Справа № 526/1044/16-к
Провадження № 1-кп/526/97/2016
07 липня 2016 року м. Гадяч
Гадяцький районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Гадяч кримінальне провадження за № 12015170130000897 від 17.11.2015 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гадяч Полтавської області, не працюючого, не одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, суд, -
У кінці серпня 2015 року, точної дати під час досудового розслідування з'ясувати не вдалось, ОСОБА_5 перебуваючи на околиці м. Артемівськ Донецької області, у одному з окопів помітив ручну гранату типу РГД з запалом, а також сигнальний патрон, які діючи умисно, всупереч передбаченому законом порядку, незаконно привласнив та переніс до квартири, яку на той час винаймав у м. Артемівськ Донецької області, де у подальшому їх незаконно зберігав.
Через один тиждень після того, як ОСОБА_5 знайшов зазначені вище предмети, він виїхав з м. Артемівськ Донецької області до м. Гадяч Полтавської області, при цьому, діючи умисно, без передбаченого законом дозволу, незаконно транспортував при собі у спортивній дорожній сумці з речами, вказану ручну гранату з запалом та сигнальний патрон. Прибувши в м. Гадяч, ОСОБА_5 , в той же день, переніс вказану ручну гранату з запалом і сигнальний патрон, до квартири його тітки, ОСОБА_6 , де він проживає та яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , де поклав гранату з запалом та сигнальний патрон у нижню шухляду канцелярського столу його кімнати та зберігав їх весь час у вказаному місці, без передбаченого законом дозволу.
17.11.2015 року у квартирі АДРЕСА_3 , під час проведення огляду у нижній шухляді канцелярського столу ОСОБА_5 виявлено предмети, які згідно висновку судово-технічної експертизи № 25 від 26.04.2016 р наданий на дослідження предмет являється корпусом гранати РГД - 5 та уніфікованим запалом ручних гранат УЗРГМ-2. Корпус гранати РГД-5 без запалу (засобупідриву) є зарядом вибухової речовини (тротилу) у міцному корпусі. Запал УЗРГМ - 2 належить до засобу підриву. Наданий корпус гранати РГД-5 (заряд вибухової речовини в корпусі), споряджений наданим запалом УЗРГМ-2 (засобами підриву), складають гранату РГД-5, яка належить до категорії бойових припасів.
30.05.2016 року між Прокурором Миргородської місцевої прокуратури ОСОБА_7 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12015170130000897 від 17.11.2015 року та обвинуваченим ОСОБА_5 , інтереси якого представляє адвокат ОСОБА_4 на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України укладена угода про визнання винуватості.
Згідно з укладеною угодою ОСОБА_5 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто незаконне придбання, носіння та зберігання бойового припасу без передбаченого законом дозволу та зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні та співпрацювати з правоохоронними органами щодо викриття кримінальних правопорушень: вживати заходи до отримання відомостей про здійснення іншими особами незаконного придбання, зберігання та носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу, повідомляти правоохоронні органи про всі відомі такі факти, давати відповідні показання про них згідно вимог закону.
При укладені угоди про визнання винуватості з обвинуваченим ОСОБА_5 , прокурором враховано такі обставини: можливість зменшення навантаження на систему здійснення правосуддя у кримінальному провадженні, процесуальне спрощення розгляду справи, можливість прискорення судового розгляду, економія бюджетних коштів на витрати, пов'язані з кримінальним провадженням, відсутність у справі потерпілих осіб, яким завдано шкоду, відсутність матеріальних збитків, незначна ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 суспільно небезпечного діяння, зокрема разовий характер діяння, обставини, що позитивно характеризують особу ОСОБА_5 : має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, в силу ст. 89 КК України не судимий, обставини, які пом'якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України: щире каяття ОСОБА_5 у вчиненому правопорушенні, не настання внаслідок учинення ним кримінально караного діяння значних негативних наслідків, відсутність обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5 .
