1Справа № 335/6628/16-а 2-а/335/205/2016
4 липня 2016 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого - судді Шалагінової А.В.,
за участю секретаря судового засідання Герченової А.І.,
позивача ОСОБА_1,
відповідача Козлова А.О.,
представника третьої особи Мунтянова Є.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 51, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти 1 батальйону 2 УПП у м. Запоріжжя ДПП рядового поліції Козлова Артема Олександровича, третя особа - Управління патрульної поліції у місті Запоріжжі Департаменту патрульної поліції, про визнання дій протиправними, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора роти 1 батальйону 2 УПП у м. Запоріжжя ДПП рядового поліції Козлова Артема Олександровича, в якому просив визнати незаконними дії відповідача при винесенні постанови від 31.05.2016 серії ПС2 № 035661 у справі про адміністративне правопорушення, скасувати зазначену постанову, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
В обґрунтування позову зазначив, що відповідачем було порушене процесуальний порядок провадження у справі про адміністративне правопорушення, а також зроблено помилковий висновок про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення. Так, 31 травня 2016 р. приблизно о 12:30 год. позивач рухався на автомобілі ЗАЗ-Daewoo Т 13110, державний номер НОМЕР_1 у м. Запоріжжя по вулиці Щаслива від ЗГТ «9-та міська лікарня» у напрямку ЗГТ «Правобережний ринок», здійснив поворот ліворуч та заїхав на пр. Явірний, та був зупинений працівниками патрульної поліції, які зазначили на порушення позивачем вимог знаку 3.21 «В'їзд заборонено». Проте, по вулиці Щаслива відсутній знак заборони повороту, а при повороті на пр. Явірний знака 3.21 не видно. Просив позов задовольнити (арк. справи 1-6).
Ухвалою суду від 3 липня 2016 р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління патрульної поліції у місті Запоріжжі Департаменту патрульної поліції.
У судовому засіданні позивач заявлений позов підтримав та просив його задовольнити.
Відповідач та представник третьої особи заперечували проти задоволення позову з підстав, викладених у письмових запереченнях, які долучені до матеріалів справи. Просили в позові відмовити.
Заслухавши пояснення учасників процесу, свідка, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог суд встановив наступне.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Положеннями ч. 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її позовні вимоги та заперечення.
За нормою ч. 2 цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В межах розгляду даної справи суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності прийнятої постанови, з таких підстав.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до змісту постанови у справі про адміністративне правопорушення від 31 травня 2016 р., прийнятої відповідачем, 31 травня 2016 р. о 12:30 год. Позивач, керуючи транспортним засобом ЗАЗ-Daewoo Т 13110, державний номер НОМЕР_1 у м. Запоріжжя здійснив в'їзд на пров. Явірний з боку вул. Щаслива, чим порушив вимогу дорожнього знаку 3.21 «В'їзд заборонено» п. 3.21 розділ 33 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого до позивача застосовано стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
З наданих суду документів встановлено, що інспектором поліції не було забезпечено повного та об'єктивного з'ясування обставин справи. Так, у судовому засіданні встановлено, що дійсно над проїзною частиною провулку Явірному у м. Запоріжжя знаходиться дорожній знак 3.21 «В'їзд заборонено». Проте, зазначений знак не відповідає вимогам п. 8.2-1 Правил дорожнього руху України, оскільки він розміщений таким чином, що його не було добре видно учасникам дорожнього руху. Також зазначений знак було закрито листям дерев, які розташовані на узбіччі провулку. Зазначені обставини підтверджуються фотографіями з місця події, наданими позивачем у судове засідання.
В цей же час, як свідчать матеріали відеофіксації розгляду справи, надані відповідачем у судове засідання, при розгляді справи позивач пояснював, що він не бачив вказаний дорожній знак. Проте, відповідач ці твердження позивача не перевірив та належну їм оцінку не надав, зазначивши лише, що цей знак було видно. У судове засідання відповідачем було надано фотографії місця розташування цього дорожнього знаку, які зроблені у холодну пору року, коли на деревах відсутнє листя, а інкриміноване правопорушення мало місце 31 травня 2016 р., тобто у пору року, коли на деревах вже були листя, які затинали цей знак. Крім того, перед поворотом на провулок Явірний по вулиці Щаслива, тобто по напрямку руху транспортного засобу позивача відсутні будь-які дорожні знаки, які б забороняли поворот ліворуч на провулок Явірний. За таких обставин, суд доходить висновку, що позивач був об'єктивно позбавлений можливості уникнути порушення вимог дорожнього знаку 3.21 «В'їзд заборонено».
Крім того, відповідачем також було порушено процесуальний порядок розгляду справи, оскільки позивачеві не роз'яснювались його процесуальні права. Як пояснив відповідач у судовому засіданні він роз'яснив лише право на оскарження постанови і порядок оплати штрафу, у той час як особі, яка притягається до відповідальності, мають бути роз'ясненні як положення Конституції України, так і статті 268 КУпАП, у тому числі, й право на захист. Зазначені обставини також були підтверджені матеріалами відеофіксації з місця події.
У судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_4, який також є патрульним поліції. Так, він пояснив суду, що 31 травня 2016 р. був присутній при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 його напарником інспектором Козловим А.О. Вказав, що Козлов А.О. всебічно та об'єктивно розглянув справу і жодних порушень при її розгляді не допустив. В цей же час покази свідка суд оцінює критично, оскільки відповідно до наданих суду відеоматеріалів ОСОБА_4 не був особисто присутній при розгляді справи.
В іншій частині заперечення відповідача та третьої особи судом до уваги не беруться, оскільки вони стосуються не сплати позивачем судового збору та не підсудності справи суду. В цей же час, ці обставини перевірялись суддею на стадії відкриття провадження у справі. Своєю чергою, відповідач не був позбавлений можливості оскаржити ухвалу судді про відкриття провадження в частині недотримання правил підсудності. Від сплати судового збору позивач звільнений в силу вимог ст. 288 КУпАП.
Також судом відкидаються посилання позивача на невідповідність постанови вимогам Інструкції з оформлення матеріалів в органах поліції, затвердженої Наказом МВС від 06.11.2015 № 1376, оскільки ці посилання є формальними і самі по собі не можуть свідчити про протиправність оскаржуваного акта в цілому.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності прийнятої постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, внаслідок чого дана постанова підлягає скасуванню.
Позовні вимоги про визнання дій відповідача незаконними при винесенні постанови про адміністративні правопорушення задоволенню не підлягають, оскільки згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. За змістом цієї норми, предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, встановлені законом умови їх реалізації. Юридичне значення в межах спірних правовідносин для позивача має постанова ПС3 № 035661 від 31.05.2016 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності, а не дії відповідача щодо її винесення.
Щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, то така позовна вимога не може бути задоволена судом, оскільки відповідно до ст. 247 КУпАП закривати провадження у справі про адміністративне правопорушення може лише орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, а не адміністративний суд який перевіряє правомірність такої постанови.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 14, 15, 17, 23, 48, 58, 69-71, 79, 86, 87, 94, 98, 104, 105, 111, 112, 114, 121, 160, 161, 162, 163, 171-2, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 31 травня 2016 року серії ПС2 № 035661, прийняту інспектором роти 1 батальйону 2 УПП у м. Запоріжжя ДПП рядовим поліції Козловим Артемом Олександровичем, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень 00 копійок.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Вступна та резолютивна частини постанови виготовлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 4 липня 2016 р.
Повний текст постанови виготовлено 8 липня 2016 р.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя А.В. Шалагінова