05 липня 2016 р. Справа № 903/429/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Реконбуд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин"
про стягнення 126 717,14грн.
Суддя Філатова С.Т.
від позивача: ОСОБА_1, дов. від 02.04.2016р. №5/4
від відповідача: н/в
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні згідно ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки учасників судового процесу.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Реконбуд" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин" про стягнення 126 717,14грн., в т.ч. 94 680,54грн. пені на підставі п. 8.3 договору підряду №21/11/13 від 21.11.2013р., 6 477,05грн. річних та 25 559,55грн. інфляційних втрат за період з 01.09.2015р. по 02.06.2016р. згідно ч. 2 ст.625 ЦК України.
Позовні вимоги обґрунтовані таким:
Судовим рішенням господарського суду Волинської області від 22.03.2016р. у справі №903/41/16 встановлено преюдиціальний факт грошової заборгованості ТзОВ "Птахокомплекс "Губин" перед ТзОВ «Реконбуд» за виконані будівельні роботи за договором підряду №21/11/13 від 21.11.2013р. на суму 285 522,13грн.
Відповідно до п. 5.2 договору остаточний розрахунок в розмірі 50% вартості робіт від загальної договірної ціни з підрядником здійснюється протягом 10 банківських днів після підписання сторонами актів виконаних робіт.
Господарським судом Волинської області встановлено, що ТзОВ «Реконбуд» відправило цінними листами від 06.08.2015р. акти приймання виконаних будівельних робіт на поштову адресу ТзОВ "Птахокомплекс "Губин" із супровідними листами №№58, 59 від 06.08.2015р., в яких просило негайно виконати обов'язок замовника - прийняти та оплатити виконані роботи.
10.08.2015р. ТзОВ "Птахокомплекс "Губин" отримав вказані акти, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Станом на 02.06.2016р. заборгованість складає 285 522,13грн.
Відповідно до п. 8.3 договору у випадку прострочення строків сплати належних підрядникові платежів більше, ніж на 5 банківських днів, замовник сплачує підрядникові пеню у розмірі 1% від суми, що підлягає оплаті за кожен календарний день прострочення виконання зобов'язань.
Пунктом 12.3 договору сторони передбачили, що строк, протягом якого нараховується неустойка, становить три роки.
Ухвалою суду від 16.06.2016р. порушено провадження у справі. Зобов'язано відповідача подати суду довідку про включення до ЄДРПОУ станом на час подання позову, пояснення (обґрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог, докази оплати, у випадку заперечень щодо розрахунків надати контррозрахунок.
Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, обґрунтовані пояснення по суті позовних вимог на вимогу суду не надав, хоча вчасно та належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 21.06.2016р. за №4301034033034.
Враховуючи те, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, був повідомлений ухвалою суду від 16.06.2016р., що у разі неподання витребуваних документів спір буде розглянуто за наявними в справі матеріалами, письмові докази міг відправити поштою і вправі був забезпечити явку представника на власний розсуд, господарський суд, заслухавши пояснення представника позивача, визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, -
встановив:
21.11.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Реконбуд" (підрядник) був укладений договір підряду №21/11/13.
Згідно умов договору замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу відповідно до умов цього договору, виконати власними силами і засобами роботи по будівництву цеху забою та переробки птиці у м. Нововолинську, вул. Сокальська, 30 (детальний перелік робіт зазначений в локальному кошторисі, який є невід'ємною частиною даного договору) у встановлений договором строк, а замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Реконбуд" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин" 285 522,13грн. заборгованості за виконані підрядні роботи згідно договору підряду №21/11/13 від 21.11.2013р.
Рішенням господарського суду Волинської області від 22.03.2016р. у справі №903/14/16, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.05.2016 р., стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Реконбуд" 285 522,13грн. боргу.
Судом встановлено, що замовник отримав 10.08.2015р. акти виконаних робіт і всупереч вимогам ст. 882 ЦК України та п.п. 6.1, 6.2. договору роботи не прийняв, відмову в порядку ч.4 ст. 882 ЦК України не оформив.
Оскільки відповідач відмовився від підписання актів виконаних робіт за відсутності мотивованої письмової відмови від їх підписання та не визнав дані акти в установленому порядку недійсними в судовому порядку, останні є належними доказами виконання підрядних робіт позивачем.
На виконання судових рішень 08.06.2016р. видано наказ №903/14/16-1, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Реконбуд" 285 522,13грн. боргу, 4 282,83 грн. витрат по судовому збору Всього: 289 804,96грн.
Згідно ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Вищий господарський суд України у п. 2.6 постанови пленуму від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз'яснив, що не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.
Станом на 02.06.2016р. заборгованість в сумі 285 522,13грн. ТзОВ "Птахокомплекс "Губин" не погашена.
Позивач звернувся з позовом про стягнення пені, річних та інфляційних втрат.
