Справа № 344/8531/16-к
Провадження № 1-кс/344/2941/16
06 липня 2016 року м.Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , ознайомившись із скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 щодо звільнення його з-під варти в порядку ст.206 КПК України, -
05.07.2016 р. до слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області надійшла скарга адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 , який утримується в Івано-Франківському СІЗО, щодо звільнення його з-під варти в порядку ст. 206 КПК України.
У скарзі адвокат зазначив, що 02.06.2016 року колегією суддів Яремчанського міського суду Івано-Франківської області було постановлено вирок у справі про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 265 КК України, яким серед іншого судом в порушення ст.196 КПК України не визначив дату закінчення дії запобіжного заходу,а запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 до набрання законної сили вироку залишено без змін. Адвокат вважає, що при постановленні вироку взагалі не розглядалось питання продовження тримання під вартою ОСОБА_3 після спливу дії запобіжного заходу, як того вимагає ст.331 КПК України.
За таких обставин, адвокат ОСОБА_2 зазначає, що ОСОБА_3 на даний час утримується в в Івано-Франківському СІЗО без належних на те правових підстав, оскільки строк тримання під вартою ОСОБА_3 сплинув 02.07.2016 року, а дію запобіжного заходу не продовжено жодним судовим рішенням.
З урахуванням наведених положень КПК України, адвокат вважає утримання його підзахисного під вартою таким, що здійснюється за відсутності на те правових підстав, а тому просить постановити ухвалу, якою зобов'язати службову особу Івано-Франківського слідчого ізолятора негайно звільнити з-під варти ОСОБА_3 .
Вивчивши скаргу адвоката ОСОБА_2 та долучені до неї документи, в тому числі копію вироку Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 02.06.2016р. у справі №354/818/15-к, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно з ч.1 ст.206 Кримінального процесуального кодексу України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
За ч.2 ст. 206 КПК України, яка встановлює загальні обов'язки судді щодо захисту прав людини визначено, що якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Отже законодавець чітко визначив, що постановлення слідчим суддею ухвали щодо негайної доставки до нього особи, яка позбавлена свободи, здійснюється лише в тому разі, якщо отримані слідчим суддею відомості створять у нього обгрунтовану підозру про те, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, тобто позбавлена свободи за відсутності для того правових підстав.
При цьому ч.3 ст.206 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Таким чином, звільнення особи з-під варти може бути здійснено слідчим суддею вже за результатами перевірки відомостей, які створили у нього обґрунтовану підозру, що особа позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, чи інших правових підстав для позбавлення свободи, утримується під вартою незаконно, і для з'ясування цих питань слідчим суддею було постановлено ухвалу про доставку особи до суду та призначено судове засідання.
Вивчивши клопотання адвоката ОСОБА_2 та долучені до нього документи, слідчий суддя не вбачає підстав для доставки ОСОБА_3 до суду для з'ясування підстав позбавлення його свободи, оскільки захисником у скарзі не наведено жодних обставин, які б вказували на те, що засуджений перебуває під вартою за відсутності, зокрема, судового рішення (вирішеного питання) про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовження строку тримання під вартою, чи його не звільнено з-під варти після внесення застави, а з долучених до клопотання документів чітко вбачається, що особа перебуває у статусі засудженого, хоча вирок суду першої інстанції на даний час і не набрав законної сили, і на вказаний вирок ним подано апеляційну скаргу, яка має бути вирішена по суті Апеляційним судом Івано-Франківської області.
Звертаючись до слідчого судді зі скаргою з приводу незаконності тримання його підзахисного під вартою адвокат, зокрема посилається на положення КПК України щодо строків дії ухвали про тримання особи під вартою. За даних обставин слідчий суддя виходить з положень ст.197, 331, 374, 401 КПК України та вважає за необхідне зазначити таке. Стаття 197КПК України окрім строку дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою, визначає питання щодо строків перебування особи під вартою під час досудового розслідування.
Питання обрання, скасування або зміни запобіжного заходу при розгляді справи в суді після надходження обвинувального акту, регулюється ст.331 КПК України. Так, за ч.3 вказаної статті Кодексу за наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Питання щодо продовження, зміни, скасування запобіжного заходу після надходження справи до апеляційного суду врегульовано у тому числі ст.401 КПК України, згідно з якою суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції, зокрема вирішує інші клопотання, в тому числі щодо обрання, зміни або скасування запобіжного заходу.
При цьому пунктом 2 частини 4 статті 374КПК України визначено, що у резолютивній частині вироку зазначаються, у разі визнання особи винуватою, зокрема: прізвище, ім'я та по батькові обвинуваченого, рішення про визнання його винуватим у пред'явленому обвинуваченні та відповідні статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; покарання, призначене по кожному з обвинувачень, що визнані судом доведеними, та остаточна міра покарання, обрана судом; початок строку відбування покарання; рішення про застосування примусового лікування чи примусових заходів медичного характеру щодо обмежено осудного обвинуваченого у разі їх застосування.
Перевірка законності та обґрунтованості вироку не належить до повноважень слідчого судді.
У вироку Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 02.06.2016р. вирішено питання щодо початку строку відбуття покарання ОСОБА_3 з часу фактичного затримання - 05.08.2015р., а також вирішено питання щодо дії запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
На час розгляду слідчим суддею скарги адвоката ОСОБА_2 жодні дані про те, що вирок суду першої інстанції, в тому числі і в частині запобіжного заходу Апеляційним судом Івано-Франківської області змінений чи скасований відсутні.
Таким чином, на час надходження скарги адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 слідчим суддею не встановлено обставин, які б викликали у нього обґрунтовані сумніви з приводу того, що останній утримується під вартою без відповідних на те підстав та підлягає звільненню з-під варти саме в порядку ст. 206 КПК України.
Таким чином на даний час не вбачаю підстав для доставки ОСОБА_3 до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення його свободи.
Керуючись ст.72КК України, ст. ст. 206, 532 КПК України слідчий суддя,
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 щодо звільнення його з-під варти в порядку ст.206 КПК України, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1