЦК України.
При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Судом установлено, що згідно із умовами кредитного договору позичальник зобов'язаний щомісячно повертати кредит рівними частинами відповідно до умов кредитного договору, щомісяця сплачувати проценти за користування кредитом, а також сплатити неустойку за порушення строків повернення кредиту та процентів за користування ним.
Оскільки умовами договору передбачені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже, і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.
Таким чином, ураховуючи, що за умовами договору погашення кредиту та процентів за його користування повинне здійснюватись позичальником щомісячно рівними частинами, то початок перебігу позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.
У разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.
В якості забезпечення належного виконання Позичальником своїх зобов'язань Кредитним договором, між Банком та ОСОБА_2 укладений договір поруки №2739-015/08Р від 13 червня 2008 року./а.с.19-20/.
Відповідно до ч.1ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Згідно з п.24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Правила ч.4 ст.559 ЦПК України встановлюють припинення поруки як за договором із визначеним строком дії поруки, так і за договорами, в яких строк дії поруки або строк основного зобовязання встановлений не був.
Відповідно до ч. 1ст. 553 ЦК Україниза договором поруки поручитель поручається перед кредитором за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1ст. 554 ЦК України).
Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання.
Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржником та кредитором боржника. Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (ч. 1,2ст. 553 ЦК України).
Поручитель, за змістом указаних норм матеріального права, хоча і пов'язаний з боржником певними зобов'язальними відносинами, проте є самостійним суб'єктом у відносинах із кредитором.
Строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов'язання поруки. Право кредитора, і обов'язок поручителя по його закінченні припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може. Вимогу до поручителя про виконання взятого ним зобов'язання має бути пред'явлено в межах строку дії поруки. Тому навіть якщо в межах строку дії поруки була пред'явлена претензія і поручитель не виконав вказані в ній вимоги, кредитор не має права на задоволення позову, заявленого поза межами вказаного строку, оскільки із закінченням строку припинилося матеріальне право. Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 17 вересня 2014 року (справа № 6-6цс14).
Як встановлено в судовому засіданні, кінцевим терміном повернення кредитних коштів за кредитним договором від 13 червня 2008 року №2739-015/08Р є 13.06.2012 року (що наведено як в кредитному договорі так і в договорі поруки). Відповідач по справі, укладеним договором поруки поручився перед Кредитором за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором з кінцевим терміном повернення кредитних коштів саме до 13.06.2012 року. Отже, строк виконання основного зобов'язання за кредитним договором настав 13.06.2012 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється якщо кредитор протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимогу до поручителя.
За таких обставин у Кредитора виникло право пред'явити вимогу до Поручителя про виконання порушеного зобовязання боржника щодо повернення кредиту, починаючи з 13.06.2012 року, протягом наступних шести місяців (тобто до 13.12.2012 року). Кредитор не пред'являв поручителю письмову вимогу про повернення заборгованості за кредитним договором , позов до суду про стягнення з поручитеkz заборгованості подав 27 листопада 2015 року, тобто вже після спливу встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку (Правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду України від 24.09.2014 року в справі № 6-106 цс14 та від 17.09.2014 року в справі № 6-125 цс14).
При цьому, звернення особи до суду з позовом про визнання поруки такою, що припинена, не є необхідним (Правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 21 листопада 2012 року в справі № 6-134 цс12), а тому зобов'язання, що виникли з договору поруки від 13 червня 2008 року № 2739-015/08Р укладеного між АКБ «Правекс -Банк» та відповідачем є припиненими. Відповідно визначена сума заборгованості не підлягає стягненню з поручителя.
Позовна давність це строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов'язання поруки, а тому посилання представника позивача на дію поруки на протязі встановленого п. 4.1 договору поруки (строку для захисту порушеного права) не мають за собою будь якого встановленого законом підґрунтя, оскільки закінчився (припинився) строк існування самого зобовязання поруки (який є преклюзивним), а тому такі доводи на увагу суду не заслуговують.
Відповідно до ст.ст. 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Згідно зі ст. ст. 59, 60 того ж Кодексу доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Керуючись ст.ст. 10, 57-60,192,196, 208-209, 213-215, 218, 224- 227 ЦПК України, ст.ст.252-256, 261,267,553,554,559,1048,1050ЦК України , Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»,суд,-
В задоволенні позову ПАТ КБ «Правекс - Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів до апеляційного суду Запорізької області з дня його проголошення.
Суддя Оріхівського районного суду
Запорізької області ОСОБА_3