Відповідно до п. 5.2 договору остаточний розрахунок в розмірі 50% вартості робіт від загальної договірної ціни з підрядником здійснюється протягом 10 банківських днів після підписання сторонами актів виконаних робіт.
Судом у справі №903/14/16 встановлено, що замовник отримав акти виконаних робіт 10.08.2015р.
Відповідно до умов п. 5.2 договору остаточний розрахунок повинен був здійснений протягом 10 банківських днів після підписання сторонами актів виконаних робіт.
Відповідачем оплата виконаних робіт не здійснена.
Договір підряду №21/11/13 від 21.11.2013р. в установленому законом порядку недійсним не визнавався.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договором підряду №21/11/13 від 21.11.2013р. (п. 8.3) передбачено, що у випадку прострочення строків сплати належних підрядникові платежів більше, ніж на 5 банківських днів, замовник сплачує підрядникові пеню у розмірі 1% від суми, що підлягає оплаті за кожен календарний день прострочення виконання зобов'язань.
Згідно ст.ст.230-232 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Вищий господарський суд України у п. 2.5 постанови пленуму від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зауважив, що частини шостої статті 232 ГК України передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Приписами ст. ст. 6, 628 ЦК України встановлено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Умовами договору сторонами визначено інший порядок нарахування пені.
Пунктом 12.3 договору сторони передбачили, що строк протягом якого нараховується неустойка, становить три роки.
Тобто, зі змісту п. 12.3 договору вбачається, що сторонами погоджено встановлення строку нарахування пені більшої тривалості, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, що не суперечить чинному законодавству.
Вказана правова позиція висвітлена у листі Верховного Суду України від 01.01.2016р. «Висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, ухвалених за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 111-16 ГПК, за I півріччя 2015 р.», постановах Верховного Суду України від 15 квітня 2015 р. у справі №3-53гс15, 27.04.2012р. у справі №3-27гс12, Вищого господарського суду України №14/044-11 від 12.07.2012 року.
У відповідності до ст.ст. 1, 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Вказана правова позиція висвітлена у постановах Верховного Суду України від 24 жовтня 2011 р. у справі № 3-114гс11; 7 листопада 2011 р. у справі № 3-121гс11.
Позивачем нараховано пеню у розмірі 94 680,54грн. виходячи із подвійної облікової ставки НБУ за період з 01.09.2015р. по 02.06.2016р.
Зважаючи на викладене, підставні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 94 680,54грн. за період з 01.09.2015р. по 02.06.2016р. згідно ст.230-232, 343 ГК України, ст.ст. 1, 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та п.п. 8.3, 8.4, 12.3 договору.
Перевірка розрахунку нарахування пені здійснена судом за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ" 9.1.3.
В силу ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Верховний Суд України у листах від 01.06.2012р. «Висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України за 2010-2011р.р.», від 18.02.2014р. «Аналіз практики застосування статті 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві» та Вищий господарський суд України у п.п. 1.3, 3.1, 4.1, 5.1 постанови пленуму від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зауважив, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафними санкціями та входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті, та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК.
Вказана правова позиція висвітлена у постановах Верховного Суду України від 20 грудня 2010 р. у справі № 3-57гс10; 4 липня 2011 р. у справі № 3-65гс11; 12 вересня 2011 р. у справі № 3-73гс11; 24 жовтня 2011 р. у справі № 3-89гс11; 14 листопада 2011 р. у справі № 3-116гс11.
Тобто, ч. 2 ст. 625 ЦК України є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, має в силу ч. 2 ст. 625 ЦК України сплатити кредиторові три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вищий господарський суд України п. 1.3 постанови пленуму від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зауважив, що статтю 625 ЦК України вміщено в розділі 1 книги 5 цього Кодексу - "Загальні положення про зобов'язання", і ця стаття застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язань.
Згідно з представленими господарському суду розрахунками, не оспореними відповідачем, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано відповідачу 6 477,05грн. річних та 25 559,55грн. інфляційних втрат за період з 01.09.2015р. по 02.06.2016р.
Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення трьох процентів річних за період з 01.09.2015р. по 02.06.2016р. та інфляційних втрат за період з вересня 2015р. по травень 2016р., суд вважає, що останні підставні та підлягають до задоволення згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Розрахунки нарахування пені, інфляційних нарахувань та річних перевірено за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ" 9.1.3.
Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 900,76грн. слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 625, 629 ЦК України, ст.ст.193, 216, 218, 230-232, 343 ГК України, ст.ст.1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин" (43016, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Ковельська, буд 2, код ЄДРПОУ 31603002)
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Реконбуд" (45400, Волинська обл., м. Нововолинськ, 5-й мікрорайон, буд.13, офіс 2, код ЄДРПОУ 35826032)
94 680,54грн. пені, 6 477,05грн. річних, 25 559,55грн. інфляційних втрат, 1 900,76грн. витрат по сплаті судового збору Всього: 128 617,90грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення
складено 08.07.2016р.
Суддя С. Т. Філатова