Справа № 369/844/16-ц Головуючий у І інстанції Ковальчук Л. М.
Провадження № 22-ц/780/3172/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1
Категорія 26 06.07.2016
Іменем України
6 липня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого судді: Поліщука М.А.,
суддів: Антоненко В.І., Ігнатченко Н.В.
при секретарі: Петленко І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 березня 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
У січні 2016 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором станом на 11 січня 2016 року у сумі 32 811,80 грн.
В обґрунтування позову ПАТ КБ «Приватбанк» зазначено, що 22 листопада 2008 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 3 197,20 грн. на строк 12 місяців з 22.11.2008 року по 22.11.2009 року на придбання товару зі сплатою: відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, одноразової винагороди на надання фінансового інструменту у розмірі 251,88грн. та щомісячної винагороди у розмірі 46,36грн. Взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредитних коштів із відсотками за їх користування відповідач належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на 11 січня 2016 року має заборгованість перед Банком.
Від суми заборгованості у розмірі 39 582,58 грн., з яких: 2 888,82 грн. - заборгованість за кредитом, 1,84 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 509,96 грн. заборгованість по комісії, 36 181,96 грн. - пеня, Банком було віднято суму у розмірі 8 809,44 грн., яка була стягнута рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 12 травня 2014 року, внаслідок чого різниця становить 30 773,14 грн.
В зв'язку з цим Банк просив стягнути з відповідачки 30 773,14 грн. заборгованості та штрафи, нараховані відповідно до умов договору, у розмірі 500 грн (фіксована частина) та 1 538,66 грн.(процентна складова).
Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 березня 2016 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 22 листопада 2008 року в розмірі 2 991 грн. 09 коп., яка складається з пені за несвоєчасне повернення кредиту - 952 грн. 43 коп., нарахований штраф відповідно до умов кредитного договору (фіксована частина) - 500 грн., штраф (процентна складова) - 1 538 грн. 66 коп.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням, ПАТ КБ «Приватбанк» подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи в частині відмови у стягненні заборгованості, порушення норм матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню із таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 22 листопада 2008 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено кредитно-заставний договір, за умовами якого ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 3197,20 грн. на строк 12 місяців з 22.11.2008 року по 22.11.2009 року на придбання товару, а також у розмірі 846,32грн. на сплату страхового платежу, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди на надання фінансового інструмент та комісії.
Підтвердженням укладення між сторонами кредитного договору є анкета-заява від 22 листопада 2008 року, підписана ОСОБА_2 і представником банку. (а.с.9) та розрахунок заборгованості станом на 11 січня 2016 року. (а.с.7-8).
Згідно умов Договору погашення заборгованості здійснюється щомісяця в період сплати, за який приймається період з 16.12.2008 року (дата сплати першого щомісячного платежу) щомісяця в період сплати за який приймається період з 16 по 20 число кожного місяця позичальник повинен надати банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 312 грн. 97 коп. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісії, а також інших витрат згідно з Умовами.
Для виконання зобов'язань банк відкрив позичальнику рахунок № 29096059731679 для зарахування коштів, спрямованих на погашення заборгованості по кредитам, відсоткам, винагороди та інших платежів.
Банк свої зобов'язання за Договором виконав, видавши ОСОБА_2 кредитні кошти у вказаному розмірі, а відповідач в порушення умов договору свої зобов'язання належним чином не виконувала, в результаті чого у неї утворилась заборгованість за кредитним договором, яка станом на 11 січня 2016 року становить 39 582 грн. 58 коп. і складається із: заборгованості за кредитом - 2 888 грн. 82 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом - 1,84 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом - 509 грн. 96 коп., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 36 181 грн. 96 коп.
Нарахований штраф відповідно до п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована ставка), 1 538,66 грн. - штраф (процентна ставка).
Право на стягнення штрафів в розмірі 500грн. + 5% від суми заборгованості передбачено п. 5.3 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт).
Заочним рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 травня 2014 року позов ПАТ «Приватбанк» до ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ПАТ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № К2XRR204551695 від 22 листопада 2008 року в сумі 8 809 грн. 44 коп., з яких: 2 888 грн. 82 коп. - заборгованість за кредитом; 1,84 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 509,96 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 3000 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 1908 грн. 82 коп. - штраф (процентна складова). (а.с.6).
Встановивши вказані обставини справи, суд першої інстанції прийшов до висновку, що стягненню з відповідача на користь Банку підлягає пеня (в межах одного року) та штрафи, нараховані у відповідності до Договору.
Так, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково, з врахуванням встановленого ч.2 ст.258 ЦК України річного строку позовної давності, а тому в період з 06 лютого 2015 року по 11 січня 2016 року згідно розрахунку Банку підлягає стягненню пеня в розмірі 952 грн. 43 коп., а не в розмірі 36 181,96грн., яка нарахована за період з лютого 2009 року по 11 січня 2016 року.
Відмову в задоволенні іншої частини позовних вимог суд мотивував тим, що вказані вимоги вже були розглянуті судом і рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 12 травня 2014 року на користь Банку із ОСОБА_2 вже стягнуто 2882,82грн. заборгованості за кредитним договором, 1,84грн. процентів за користування кредитом та 509,96грн. заборгованості із комісії.
Колегія суддів погоджується із вказаними висновками, так як вони відповідають обставинам справи і вимогам закону.
Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ст..258 ЦК України
1. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
2. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:
1) про стягнення неустойки (штрафу, пені);
За правилами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як вбачається із розрахунку заборгованості на 11.01.2016 року останній платіж на погашення заборгованості кредиту ОСОБА_2 було сплачено 16.11.2009 року.
Оскільки із позовом в суд Банк звернувся 29.01.2016 року, з врахуванням вимог ст..ст.266, 282 ЦК України суд на передбачених законом підставах стягнув заборгованість із пені за останні 12 місяців перед зверненням Банку до суду, а згідно розрахунку наданого позивачем розмір пені з 06 лютого 2015 року по 11 січня 2016 року становить 952,43 грн.
Верховним Судом України у справі №6-160 цс14 від 19.11.2014 року зроблено висновок щодо застосування норм права, які регулюють спірні правовідносини
Так, у цій справі висловлено правову позицію, що відповідно до вимог статті 266, частини другої статті 258 ЦК України стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду та починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.
Вірним також є висновок суду щодо відмови в іншій частині позовних вимог, так як ці позовні вимоги про стягнення заборгованості по тілу кредиту, процентах за користування кредитом та комісії вже вирішені рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 травня 2014 року.
Таким чином, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права і передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.
Доводи апеляційної скарги на неправильне застосування норм матеріального права, а саме, що суд невірно стягнув пеню в межах річного строку позовної давності, а пеня підлягає стягненню в межах трирічного строку позовної давності відповідно до п.п.5.4, 5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») Стандарт колегія суддів вважає необґрунтованими.
Як вбачається із матеріалів справи позивач не надав належних і допустимих доказів, які свідчили б про те, що при підписанні сторонами кредитного договору діяли Умови надання споживчого кредиту в редакції, що передбачає збільшення строку позовної давності, ці Умови не є складовою частиною укладеного між сторонами договору, відповідач їх не підписувала. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-240цс14 від 11 лютого 2015 року та у справі № 6-698цс15 від 10 червня 2015 року.
Інші доводи апеляційної скарги на невідповідність висновків суду обставинам справи в частині відмови у стягненні заборгованості, порушення норм матеріального і процесуального права підлягають відхиленню за їх необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст.303,307,308,315 ЦПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.
Заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 березня 2016 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: