Справа № 211/6950/14-ц 22-ц/774/1126/К/16
Справа № 211/6950/14-ц Головуючий у 1-ій інстанції
Провадження 22-ц/774/1126/К/16 ОСОБА_1
Категорія 48 (Ш) Доповідач: Михайлів Л.В.
Іменем України
06 липня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Михайлів Л.В.
суддів: Барильської А.П., Ляховської І.Є.,
секретар: Петренко К.І.
за участю: позивача - ОСОБА_2,
відповідача - ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 18 березня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4, про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -
У листопаді 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення на її користь аліментів в розмірі 1/5 частини доходів відповідача щомісячно на утримання повнолітньої доньки - ОСОБА_4 на період її навчання, посилаючись на те, що їх спільна з відповідачем повнолітня донька навчається на денному відділенні 1-го курсу Криворізького педагогічного інституту, потребує матеріальної допомоги батьків, а відповідач, як батько, відмовляється надавати таку допомогу.
Заочним рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 18 березня 2015 року позовна заява ОСОБА_2 задоволена. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/5 частини всіх видів його доходу, починаючи стягнення з 05.11.2014 року щомісячно до закінчення навчання останньою або до досягнення нею 23-річного віку.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 243,60 грн. судового збору.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та поновлення провадження у справі, посилаючись на неповноту з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Зазначив, що не заперечує сплачувати аліменти, але не погоджується з розміром аліментів, який визначено судом без врахування його матеріального становища та стану здоров'я. Так, судом не враховано, що він є інвалідом третьої групи з приводу онкозахворювання, має на утриманні матір, яку доглядає, з отримуваної пенсії купує ліки собі та їй, крім того здійснює фінансову підтримку сім'ї свого покійного брата, де є неповнолітня дитина, тому визначений судом розмір аліментів є для нього занадто великим. Крім того, судом не досліджено розмір заробітку позивача та розмір стипендії доньки. Також вказує на порушення судом норм процесуального права щодо його неповідомлення про розгляд справи.
В суді апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_3 підтримав доводи апеляційної скарги й наполягав на її задоволенні.
Позивач ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції не заперечувала проти зменшення розміру аліментів, який стягнуто за рішенням суду, однак просила врахувати те, що вона станом на теперішній час не працює у зв'язку з чим не може надавати матеріальну допомогу доньці, яка навчається.
Третя особа ОСОБА_4, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористалася, надавши суду апеляційної інстанції заяву про розгляд справи у її відсутність, а тому її неявку не перешкоджає розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заперечень на неї, і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 22.07.2008 року й від якого мають повнолітню доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 3, 7).
Станом на теперішній час, ОСОБА_4 навчається на 1-му курсі денної форми навчання Криворізького педагогічного інституту, строк навчання якого закінчується 30.06.2018 року (а.с. 4).
Стягуючи з відповідача на користь позивача аліменти на утримання повнолітньої доньки, що продовжує навчання, й визначаючи їх розмір у частці від доходу відповідача щомісячно, суд першої інстанції виходив зтого, що ОСОБА_4 у зв'язку з навчанням потребує матеріальної допомоги, яку відповідач, надавати в добровільному порядку відмовляється, хоча таку можливість має.
Проте, колегія суддів не може повністю погодитися з висновками суду першої інстанції.
Як вбачається з апеляційної скарги, відповідач не заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання доньки у зв'язку з її навчанням, не погоджується він з розміром, стягнутих з нього аліментів.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції правильно визначився із правовідносинами, які виникли між сторонами і відповідно до норм ст. 199 СК України дійшов вірного висновку про зобов'язання батьків утримувати повнолітню доньку, яка продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги.
Цей висновок суду також узгоджується з роз'ясненнями, наданими Пленумом Верховного Суду України в п. 20 постанови «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року.
Разом з тим, визначаючи розмір аліментів, суд не врахував вимоги ч.1 ст. 200 СК України, відповідно до якої суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 СК України, а також роз'яснень, наведенихПленумом Верховного Суду України в п. 17 вищевказаної постанови.
В частині 1 ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Крім того, згідно ч.2 ст. 200 СК України, при визначенні розміру аліментів, який підлягає стягненню з одного з батьків, суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Однак, всупереч вищенаведеному, суд першої інстанції не дослідив матеріального становища матері та батька повнолітньої ОСОБА_4, її матеріальне становище, вартість витрат у зв'язку з її навчанням, стан здоров'я платника аліментів та інші обставини, що мають істотне значення для визначення розміру аліментів.
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_4, будучи студенткою денної форми навчання 1-го курсу Криворізького педагогічного інституту за держзамовленням, мешкає разом з матір'ю за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Сімонова, 6/76.
Також судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_2 є приватним підприємцем, однак доходів не отримує, оскільки на теперішній час підприємницької діяльності не здійснює. Відповідач ОСОБА_3 є пенсіонером й отримує пенсію за віком, розмір якої, починаючи з квітня 2016 року становить 2149,46 грн., що підтверджується довідкою Криворізького центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області № 1622 від 04.07.2016 року, також він є інвалідом третьої групи з загального захворювання з 14.02.2014 року безстроково, що підтверджується довідкою Міжрайонної онкологічної МСЕК № 2 серії АВ № 0247494 від 19.02.2014 року (а.с. 36). ОСОБА_4, отримує стипендію в розмірі 890 грн.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів, враховуючи матеріальне становище повнолітньої ОСОБА_5, яка отримує стипендію, проживає за місцем знаходження навчального закладу, матеріальне становище позивача ОСОБА_2, яка хоч і є працездатною, але в даний момент не працює, та відповідача ОСОБА_3, який є пенсіонером, інвалідом 3-ї групи внаслідок загального захворювання та потребує постійного лікування, й виходячи з рівності обов'язку батьків утримувати дитину, конституційного права особи на прожитковий мінімум, відсутність заперечень позивача щодо зменшення розміру стягнутих судом першої інстанції аліментів, приходить до висновку, що визначений судом першої інстанції розмір аліментів на повнолітню доньку у вигляді 1/5 частини всіх видів доходу відповідача є завищеним і зменшує його до 1/6 частини доходу ОСОБА_3
Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції обставин, що впливають на розмір стягнутих аліментів, є обґрунтованими і в цій частині рішення підлягає зміні у відповідності до п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують законності та обґрунтованості ухваленого у справі рішення, а тому в іншій частині воно підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3 ч.1 ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Заочне рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 18 березня 2015 року змінити в частині розміру стягнутих аліментів, зменшити розмір аліментів, стягнутих з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 з 1/5 до 1/6 частини з усіх видів його доходу на утримання ОСОБА_4.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Л.В. Михайлів
Судді: А.П. Барильська
ОСОБА_6