Сторонами погоджено, з урахуванням наявності кількох пом'якшуючих обставин, що свідчать про істотне зниження ступеню тяжкості скоєного кримінального правопорушення та суспільної небезпеки обвинуваченого, що при затвердженні угоди ОСОБА_5 буде призначене покарання за ч. 1 ст. 263 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 100 неоподаткованих мінімумів доходу громадян, що становить 1700 грн., (тобто більш м'якого покарання, ніж передбачено законом).
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винуватість у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 263 КК України визнав у повному обсязі, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити йому узгоджену міру покарання.
Прокурор та захисник у судовому засіданні вважали за можливе затвердити угоду про визнання винуватості, проти призначення обвинуваченому узгодженої міри покарання не заперечували.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступних обставин.
Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні, зокрема, щодо: кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_5 визнав себе винуватим, відповідно до статті 12 КК України є тяжким злочином.
Потерпілих у кримінальному провадження немає, вчиненим злочином шкода завдана лише державним та суспільним інтересам. Таким чином, в даному кримінальному провадженні можливе укладання угоди про визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_5 погоджується на призначення узгодженого покарання, що він підтвердив під час проведення судового засідання.
Обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, що підтверджено прокурором, обвинуваченим та його захисником під час судового розгляду.
Суд зазначає, що зміст угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України та положенням закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення є правильною, умови угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зобов'язання взяті за угодою обвинуваченим можуть бути виконані повністю, наявні фактичні підстави для визнання винуватості. Судом не встановлені підстави для відмови у затвердженні угоди, що передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України.
Таким чином, дії ОСОБА_5 підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 263 КК України, тобто незаконне придбання, носіння та зберігання бойового припасу без передбаченого законом дозволу.
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 є щире каяття у вчиненому злочині, не настання внаслідок учинення ним кримінально караного діяння значних негативних наслідків.
Згідно ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5 під час досудового розслідування та судового розгляду не встановлено.
Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він на «Д» обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, офіційно не працює, не одружений, має місце постійної реєстрації та проживання, за яким характеризується позитивно, в силу ст. 89 КК України не судимий.
Суд зазначає, що узгоджені сторонами вид і міра покарання відповідають ступеню тяжкості вчиненого злочину, визначено у відповідності до положень ст. 50, 65-67, 69 КК України та даним про особу обвинуваченого, відповідають загальним засадам призначення покарання, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості.
Цивільний позов не заявлено. Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
Відповідно до постанови про приєднання до провадження речових доказів від 27.04.2016 року, корпус гранати РГД-5 та уніфікований запал ручних гранат УЗРГМ-2 - визнано речовими доказами. Згідно акту знешкодження (розрядження, руйнування, знищення) вибухових пристроїв, вибухових речовин або конструктивно схожих на них предметів № 5 від 11.05.2016 року, корпус гранати РГД-5 та уніфікований запал ручних гранат УЗРГМ-2 знешкоджено. Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі ст. 124 КПК України процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_5 .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314,373,374,394, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 30.05.2016 року у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015170130000897 від 17.11.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 263 КК України укладену між Прокурором Миргородської місцевої прокуратури ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в дохід держави у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн.
Речовий доказ по справі: 30 мм реактивний багато зведений сигнальний патрон червоного вогню, який поміщено до білого полімерного пакету НДЕКЦ «МВС «ЕКСПЕРТНА СЛУЖБА» з № 2239135, який знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів при Гадяцькому відділу поліції ГУНП в Полтавській області - знищити.
Стягнути з ОСОБА_5 в рахунок відшкодування процесуальних витрат за проведення експертиз на загальну суму 2290 (дві тисячі двісті дев'яноста) грн. 60 коп. на користь держави в особі Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.. Засл. Проф.. М.С. Бокаріуса з призначенням виду платежу - "за експертні послуги".
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Полтавської області через Гадяцький районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити (направити) прокурору, обвинуваченому.
Суддя - ОСОБА_1