Справа № 342/598/16-к
Провадження № 1-кп/342/80/2016
08 липня 2016 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі :
головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Городенка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016090150000100 від 07.05.2016 року про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Полинчет, Тайменського району, Іркутської області, Російської Федерації, жителя АДРЕСА_1 , не одруженого, громадянина України, який має середню освіту, який не працює, має на утриманні 2 малолітніх, не являється депутатом, раніше судимому 17.10.2008 року Кіровським районним судом м.Дніпропетровськ за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнився з місць позбавлення волі.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
ОСОБА_4 пред'явлено обвинувачення в тому, що він маючи не зняту та непогашену судимість на шлях виправлення не став, а повторно вчинив кримінальне правопорушення пов'язане з крадіжкою чужого майна. Так 17.10.2008 року біля 20 год. ОСОБА_4 прийшов в господарство своєї сусідки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що по АДРЕСА_1 . Перебуваючи в кімнаті житлового будинку, ОСОБА_6 , позичив в ОСОБА_5 100 гривень, які остання взяла з гаманця, що знаходиться в шухляді шафи та гаманець поставила назад в шухляду. Побачивши де ОСОБА_5 зберігає гроші, в ОСОБА_4 виник умисел вчинити крадіжку грошей. Користуючись вигідною обстановкою, а саме тим, що потерпіла відволіклась та не бачить його дії ОСОБА_4 умисно, з метою особистого збагачення, таємно, викрав з гаманця, що знаходиться в шухляді шафи, гроші в сумі 1000 гривень. З викраденими грошима ОСОБА_7 покинув господарство спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальних збитків на вищевказану суму грошей.
Такі дії органами досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Обвинувальний акт надійшов до суду з угодою про примирення, укладеною 14 червня 2016 року між потерпілою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою та жителькою АДРЕСА_1 та підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем с.Полинчет, Тайменського району, Іркутської області, Російської Федерації, жителем АДРЕСА_1 .
Згідно даної угоди ОСОБА_4 та потерпіла ОСОБА_5 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст. 185 КК України.
Зі змісту угоди про примирення вбачається, що ОСОБА_4 відшкодував потерпілій збитки. ОСОБА_5 на даний час претензій до ОСОБА_4 не має.
Сторони дійшли згоди, що за скоєння кримінальне правопорушення ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України у виді обмеження волі на строк 2 роки. На підставі ст..75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробувальним терміном 1 рік. На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст..473 КПК України, та наслідки її невиконання передбачені ст.476 КПК України.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав повністю свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, попросив вибачення у потерпілої та просив затвердити угоду про примирення.
Потерпіла ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні прийняла вибачення та просила затвердити угоду про примирення між нею та обвинуваченим, наслідки укладення якої їй відомі.
Прокурор вважає за доцільне затвердити угоду про примирення, укладену між підозрюваним та потерпілою, як таку, що відповідає вимогам закону.
Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним.
Ч.3 ст. 469 КПК України визначено, що угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом у підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_8 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ч.185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.
Судом з'ясовано, що ОСОБА_4 повністю розуміє роз'яснені судом права, передбачені п.п. 1-4 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження судом угоди.
Також судом з'ясовано, що потерпіла розуміє наслідки затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Суд перевірив угоду про примирення від 14.06.2016 р. на відповідність вимогам КПК України і на відповідність закону про кримінальну відповідальність щодо узгодженої міри покарання за ч.2 ст. 185 Кримінального кодексу України.
Розглянувши угоду, вислухавши сторони, суд вважає, що угода про примирення, укладена між потерпілою та обвинуваченим, відповідає вимогам ст. 471 КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін, угода укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді. Міра покарання, узгоджена сторонами угоди, є обґрунтованою, відповідає загальним засадам призначення покарання, що визначені ст. 65 КК України.
ОСОБА_4 ствердив, що він може виконати зобов'язання за угодою, в судовому засіданні він вибачився перед потерпілою. Остання ствердила, що не має до обвинуваченого ніяких претензій.
Таким чином, суд дійшов висновку про можливість затвердження вказаної угоди про примирення із призначенням обвинуваченому узгодженої міри покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробувальним терміном 1 рік. На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, та ухвалення обвинувального вироку.
З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 314, 369-371, 373, 374, 394, 468-471, 473-475 КПК України суд, -
Затвердити угоду про примирення, укладену 14.06.2016 року у кримінальному провадженні № 12016090150000100 між потерпілою ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 Кримінального кодексу України та призначити йому узгоджене сторонами покарання - у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді обмеження волі, встановивши йому іспитовий термін - 1(один) рік.
У відповідності до вимог ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КК України до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Городенківський районний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1