Справа № 363/4898/15-ц Головуючий у І інстанції Баличева М. Б.
Провадження № 22-ц/780/2589/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1
Категорія 33 06.07.2016
Іменем України
6 липня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Поліщука М.А..
суддів: Антоненко В.І., Яворського М.А.
при секретарі: Петленко І.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 11 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
У листопаді 2015 року ОСОБА_3 звернулась в суд з вказаним позовом та просила стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 113 578,63 грн. та 1100 грн. - витрати пов'язані з проведенням експертної оцінки пошкодженого автомобіля.
Позовні вимоги обґрунтовала тим, що 24 червня 2015 року в с.Демидів Вишгородського району Київської області з вини ОСОБА_2, який керував автомобілем НОМЕР_1, було скоєно дорожно-транспортну пригоду, а саме зіткнення із автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, після чого автомобіль «Субару» здійснив зіткнення з автомобілем марки «Тойота » державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_5
Зазначала, що внаслідок винних дій відповідача належний їй на праві власності автомобіль НОМЕР_4 отримав значні механічні пошкодження і згідно висновку спеціаліста за результатами проведення автотоварознавчого дослідження вартість матеріального збитку становить 163 578,63 грн., з яких 50 000 грн. позивачу було виплачено як страхове відшкодування НАСК «Оранта».
В зв'язку з цим позивач вважає, що з відповідача підлягає стягненню розмір шкоди, яка не була покрита страховим відшкодуванням та витрати пов'язані з проведенням експертної оцінки пошкодженого автомобіля.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 11 березня 2016 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 39 467 грн.
В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити частково і стягнути з відповідача на користь позивача 3453,69грн., що є різницею між страховою виплатою в сумі 50 000грн. та вартістю відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, встановленого старховиком у розмірі 53 453,69грн., посилаючись на незаконність і необгрунтованість рішення, порушення норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України судове рішення має відповідати в тому числі на такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.
Судом першої інстанції встановлено, що 24 червня 2015 року в с.Демидів Вишгородського району Київської області з вини ОСОБА_2, який керував автомобілем НОМЕР_1, було скоєно дорожно-транспортну пригоду, а саме зіткнення із автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, після чого автомобіль «Субару» здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_5, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником автомобіля марки «Тойота Кемрі», 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 є ОСОБА_3 (а.с.13).
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у НАСК «Оранта», яка виплатила позивачу 50000 грн. страхового відшкодування у межах страхового ліміту згідно страхового акту та відповідно до страхового полісу АІ/1874663 від 28 липня 2014 року.
Відповідно до Висновку спеціаліста за результатами проведення автотоварознавчого експертного дослідження від 16 липня 2015 року за № 75/07-1, виконаного за заявою позивача, вартість матеріального збитку, нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу TOYOTA CAMRY державний номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_3 складає 163 578, 63 грн. (а.с.23-33).
Автотоварознавчим дослідженням №АА4071ІТ-17.07./5, складеним провідним спеціалістом ТОВ «Гарант АСІСТАНС» 17.07.2015 року, визначено, що матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля НОМЕР_6 в результаті його пошкодження при ДТП складає 53 453,69 грн. (а.с.83-94).
Згідно з актом №1/2508 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 25 серпня 2015 року ФОП ОСОБА_6 були виконані роботи по ремонту автомобіля НОМЕР_6 і вартість робіт (послуг), використаних матеріалів та запчастин становить 89 467 грн. (а.с. 97).
Встановивши ці обставини, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову.
Так, ухвалюючи рішення, суд виходив із часткового визнання позову відповідачем, визнання ним своєї провини та наслідків скоєного і визначив шкоду у розмірі 39467грн. як різницю між страховою виплатою в сумі 50 000грн. та вартістю ремонту пошкодженого автомобіля в сумі 89 467 грн., виконаного ФОП ОСОБА_6
Проте із такими висновками погодитись не можна, так як доказам у справі суд дав неправильну оцінку і невірно застосував норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Згідно із ст..22 ЦК України
1. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
2. Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Частиною 2 ст.1192 ЦК України визначено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами спору автомобіль НОМЕР_4, який належить на праві власності ОСОБА_3, на час ухвалення рішення суду відремонтовано.
За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги на підтвердження розміру шкоди висновок спеціаліста за результатами проведення автотоварознавчого експертного дослідження від 16 липня 2015 року за № 75/07-1, на який посилався позивач, та автотоварознавче дослідження №АА4071ІТ-17.07./5, складене провідним спеціалістом ТОВ «Гарант АСІСТАНС» 17.07.2015 року, надане суду відповідачем.
Проте суд дав невірну оцінку акту №1/2508 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 25 серпня 2015 року ФОП ОСОБА_6, згідно якого вартість робіт (послуг), використаних матеріалів та запчастин по ремонту автомобіля НОМЕР_6 і склала 89 467 грн.
Так, ухвалою апеляційного суду Київської області від 8 червня 2016 року за клопотанням відповідача постановлено витребувати від ОСОБА_3 фінансово-розрахунковий документ, який підтверджує факт розрахунку ОСОБА_3 з ФОП «Жигадло» за ремонт автомобіля НОМЕР_7 на суму 89 467грн. згідно акту №1/2508 від 25 серпня 2015 року.
Проте представником ОСОБА_3 ухвала суду не виконана, фінансово-розрахунковий документ на підтвердження сплати ОСОБА_3 ФОП «Жигадло» коштів в сумі 89 467грн. за проведення ремонту автомобіля не надано.
Інших доказів на підтвердження витрат позивача на ремонт автомобіля також не надано.
Таким чином, з врахуванням вимог ст..ст.22, 1192 ч.2 ЦК України, ст..60 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем у встановленому законом порядку не доведено розмір реальних збитків, а саме: не доведено розмір витрат, понесених на ремонт автомобіля НОМЕР_7.
Відповідно до ст..309 ЦПК України, так як обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, є недоведеними, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права рішення суду підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення, яким у задоволенні позову відмовити за недоведеністю позовних вимог.
Згідно із ст..88 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1267грн.21коп. стягнути з ОСОБА_3 Євгеніївнина користь ОСОБА_2.
Керуючись ст..ст.303, 307, 309, 316 ЦПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 11 березня 2016 року скасувати і ухвалити нове рішення:
В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 1267грн.21коп.
Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: