Рішення від 06.07.2016 по справі 405/4239/16-ц

Справа № 405/4239/16-ц

2/405/725/16

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2016 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі :

головуючої судді: Шевченко І.М.

при секретарі: Фришко А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась в суд з позовом в якому просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1. Позов мотивує тим, що дана квартира належить їй на праві приватної власності згідно договору дарування частини домоволодіння від 17.04.2001 року. В листопаді 2004 року вона змінила прізвище «ОСОБА_1» на прізвище «ОСОБА_1». У 2001 році, після отримання нею в дар вказаної квартири, вона дала дозвіл, щоб у її будинку прописалися(зареєструвалися) дві її дочки із своїми дітьми - старша дочка ОСОБА_2 із її дочкою ОСОБА_3 та менша дочка ОСОБА_4 із своїм сином ОСОБА_5. На момент прописки в її квартирі обидві дочки із дітьми проживали окремо на найманих квартирах і ці прописки були потрібні їм для працевлаштування, навчання дітей, тощо. Приблизно на початку вересня дочка - ОСОБА_4 знайшла роботу у Київській області та фактично з жовтня 2011 року переїхала туди жити та працювати, після чого у листопаді 2011 року забрала до себе свого сина ОСОБА_5, який продовжив там навчання, так фактично з грудня 2011 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в її квартирі не проживають та не з'являються, точне їх місце проживання, роботи, навчання не відомі. Приблизно в листопаді 2012 року її друга дочка ОСОБА_2 неофіційно вступила в шлюб та в березні 2013 року поїхала з дочкою - ОСОБА_3 та новим чоловіком на заробітки у Закарпатську область та фактично з цього часу перестала з'являтися у її квартирі, тому фактично з квітня 2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не проживають і не з'являються за місцем прописки.

Також зазначає, що на даний час у належній їй квартирі, крім неї продовжують бути зареєстрованими:

- дочка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1;

- онука ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2;

- дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3;

- онук ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, хоча її згоди на це вже немає, тому вимушена звернутися в суд за захистом своїх прав, оскільки іншим способом зняти з реєстрації відповідачів неможливо, а тому, посилаючись на вимоги діючого законодавства просить задовольнити позов.

Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялись, при цьому, Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив задовольнити позов, посилаючись на обставини, що в ньому викладені, відповідачі причин неявки суду не сповістили.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить позивачці на праві приватної власності згідно договору дарування частини домоволодіння від 17.04.2001 року (а.с. 8). В листопаді 2004 року позивачка змінила прізвище «ОСОБА_1» на прізвище «ОСОБА_1», що підтверджується свідоцтвом про зміну імені (а.с. 7). У 2001 році, після отримання в дар вказаної квартири, позивачка надала згоду прописатися (зареєструватися) двом своїм дочкам з їх дітьми (онуками позивачки) - старша дочка ОСОБА_2 із її дочкою ОСОБА_3 та менша дочка ОСОБА_4 із своїм сином ОСОБА_5. На момент прописки в квартирі обидві дочки із дітьми проживали окремо на найманих квартирах і ці прописки були потрібні їм для працевлаштування, навчання дітей, тощо. Приблизно на початку вересня дочка - ОСОБА_4 знайшла роботу у Київській області та фактично з жовтня 2011 року переїхала туди жити та працювати, після чого у листопаді 2011 року забрала до себе свого сина ОСОБА_5, який продовжив там навчання, так фактично з грудня 2011 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у квартирі позивачки не проживають та не з'являються, точне їх місце проживання, роботи, навчання не відомі. Приблизно в листопаді 2012 року друга дочка ОСОБА_2 неофіційно вступила в шлюб та в березні 2013 року поїхала з дочкою - ОСОБА_3 та новим чоловіком на заробітки у Закарпатську область та фактично з цього часу перестала з'являтися у квартирі позивачки, тому фактично з квітня 2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не проживають і не з'являються за місцем прописки.

Крім того судом встановлено, що на даний час у належній позивачці квартирі, крім неї продовжують бути зареєстрованими, але фактично не проживають:

- дочка позивачки - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1;

- онука ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2;

- дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3;

- онук ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4. Вказаний факт підтверджується довідкою квартального комітету № 23 від 23.05.2016 року за № 308 (а.с. 11), поясненнями сусідів (а.с. 11-12).

Згідно повідомлення УДМС України в Кіровоградській області відповідачі по справі - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 на даний час зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім"ї за ним зберігається жиле приміщення протягом 6 місяців.

Відповідно до ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Вказане кореспондується і ч. 2 ст. 405 ЦК України відповідно до якої член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відсутність відповідачів за вищезазначеною адресою підтверджується довідкою квартального комітету № 23 від 23.05.2016 року за № 308 (а.с. 11), поясненнями сусідів (а.с. 11-12).

Прописка відповідачів за вказаною адресою створює перешкоди позивачці, як власнику у вільному користуванні та розпорядженні своєю власністю.

Таким чином, аналізуючи докази по справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що даний позов є обґрунтованим, базується на чинному законодавстві, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати в сумі 551,20 грн.

На підставі викладеного і ст. ст. 71, 72 ЖК України, ст. 405 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.

Визнати: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.

Судові витрати вважати фактично понесеними за рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом десяти днів.

Суддя Ленінського районного

суду м. Кіровограда Шевченко

Попередній документ
58827057
Наступний документ
58827059
Інформація про рішення:
№ рішення: 58827058
№ справи: 405/4239/16-ц
Дата рішення: 06.07.2016
Дата публікації: 18.07.2016
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Подільський районний суд міста Кропивницького
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин; Спори, що виникають із житлових правовідносин про визнання особи такою, що втратила право користуванням жилим приміщенням
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (06.07.2016)
Дата надходження: 25.05.2016
Предмет позову: визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням