Справа № 193/937/16-к Суддя 1 інстанції ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/774/531/К/16 Суддя-доповідач ОСОБА_2
7 липня 2016р. м.Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Кривому Розі, дистанційно, в режимі відеоконференції кримінальне провадження, відносно:
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, уродженця м.Кривого Рогу,
який мешкав за адресою:
АДРЕСА_1 , раніше судимого, який відбуває
покарання призначене, 17.11.2014р. вироком
Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу,
яким його засуджено за ч.3 ст.185 КК України, ч.4
ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення
волі строком на 4р. 4 міс.,
за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_6 , на ухвалу Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 24 травня 2016р.
24 травня 2016р., Софіївський районний суд Дніпропетровської області, відмовив засудженому ОСОБА_6 у задоволенні клопотання про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, призначеного вироком Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, 17.11.2014р., яким його засуджено за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4р. 4міс.
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_7
засуджений ОСОБА_6
представник Софіївської ВК (№45) ОСОБА_8
В апеляційній скарзі, засуджений ОСОБА_6 , просить скасувати ухвалу суду першої інстанції у зв'язку з її незаконністю, ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити його клопотання про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
В ухвалі суд зазначив, що ОСОБА_6 , своєю поведінкою та ставленням до праці не довів своє виправлення, і тому, вислухавши думку і пояснення учасників процесу, та оцінивши матеріали щодо особи засудженого, суд дійшов висновку, що підстав для застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення не має.
Засуджений ОСОБА_6 , обґрунтовуючи апеляційну скаргу, просить скасувати ухвалу суду, у зв'язку з її незаконністю, на його думку, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення за його клопотанням не взяв до уваги того, що адміністрація Софіївської виправної колонії №45 умисно перешкоджає йому в реалізації його права на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Засуджений аргументує це тим, що на його вимогу про оплату праці за роботу яку він виконує, адміністрація виправного закладу реагує накладенням на нього стягнень, саме в період, коли до нього може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Засуджений ОСОБА_6 , в судовому засіданні апеляційної інстанції, підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольни, скасувати ухвалу суду першої інстанції, ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити його клопотання, застосувати до нього умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, звільнивши від відбування призначеного вироком покарання.
Прокурор, який брав участь в судовому засіданні при апеляційному розгляді, заперечував проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_6 , просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки воно є законним і обґрунтованим.
Представник Софіївської ВК (№45) ОСОБА_8 в судовому засіданні апеляційної інстанції, заперечував проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_6 , просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження і проаналізувавши матеріали особової справи відносно засудженого ОСОБА_6 , прослухавши технічний запис судового засідання в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду, та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Доводи засудженого ОСОБА_6 , щодо незаконности судового рішення, колегія суддів, вважає необґрунтованими.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції, виходячи з вимог ч.2 ст.81 КК України, де зазначено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване до засудженого, якщо він сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, обґрунтовано, дійшов висновку, про неможливість застосування до нього умовно-дострокового звільнення.
З досліджених, судом першої інстанції, матеріалів особової справи ОСОБА_6 , видно, що він перебуває в місцях позбавлення волі з 16.10.2013р., за час перебування у слідчому ізоляторі м.Кривого Рогу характеризувався посередньо, заохочень та стягнень не мав (ар.пр. 10).
З 16.02.2015р., ОСОБА_6 , перебуває в Софіївській виправній колонії Дніпропетровської області №45, де відбуває покарання.
За час відбування покарання в Софіївській виправній колонії Дніпропетровської області №45 ОСОБА_6 має одне заохочення (ар.пр.11-15, ар.особ. спр.101), під контролем адміністрації дотримується норм, які визначають порядок і умови відбування покарання та розпорядок, у взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, підтримує рівні стосунки з іншими засудженими, адекватно реагує на критику на свою адресу, дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом, залучений до робіт з благоустрою установи в їдальні установи без оплати праці, при виконанні дорученої роботи дбайливо ставиться до майна і предметів, якими користується, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням, однак зарекомендував себе з негативної сторони, що підтверджено характеристиками, наявними в особовій справі (ар. особ. спр.99, 111), має два стягнення, перше - за паління у не відведеному місці, друге - за відмову від виходу на двохгодинне відпрацювання (ар.особової справи 104, 122 ), які не зняті і не погашенні.
Адміністрація установи виконання покарань двічі відмовляла ОСОБА_6 у заміні невідбутої частини покарання більш м'яким, про що зазначено у витягах протоколів засідань комісії Софіївської ВК №45 від 20.04.2015р. та 16.12.2015р., (ар. особ. спр.98, 110).
З огляду на те, що ОСОБА_6 має два не знятих і не погашених у встановленому законом порядку стягнення, враховуючи думку адміністрації установи виконання покарань, якій надано, згідно ст.ст.130, 132, 135 КВК України право застосовувати заходи заохочення і стягнення, враховуючи поведінку засуджених, колегія суддів, погоджується із висновком суду першої інстанції, щодо відсутності підстав для застосування до засудженого ОСОБА_6 умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 , залишити без задоволення, а ухвалу Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 24 травня 2016р., якою йому відмовлено у задоволенні клопотання про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, призначеного, 17.11.2014р. вироком Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, яким його засуджено за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4р. 4міс., - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді Апеляційного суду
Дніпропетровської області
ОСОБА_2 ОСОБА_9 ОСОБА_3